Балансовий метод

Табличний метод

Групування

Групування інформації – це ділення сукупності об'єктів, що вивчається, на якісно однорідні групи по відповідних ознаках.

У аналізі угрупування допомагає вивчити сенс середніх величин, виявити взаємозв'язок між явищами, що вивчаються.

Правильне угрупування інформації дозволяє вивчити залежності між показниками, суть явищ, що вивчаються, систематизувати матеріал для виділення головного.

Початкові дані і результати аналізу зазвичай представляються у формі таблиць. Це найбільш раціональна і зручна форма представлення аналітичної інформації, що дозволяє відстежити зв'язки між показниками.

По аналітичному змісту розрізняють таблиці, що відображають: характеристику об'єкту, що вивчається, по яких-небудь ознаках, порядок розрахунку показників, динаміку показників, що вивчаються, структурні зміни у складі показників, результат розрахунку впливу чинників на рівень результативного показника, звідні результати аналізу.

2.5. Графічний метод

На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення або розвитку явища, що вивчається, дозволяє наочно побачити ті закономірності, які містить числова інформація.

Основні види графіків у ЕА:

Діаграми:

– діаграми порівняння – показують співвідношення різних об'єктів по якому-небудь показнику (стовпчикові і смугові діаграми);

– структурні (секторні) діаграми – показують склад показників, що вивчаються, питома вага частин в цілому (кругові діаграми);

– діаграми динаміки – показують змін показників за відповідні проміжки часу (стовпчикові, квадратні, фігурні);

Лінійні графіки:

– графіки зв'язку – лінійні графіки залежності результативного показника від чинника;

– графіки контролю – показують співвідношення планової і фактичної величини показника за певні проміжки часу (дві лінії).

Балансовий метод служить для віддзеркалення співвідношень двох урівноважених груп показників. Він широко використовується для аналізу забезпеченості підприємства різними видами ресурсів і повноти їх використання. Як допоміжний засіб балансовий метод використовується для перевірки початкових даних і правильності розрахунку виляння окремих чинників нам результативний показник.

Балансовий метод може бути використаний для побудови детермінованих факторних моделей, наприклад баланс активів і пасивів:

Активи = Капітал + Зобов'язання

2. Моделювання у економічному аналізі. Типи та види факторних моделей

Моделювання є важливим способом вирішення багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження.

Моделювання – метод дослідження, за допомогою якого створюється умовний образ (модель) досліджуваного показника у вигляді математичного рівняння, логічної схеми, графіка, що описує взаємозв'язок досліджуваного показника з показниками-факторами.

Найбільш складний елемент моделювання – вивчення причинно-наслідкових зв'язків об'єкту і побудова на його основі факторної системи об'єкту. Економічні об'єкти аналізу (собівартість, продуктивність праці, прибуток і ін.), на відміну від технічних, мають велику складність в причинно-наслідкових зв'язках, які до того ж не піддаються вивченню за допомогою людських органів відчуттів. На економічні результати впливають численні фактори як технічного, так і соціального характеру, включаючи світоглядні, психологічні, правові і ін. Основою посилення або ослаблення їх дії стають пізнання і ступінь дотримання вимог об'єктивних законів суспільного виробництва.

При побудові факторної системи (моделі) конкретного об'єкту аналізу враховуються не тільки характер факторів, але і їх супідрядність, тобото, які з них – фактори першого порядку, що впливають безпосередньо на зміну результативного показника, які – другого, що позначаються на результативному показнику через фактори першого порядку, які – третього і так далі. Крім того, фактори впливають і по горизонталі – на фактори свого порядку підпорядкування, підсилюючи або ослабляючи їх дію.

Модель факторної системи аналізованого об'єкту може бути виражена логічно, графічно або математично. Вона допомагає повніше вивчити характер причинно-наслідкових зв'язків, з'ясувати, до якого виду вони відносяться – до детермінованого або стохастичного, що полегшує вибір найбільш раціонального (з більшою точністю і меншою трудомісткістю) методу їх вимірювання.

Типи моделей за характером зв'язків між показниками:

– детерміновані (функціональні) – описують функціональну залежність;

– стохастичні (кореляційні, імовірнісні) – описують неповну, імовірнісну залежність.

Вимоги до моделювання детермінованих факторних систем:

1. фактори, що включаються в модель, і самі моделі повинні мати економічний сенс і чітко виражений характер;

2. фактори, що входять в систему, повинні знаходитися з досліджуваним показником в причинно-наслідковому зв'язку;

3. всі фактори повинні бути кількісно вимірними;

4. факторна модель повинна забезпечувати можливість вимірювання впливу факторів на результат, сума впливів окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Види детермінованих факторних моделей:

1. адитивні (результативний показник Y являє собою алгебраїчну суму факторних показників Xi):

Y=X1+X2+...+X_n;

2. мультиплікативні (результативний показник являє собою добуток факторних показників):

Y=X1´X2´...´X_n;

3. кратні (результативний показник являє собою результат ділення факторних показників):

Y=X1/X2;

4. комбіновані (поєднують у собі різні арифметичні дії):

Y=X1(X2-X3),

Y=X1/(X2-X3).

Дата добавления: 2014-01-07