Поняття міжнародного цивільного процесу

ПРИРОДА МІЖНАРОДНОГО ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Отже, міжнародне цивільне процесуальне право — це сукупність процесуальних

правових норм, що містяться у внутрішньому праві держави і в міжнародних договорах за участю цієї держави, які регулюють цивільно-процесуальні відносини з іноземним елементом при здійсненні правосуддя з цивільних справ і наданні міжнародної правової допомоги. Але мова йде не про сукупність норм тільки конкретної галузі права — цивільного

процесу, а про те, що сукупність правових норм, яка розглядається, становить предмет галузі правознавства, що традиційно визначається як міжнародний цивільний процес. Цивільне правове відношення, суб'єктом якого не є іноземний елемент, підлягає регулюванню однією

правовою системою, і захист прав може здійснюватися тільки в одній державі. Аналогічне правовідношення, яке містить іноземний елемент, навпаки, потенційно підпадає під дію декількох правових систем. Таким чином, міжнародний цивільний процес не може зводитися до процесуальних форм однієї держави.

Міжнародний цивільний процес — це діяльність національних судів щодо розгляду цивільних справ з іноземним елементом і вирішення окремих процесуальних питань.

Для МЦП притаманні такі особливості: по-перше, він потрібен, якщо в цивільному правовідношенні з'являється іноземний елемент; по-друге, своєю метою МЦП має захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; по-третє, МЦП має в цілому публічний

характер; по-четверте, МЦП припускає взаємозв'язок та взаємодію органів різних держав та міжнародних організацій, які реалізують функції у сфері захисту цивільних прав.

До МЦП найчастіше відносять питання щодо:

1) цивільного процесуального становища іноземців, осіб без громадянства, іноземних підприємств і організацій, іноземної держави та її дипломатичних1 представників, міжнародних (міждержавних) організацій (далі — іноземні особи);

2) міжнародної підсудності (юрисдикції) із цивільних справ;

3) іноземних судових доручень;

4) визнання та примусового виконання іноземних судових рішень із цивільних справ та ін.

Зокрема, МЦП охоплює також питання вибору права, встановлення змісту іноземного права, застосування норм процесуального права до правовідносин з іноземним елементом, судових доказів та доказування в цивільних справах з іноземним елементом та деякі інші процесуальні питання.

Таким чином, згідно з діючим законодавством та домінуючою в міжнародному приватному праві доктриною суд, розглядаючи справу з іноземною особою, повинен застосовувати, як правило, процесуальне право своєї країни, або закон місця розгляду спору (лекс форі ).

Отже, цивільне судочинство та пов'язані з ним цивільні процесуальні відносини, одним із суб'єктів яких є іноземна особа, як правило, підпорядковані власному праву суду.

Дата добавления: 2014-01-07