Оцінка ліквідності балансу. Порівняльний аналітичний баланс

Порівняльний аналітичний баланс

Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу

Аналіз майнового стану та ліквідності підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства

Лекція 1

Питання:

1. Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу.

2. Оцінка ліквідності балансу

3. Коефіцієнтний аналіз ліквідності.

Аналіз майнового положення підприємства починається з вивчення складу, структури і динаміки балансу. З цією метою використовується порівняльний аналітичний баланс (табл. 4.1), який будується на основі агрегованого балансу.

Таблиця 4.1

Статті	На початок періоду	На кінець періоду	Зміни	Темп росту	Динаміка структурних змін
Сума	Питома вага	Сума	Питома вага	Сума	Питома вага

Агрегований баланс – це баланс, в якому однорідні статті об’єднані у групи.

Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є:

– абсолютні величини по статтях балансу на початок і кінець періоду;

– питомі ваги статей балансу у валюті на початок і кінець періоду;

– зміни в абсолютних величинах;

– зміни в питомих вагах;

– темп зростання статей балансу;

– зміни у % до змін валюти (темп зростання структурних змін – динаміка структурних змін);

–ціна 1 % зростання валюти і статей балансу – відношення абсолютної зміни до % зміни по відношенню до початку періоду.

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено безліч важливих показників, які характеризують статику і динаміку фінансового стану підприємства. Він активно використовується в практиці зарубіжних фірм.

Всі показники порівняльного аналізу можна об'єднати в групи:

- структури балансу;

- динаміки балансу;

- структурної динаміки балансу.

Для осмислення загальної картини зміни майнового положення важливі показники структурної динаміки. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити вивід про те, через які джерела в основному була притока нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному вкладені.

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є його платоспроможність. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і контрагентів.

Платоспроможність – можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності:

– ліквідність балансу – ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань;

– ліквідність активу – його здатність швидко приймати грошову форму;

– ліквідність підприємства – здатність підприємства завдяки його стійкому фінансовому стану залучати позикові засоби для погашення своїх поточних зобов'язань.

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів:

– найбільш ліквідні активи (А1) – грошові кошти і них еквіваленти;

– активи, що швидко реалізуються (А2) – дебіторська заборгованість у широкому розумінні (включаючи видані аванси);

– активи, що повільно реалізуються (А3) – виробничі запаси і витрати;

– активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи.

Пасиви підприємства підрозділяються на групи в залежності від термінів погашення:

– термінові пасиви (П1) – кредиторська заборгованість і позички, не погашені в термін;

– короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити і позики;

– довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити і позики;

– постійні пасиви (П4) – власний капітал і забезпечення наступних витрат та платежів.

За результатами такого групування будується баланс ліквідності (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Баланс ліквідності

Актив	Сума	Пасив	Сума	Платіжний надлишок (+), нестача (-)
На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року	На початок року	На кінець року
А1	А1п	А1к	П1	А1н	П1к	А1п – П1п	А1к – П1к
А2	А2п	А2к	П2	А2н	П2к	А2п – П2п	А2к – П2к
А3	А3н	А3к	П3	А3н	П3к	А3п – П3п	А3к – П3к
А4	А4н	А4к	П4	А4н	П4к	А4п – П4п	А4к – П4к
Баланс			Баланс			–	–

Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≤ П4.

Виконання цих чотирьох позицій свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості, тобто наявність у підприємства власних оборотних коштів і збалансованість окремих груп активів і пасивів.

Зіставлення підсумків А1 і П1 (терміни до 3 місяців) відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння А2 і П2 (терміни від 3 до 6 місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення А3 і П3 (від 6 до 12 місяців), а також А4 і П4 (більше 12 місяців) відбиває віддалене майбутнє.

Дата добавления: 2014-01-07