Нішевість видавничої програми регіональних видавництв

Ніша – чітко окреслена і означена проблема. Асоціюється вона з категорією споживачів, виокремлених за демографічними (вік, стать, освіта, професія), географічними (місце проживання), психологічними (породжені ментальністю, стилем життя) ознаками.

На перший погляд, нішевість можна вважати наслідком дефіциту можливостей оперування на масштабних ринках. Дійсно, великі видавничі структури майже не зважають на вузькі соціокультурні, локальні, індивідуальні потреби та інтереси; зосереджені на малих ринках видавництва з різних причин не виявляють масштабних амбіцій. Але останнім часом нішеві практики експерти атестують як важливий напрям розширення можливостей видавництва, а в багатьох із них – збереження своєї присутності в діловому просторі. Найрадикальнішу причину цього явища вбачають в ослабленні бестселерів серед потоку книг, початку «постбестселерної епохи», домінування в читацькому світі «посткнигобумного покоління».

Можна знайти правду в міркуваннях, що бестселеризація видавничої сфери – явище штучне, а твори, що вибилися в бестселери, стали такими внаслідок дії ефекту спрощеності – підміни складних реалій віртуальними моделями. Така спрощеність – не з розряду простоти геніального, вона не зачудовує, а пригнічує та руйнує. Штучність, «поп-корновість» змісту посилює голод на земне і справжнє, переорієнтовує інтерес на одиничне й унікальне. Навіть у часи тотальної уніфікації індивідуальні потреби багатоманітні. Цю різнорівневість можуть утворювати такі виміри видавничої діяльності: регіональний (обслуговування потреб певної місцевості), галузевий (зосередження на потребах галузі), внутрішньо організаційний (забезпечення потреб установи, підприємства), демографічний (орієнтація на потреби компактних демографічних груп), продуктовий (унікальні види видань), соціально-статусний (потреби певних верств).

Зосереджені в культурних центрах видавництва об’єктивно неспроможні врахувати всі світоглядно-ментальні відтінки читацьких орієнтацій і відреагувати на них багатогранною книжковою пропозицією. Тому більшість спеціалізованих потреб опиняється поза стратегіями видавництв, зорієнтованих на масштабні ринки. Зацікавленіші в такій роботі регіональні видавництва. Вони краще відчувають, розуміють специфіку соціокультурного середовища, читацькі інтереси, авторський потенціал тощо.

Регіональним вважаються видавництва, тематика видань яких визначає різноманітні аспекти історичного і сучасного життя регіону. Книги регіональних видавництв найбільш затребувані читачами, зосередженим на осягненні місцевого соціокультурного колориту. Ключовим чинником привабливості і сили регіональних видавництв є опора на унікальність контексту, який вони знають найкраще, і унікальність контенту, до якого їм найлегше знайти шлях. Ніхто не може з ними зрівнятися щодо відчуття і розуміння місцевих традицій, особливостей культури, світосприймання людей. За належної кваліфікації і послідовності старань регіональні видавництва виборюють статус лідера у своїй справі. Класична регіональна книга акцентує цінність місцевого в різнобарвній картині спільного, інтегрує регіон у тканину національної культури.

Своєрідно комбінуються сила і вразливість регіональних видавництв. У них стрімкіша траєкторія і коротша дистанція падіння. Кризові потрясіння операційні витрати роблять їх стійкішими і спроможнішими до самовідновлення. Їм легше компенсувати здеградованість системи книгорозповсюдження прямими продажами. Сприяють цьому особисті зв’язки і менше перешкоджають відстані. Значно легше їм здобувати авторитет у цільових аудиторіях, представники яких кожну вдалу книгу сприймають як подію культурного життя.

Видавництва, зорієнтовані на національний ринок, регіональною проблематикою цікавляться рідко, оскільки їхні стратегії мають інші цілі і масштаб. Це вберігає регіональні видавництва від прямолінійної конкуренції із сильнішими гравцями, багатьох – і від краху, водночас не стимулює їх розвитку, а також утруднює проникнення в регіональну видавничу сферу сучасних технологій.

Дата добавления: 2014-01-07