Розвиток уваги

У перші місяці життя у дитини наявна лише мимовільна увага. Дитина спочатку реагує лише на зовнішні подразники, при чому лише у випадку їх різкої зміни, наприклад, за переходу з темряви до яскравого світла, за раптових гучних звуків, за зміни температури тощо.

З третього місяця дитина усе більше цікавиться об’єктами, тісно пов’язаними з її життям.

У п’ять-сім місяців дитина уже в змозі достатньо довго розглядати якийсь предмет, обмацувати його, брати в рот. Особливо помітний прояв її інтересу до яскравих і блискучих предметів. Це дозволяє робити висновок про досить добре розвинену мимовільну увагу дитини.

До кінця першого – початку другого року життя починають з’являтись зародки довільної уваги. Це пов’язано з процесом виховання дитини. Оточуючі дитину люди поступово привчають її виконувати не те, що їй хочеться, а те, що їй потрібно робити.

За словами відомого вітчизняного психолога Л. С. Виготського, з перших днів життя дитини розвиток її уваги відбувається завдяки подвійному ряду стимулів, які викликають увагу:

1) предметам, що оточують дитину, які своїми яскравими, незвичайними властивостями приковують її увагу;

2) мовленню дорослого – слова, що вимовляються ним, спочатку виступають як стимули-вказівки, які спрямовують мимовільну увагу дитини.

Довільна увага виникає з того, що оточуючі люди починають з допомогою низки стимулів і засобів спрямовувати увагу дитини, керувати нею, підкоряти її своїй волі і тим самим дають у руки дитини ті засоби, з допомогою яких вона надалі і сама оволодіває своєю увагою. А це починає відбуватись у процесі оволодіння дитиною мовленням.

Велике значення для розвитку довільної уваги має гра, у процесі якої дитина вчиться координувати свої рухи відповідно до задач гри та спрямовувати свої дії у відповідності з її правилами. Паралельно з довільною увагою на основі чуттєвого досвіду розвивається і мимовільна увага. Розвитку уваги дитини сприяють також знайомство з усе більшою кількістю предметів і явищ, поступове формування вміння розбиратись у найпростіших стосунках, постійні бесіди з батьками, прогулянки з ними, ігри, у яких діти наслідують дорослих, маніпулювання іграшками та іншими предметами.

Особливістю уваги дошкільника є те, що її довільність нестійка. Дитина легко відволікається на сторонні подразники. Її увага надмірно емоційна, – вона ще погано володіє своїми почуттями. При цьому мимовільна увага досить стійка, тривала і зосереджена.

Поступово шляхом вправлянь і вольових зусиль у дитини формується здатність керувати своєю увагою.

Особливого розвитку довільна увага набуває у шкільні роки. У ході уроків дитина привчається до дисципліни, у неї формується посидючість, здатність контролювати свою поведінку. У початкових класах школяр не може ще повністю контролювати свою поведінку на уроках. У нього і надалі переважає мимовільна увага. Тому досвідчені вчителі намагаються зробити свої уроки яскравими, захоплюючими, що досягається частою зміною форми подачі навчального матеріалу.

У старших класах школяр уже може тривалий час займатись певним видом діяльності, контролювати свою поведінку. На якість уваги виявляють вплив не лише умови виховання, але й особливості віку.

Так, фізіологічні зміни, що спостерігаються у віці 13-15 років, супроводжуються підвищеною втомлюваністю і дратівливістю, у деяких випадках приводять до зниження характеристик уваги.

Якщо постійно тренувати увагу, можна виробити звичку бути уважним навіть за найнесприятливіших умов. А зі звички уважність та спостережливість переростають у стійкі властивості особистості.

Уважність допоможе розвинутись й іншим властивостям та якостям особистості, і насамперед, почне розвиватись пам’ять.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення уваги.

2. Розкрийте фізіологічну основу уваги.

3. Поясніть значення уваги для людини.

4. Назвіть види уваги та наведіть приклади.

5. Назвіть основні форми уваги, поясніть їх суть та наведіть приклади кожної з них.

6. Розкрийте основні властивості уваги.

7. Наведіть приклад стійкості уваги.

8. Наведіть приклад переключення уваги.

9. Яким чином розвивається увага дитини?

10. Сформулюйте рекомендації з розвитку уваги, управління нею.

Словник термінів

Довільна увага – вид уваги, що свідомо спрямовується і регулюється особистістю.

Мимовільна увага – вид уваги, що складається в ході взаємин людини із середовищем без її свідомого наміру.

Післядовільна увага – вид уваги, яка спочатку викликається докладанням вольових зусиль, метою, але надалі підтримується інтересом до об’єкта (наприклад, змісту завдання).

Увага – це психічний пізнавальний процес, який полягає у спрямованості й зосередженні свідомості на певному об’єкті.

Список рекомендованої літератури:

1. Введение в психологию / Под общ. ред. А. В. Петровского. – М.: Академия, 1996. – 496 с.

2. Гамезо М. В. Атлас по психологии: Информ.- метод. пособие к курсу «Психология человека» / М. В. Гамезо, И. А. Домашенко. – М.: Российское педагогическое агенство, 1998. – 272 с.

3. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х т. / Ж. Годфруа– М.: Мир, 1992, 1996; – 496с., 376с.

4. Маклаков А. Г. Общая психология: Учебник для вузов / А. Г. Маклаков. – СПб.: Питер, 2005. – 583 с.

5. М’ясоїд П. А. Загальна психологія: Навч. посіб. / П. А. М’ясоїд. – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

6. Немов Р. С. Психология: Учебник для студ. высш. пед. учеб.: В 3-х кн. / Р. С. Немов. – Кн. 1: Общие основы психологии. – 2-е изд. – М.: Владос, 1998. – 688 с.

7. Общая психология. Курс лекций / Сост. Е. И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 1995. – С. 81 – 86.

8. Практикум із загальної психології / За ред. Т. І. Пашукової. – К.: Знання, КОО, 2006. – 203 с.

9. Психологические тесты / Под ред. А. А. Карелина: в 2 т. – М.: ВЛАДОС, 2002. – Т. 2. – 248 с.

10. Психологія: навч. посіб. / О. В. Винославська, О. А. Брусенко. – К.: ІНКОС, 2005. – 352 с.

11. Психологія / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук. – К.: Либідь, 2003. – 560 с.

12. Психология и педагогика. Учеб. пособие. / Под ред. К. А. Абульхановой, Н. Н. Васильевой, Л. Г. Лаптева, В. А. Сластенина. – М.: Совершенство, 1998. – 320 с.

13. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: в 2 кн. – М.: ВЛАДОС, 2001. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекцинонные приемы и упражнения. – 480 с.

15. Саблин В. С. Психология человека / В. С. Саблин, С. П. Слаква. – М.: Экзамен, 2004. – 352 с.

16. Степанов О. М. Основи психології і педагогіки: посібник / О. М. Степанов, М. М. Фіцула. – К.: Академвидав, 2003. – 504 с.

17. Столяренко Л. Д. Психология / Л. Д. Столяренко. – Ростов-н/Д, 2003. – 448 с.

18. Узнадзе Д. Н. Общая психология. – М.: Смысл, СПб.: Питер, 2004. – 413 с.

19. Цимбалюк І. М., Яницька О. Ю. Загальна психологія. – К.: ВД Професіонал, 2004. – 304 с.

Дата добавления: 2014-01-07