Спеціальні способи лиття

Ливарні властивості сплавів

Технологія виготовлення виливків

Однією з важливих передумов отримання високоякісних виливків є добрі ливарні властивості сплавів.

До ливарних властивостей сплавів належать рідкоплинність, усадка, схильність до ліквації та вбирання газів.

Рідкоплинністю називають здатність розплавленого металу добре наповнювати порожнину ливарної форми й точно відтво­рювати виливком конфігурацію цієї порожнини. Рідкоплинність залежить від температури й хімічного складу сплаву виливка.

Зі зростанням температури рідкоплинність підвищується. Фос­фор, кремній і вуглець поліпшують рідкоплинність сталі, а сір­ка й неметалеві вкраплення погіршують її. Залежно від рідко-плинності того чи іншого сплаву вибирають мінімальну товщину стінок виливка.

Усадка — це зменшення розмірів виливка під час охолод­ження від температури заливання аж до кімнатної. На її зна­чення впливають хімічний склад і температура заливання ме­талу в форму. З підвищенням температури заливання усадка зростає. Розрізняють лінійну та об'ємну усадку

Ліквація спричинює хімічну неоднорідність в різних зонах виливка. Найнебезпечніша зональна ліквація, оскільки вона позначається на неоднорідності структури та властивостях. На ліквацію впливають хімічний склад сплаву та швидкість його охолодження. Найбільше сприяють ліквації у сталях і чаву­нах сірка, фосфор і вуглець. Унаслідок збільшення швидкості охолодження зменшується схильність сплаву до зональної ліквації.

Розплавлений метал здатний розчиняти гази (азот, водень, кисень) і виділяти їх під час охолодження. Виділені гази, які не вийшли в атмосферу, залишаються в металі у газових поро­жнинах. Для зменшення частки розчинених газів у рідкому металі застосовують його вакуумну дегазацію

Виробництво виливків в одноразових піщано-глиняних фор­мах має багато недоліків. Головні з них: незадовільна якість поверхні й невисока точність розмірів виливків, висока вар­тість форм, яка становить близько 50 % вартості виливків, антисанітарні умови праці, спричинені запорошеністю ливар­них цехів. Тому частка виробництва виливків у одноразових формах поступово скорочується, натомість зростає кількість виливків, виготовлених спеціальними способами: кокільним литтям, литтям під тиском, відцентровим литтям, литтям за виплавлюваними моделями, литтям за випалюваними моделями, литтям в оболонкові форми тощо. Перелічені способи лиття здатні істотно поліпшити якість ви­ливків, скоротити витрати на механічну обробку, зменшуючи припуски, поліпшити умови праці, ширше механізувати й ав­томатизувати виробничі процеси й здешевити ливарне вироб­ництво.

Дата добавления: 2014-01-07