Загальна характеристика та правові форми плати за землю

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ

Основним принципом економічного стимулювання раціо­нального використання і охорони земель є платність. Він означає, що використання землі в Україні здійснюється за відповідну плату. Однак це положення стосується лише спеціального використання земель усіх категорій, оскільки загальне землекористування здійснюється безоплатно.

Згідно із Законом України «Про плату за землю» в редакції від 19 вересня 1996 р., плата за землю справляється у вигля­ді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Земельний податок являє собою обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками виключно у грошовій формі. Розмір земельного податку не залежить від результатів господар­ської діяльності землевласників і землекористувачів. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Власники земельних ділянок і землекористувачі сплачу­ють земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припи­нення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебу­вання землі у власності або користуванні у поточному році. Обчислення ставок земельного податку за окремими категоріями земель здійснюється відповідно до статей 6—11 Зако­ну України «Про плату за землю».

Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за формою, встановленою центральним податковим органом, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідному органу державної податкової служби. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року. По нововідведених земельних ділянках розрахунки розміру податку подаються цими особами протягом місяця з дня виникнення у них права власності або користування земельною ділянкою.

Нарахування земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності громадянам провадиться державними податковими інспекціями, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про сплату податку. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що знаходиться у власності чи у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, яка знаходиться у їх власності чи користуванні.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками землевласниками та землекористувачами за місцезнаходженням ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Це правило стосується також податкового зобов'язання визначеного у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки.

Земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності сплачується рівними частинами власниками земельних ділянок та землекористувачами – виробниками товарної сільськогосподарської продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а усіма іншими платниками – щоквартально до 15 числа, наступного за звітним кварталом місяця. Надміру сплачені суми підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або на його бажання зараховуються до сплати земельного податку за наступний рік. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. За такий самий термін допускається перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата — це платіж, який орендар вносить орендо­давцеві за користування земельною ділянкою. На відміну від земельного податку, орендна плата може встановлюватися у грошовій, натуральній (за певною кількістю чи частиною продукції, яку одержують з орендованої земельної ділянки) та відробітковій (надання послуг орендодавцеві) формах. Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати, за винят­ком справляння орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності. Орендна плата за ділянки, які знаходяться у державній чи комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі та централізується на спеціальних бюджетних рахунках. Вона розподіляється й використовується згідно з Законом „Про плату за землю” і не може бути меншою за розмір земельного податку та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки. У разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати. Якщо орендодавцем землі є відповідна місцева рада, орендар, уклавши з нею договір на оренду, самостійно сплачує орендну плату до бюджету.

Розмір, форма і строки внесення плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди, що укладається між орендодавцем (власником земельної ділянки) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до Указу Президента України від 2 лютого 2002 р. № 92/2002 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)”[1] орендна плата за земельну ділянку чи земельну частку (пай) не може становити менше 1,5 % їх вартості. Залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря її розмір може переглядатися у бік збільшення.

Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін. Так, орендар має право вимагати відповідного зменшення розміру орендної плати у тих випадках, коли стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини. У свою чергу, орендодавець може вимагати збільшення розміру орендної плати у разі законодавчого збільшення розміру земельного податку, якщо інше не передбачено умовами договору оренди. Орендна плата за ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.

Внесення орендної плати на майбутній період оренди до­пускається на термін, що не перевищує одного року. Розмір орендної плати може переглядатися за згодою сторін. Так, орендар має право вимагати відповідного зменшення орен­дної плати, якщо стан орендованої земельної ділянки погір­шився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря. У свою чергу, орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у разі законодавчого збільшення розміру земельного податку, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, використовуються виключно для таких цілей: фінансування заходів щодо раці­онального використання та охорони земель, підвищення ро­дючості ґрунтів; ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель; створення земельного ін­новаційного фонду; відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на зем­лях гіршої якості; економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, під­вищення родючості ґрунтів і продуктивності земель лісового фонду; надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі і земле­користувачів внаслідок тимчасової консервації земель, пору­шених не з їх вини; проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів.

Чинне законодавство передбачає підстави притягнення до відповідальності за порушення законодавства про плату за землю. Такими підставами є правопорушення, тобто несплата або несвоєчасна сплата земельного податку або орендної плати. За порушення законодавства про плату за землю фізичні та юридичні особи несуть цивільну, земельно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Основними санкціями за порушення вимог законодавства про плату за землю є штраф, припинення договору оренди земельної ділянки, її вилучення та накладання адміністративного стягнення. Так, за несвоєчасну сплату земельного податку справляється пеня у розмірі 0,3 % від суми недоїмки за кожний день прострочення. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди. Проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Відповідно до п. „д” ст. 141 ЗК систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Ця норма встановлює санкції за невнесення платежів. Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону „Про плату за землю” несплата земельного податку, а також орендної плати за ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування ними. Тому несвоєчасне, хоч і систематичне, внесення останніх не є ознакою даного правопорушення і не може служити підставою для настання юридичної відповідальності.

Прядок і строки сплати орендної плати за ділянки приватної власності встановлюються договором оренди, тому систематичність несплати орендної плати визначається відповідно до умов договору. Статтею 144 ЗК регламентовано порядок припинення права користування земельною ділянкою у зв’язку з порушенням земельного законодавства.

Дата добавления: 2014-01-07