Основні поняття теорії композиції в дизайні. Види композиції

Лекція№ 1

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

"Основи композиції"

для студентів напряму підготовки 6.02020701 галузі знань 0202 факультету

І курсу Дизайн Мистецтво Кібернетики

Херсон 2012

Конспект лекцій з дисципліни «Основи композиції» для студентів 1 курсу / Т.В.Корольова. - Херсон. ХНТУ. 2012. 92 с.

Рецензент: ____________________________________________

Затверджено

на засіданні кафедри дизайну

протокол № від р.

Зав. кафедри О.В.Чепелюк

_________________________

Відповідальний за випуск – О.В.Чепелюк, проф., д.т.н.

Творча діяльність людини розвивається у двох різних напрямках, висловлюючи, з одного боку прагнення відобразитись у живопису, рисунку, скульптурі (образотворчих видах мистецтва) деякі об'єкти і явища навколишнього світу, з іншого боку – у прагненні до створення форм, що не існують в природі, які з’являються за допомогою уяви і фантазії людей.

Ці два напрямки художньої творчості та ремесла людини проявляються на всіх ступенях розвитку людської культури і матеріального світу, кожен раз виявляючи нові специфічні риси. По мірі розвитку науки і техніки з'являлися все нові й нові вироби, кожен з яких був виражений у певній формі, зримій і чуттєвій, яка найбільш повно реалізовувала думку винахідника. Це поширювалось на всі предмети матеріального світу - будівельні об'єкти, машини, засоби транспорту, інструменти, домашнє начиння, одяг - все, що народжене думкою людини і створене його руками.

Круг, квадрат, трикутник, куля, циліндр і інші прості форми людина повсякденно спостерігає в природі: круглий місяць, кулясте яблуко, конусоподібні польові квіти і т.д. Всі ці форми використовуються при виготовленні різних предметів.Так виникає проблема поєднання простих форм - проблема композиції.

Слово «композиція» (латинське) - означає твір, складання, з'єднання, зв'язок, побудова, структура. Композиція в мистецтві означає систему побудови художнього твору.

Композиція в дизайні - наука, яка вивчає найбільш загальні закони побудови художніх форм, а також конкретні засоби для досягнення цілісності та єдності з її змістом. Мета композиції в дизайні - утилітарно виправдана форма речі.

Формоутворення в дизайн і - пошук в процесі художнього проектування такого рішення виробу, при якому було б досягнуто єдність форми і змісту на основі вимог технічної естетики.

Форма - просторова будова виробу як системи матеріальних відносин точок, ліній, граней, кутів, поверхонь, об'ємів, що мають певну величину.

Розрізняють три основні види композиції: фронтальну, об'ємну і об'ємно-просторову (глибинно-просторову). Такий поділ умовний, тому що на практиці ми маємо справу з поєднанням різних видів композиції. Так, фронтальна й об'ємна композиції входять до складу просторової, а об'ємну можна уявити із замкнутих фронтальних поверхонь; і в той же час об'ємна композиція є невід'ємною частиною просторового середовища.

Фронтальна композиція. Характерною її ознакою є розподіл в одній площині елементів форми в двох напрямках по відношенню до глядача: вертикальному і горизонтальному (фасади будівель, вітрини, тканини, килими, плакати).

Об'ємна композиція - представляє собою форму, що має дещо замкнену поверхню і яка сприймається з усіх сторін. Виразність і ясність сприйняття композиції залежать від взаємозв'язку і розташування їхніх елементів, виду формоутворюючої поверхні, від точки спостереження. Виразність об'ємної форми залежить також від висоти горизонту. В процесі сприйняття при низькому горизонті виникає враження її монументальності. З наближенням глядача до предмету збільшується перспективне скорочення граней (зорове спотворення). Об'ємна композиція завжди взаємодіє з навколишнім середовищем. Середа може збільшувати або зменшувати виразність однієї і тієї ж композиції (фон середовища, освітлення).

Об'ємно-просторова (глибинно - просторова) композиція складається з матеріальних елементів об'ємів, поверхонь і простору, а також інтервалів між ними. Відчуття глибинності посилюється, коли в композицію включаються елементи, які розчленовують простір на ряд послідовних планів.

Категорії композиції.

Подібно до будь-якої наукової дисципліни, композиція базується на категоріях, які відображають найбільш загальні, істотні зв'язки та відносини розглянутих явищ. У композиції такими категоріями є тектоніка і об'ємно-просторова структура.

Тектоніка - зриме відображення у формі виробу роботи конструкції і конструкційних матеріалів (дерев'яний стілець - каркасна конструкція, пластмасовий стілець - посторова форма). Чому ж тектоніка є однією з основних категорій композиції, а не її виключна властивість?

Справа в тому, що взаємозумовленість конструкції та форми, виражена в конкретному матеріалі - це найбільш суттєве, що визначає композицію всякого виробу і роботу над ним, починаючи з композиційного прийому і закінчуючи використанням засобів аж до виявлення характеру форми і її нюансів.

У той же час форму можна розглядати і з точки зору певної взаємодії всіх її елементів між собою та з простором, тобто як об'ємно-просторову структуру (ОПС), то просту і лаконічну, то вельми складну. Не залежно від ступеня складності ОПС система зв'язків усіх її елементів, поряд з тектонікою, має вирішальне значення для досягнення справжньої гармонії.

Дві основні категорії композиції - тектоніка і ОПС тісно пов'язані між собою. Порушення тектоніки - помилкове відображення роботи конструктивної основи - обов'язково позначиться на органічному зв'язку ОПС. В свою чергу невірне рішення ОПС призводить до погрішностей тектоніки.

Дата добавления: 2014-01-07