КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Протизапальні засобиЗапалення — патологічний процес, що виникає у відповідь на дію пошкоджувальних факторів, які стимулюють утворення, виділення медіаторів запалення — ейкозаноїдів (простагландини, лейкотрієни, тромбоксани), брадикініну, гістаміну, серотоніну. Протизапальні препарати поділяють на 2 групи: - стероїдні протизапальні препарати - ГКС; - нестероїдні протизапальні препрати (НПЗП) — ненаркотичні анальгетики. Стероїдні протизапальні препарати — гормони кіркової речовини надниркових залоз, ГКС. Вони виявляють виражену протизапальну дію. До ГКС належать кортизон, гідрокортизон, преднізолон, тріамцинолон, дексаметазон. Механізм протизапальної дії ГКС: — пригнічення ферменту фосфоліпази А2, яка на певному етапі бере участь в утворенні простагландинів — медіаторів запалення; — гальмування утворення інших медіаторних речовин — брадикініну, лейкотрієнів, гістаміну, серотоніну; — зниження чутливості тканинних рецепторів до медіаторів запалення; — послаблення продуктивної і альтернативної фази запалення. Показання до застосування: тяжкі форми ревматизму, ревматоїдного артриту, поліартриту тощо. Механізм протизапальної дії нестероїдних протизапальних препаратів: - пригнічення ферменту циклооксигенази і порушення синтезу простагландинів; - пригнічення активності інших медіаторів запалення (гістаміну, серотоніну тощо); - зменшення енергозабезпечення в ділянці запалення; - пригнічення підкіркових больов
Класифікація НПЗП
Показання до застосування: міалгія, артрит, радикуліт, бурсит, ревматизм, біль на тлі травматичних пошкоджень тощо (див. главу 5). Індометацин (інтебан, метиндол) — нестероїдний протизапальний засіб, що виявляє також знеболювальну, жарознижувальну та протиревматичну дію. Показання до застосування: ревматоїдний артрит, ревматизм, артрит, запалення та набряк при переломах, вивихах, забитті, після видалення зубів, неврит, ішіас, спондилоартрит, подагра, бурсит, синовіт, тендиніт тощо. Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, галюцинації, розлади з боку органів травлення, зміни з боку рогівки та сітківки ока. Протипоказання: пептична виразка, психічні розлади, епілепсія, паркінсонізм, артеріальна гіпертензія, вік до 10 років. Диклофенак (вольтарен, верал, ортофен, наклофен, реводина, фелоран) — НПЗП з вираженою протизапальною дією, виявляє також помірну жарознижувальну та анальгетичну дію. При тривалому лікуванні інтенсивно проникає у порожнину суглоба. Зменшує біль у спокої та русі, ранкову скутість суглобів та набряк. Стійкий ефект розвивається через 1-2 тиж лікування. Показання до застосування: остеоартроз, ревматоїдний артрит та інші запальні хвороби суглобів та хребта, забиття та запалення м'яких тканин тощо. Побічні ефекти: нудота, анорексія, біль у шлунку, метеоризм, закреп, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки травного каналу з ознаками кровотечі, головний біль, сонливість, депресія, токсичний вплив на нирки та кровотворення, алергійні реакції. Кеторолак (кетанов) — НПЗП з вираженим знеболювальним ефектом. Дія настає через 30 хв, максимум — через 1 год, тривалість дії складає 4-6 год. Препарат також виявляє антиагрегантні властивості (зменшує в'язкість крові). Показання до застосування: біль у післяопераційний період, при вивихах, переломах, ушкодженні м'яких тканин, онкологічних захворюваннях; печінкова та ниркова коліка, зубний біль тощо. Побічні ефекти: сухість у роті, сонливість, головний біль, запаморочення, шум у вухах, набряки, стоматит, діарея, порушення функції печінки, збільшення маси тіла, алергійні реакції. Протипоказання: пептична виразка, кровотечі, вік до 16 років, період вагітності і пологів.
Імунотропні засоби — це препарати природного, синтетичного походження або отримані методом генної інженерії, що посилюють (імуностимулятори) чи ослаблюють(імунодепресанти, імуносупресори) імунну систему організму Імуностимулятори — засоби, які підвищують імунітет. Імунодепресанти (імуносупресори) — засоби, які пригнічують імунну систему. Імунна система людини забезпечує захист при інфекціях, пухлинах, дії токсинів і до певної міри при травмах та включає специфічну і неспецифічну частини. Специфічна імунна система представлена імунокомпетентними клітинами (Т- і В-лімфоцити), які містяться в загруднинній (вилочковій) залозі (тимус), лімфатичних вузлах, кістковому мозку та селезінці. Вона забезпечує захист організму при майбутньому контакті з мікроорганізмами, їх токсинами та ін. Неспецифічна імунна система включає мікро- і макрофаги та гуморальні захисні фактори (інтерферон, лізоцим тощо) і забезпечує негайну відповіть на вторгнення конкретного мікроогранізму. Пригнічення імунної системи посилює розвиток патологічного процесу, оскільки захисні механізми неспроможні протистояти ушкодженню; на фоні зниженого імунітету можуть виникати суперінфекції та пухлини. Прикладом такого стану є синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Підвищення імунної відповіді може спровокувати розвиток гіперімунних хвороб (автоалергійні та автоімунні) та відторгнення трансплантатів. Автоімунні розлади виникають, коли організм виробляє антитіла не проти зовнішніх факторів, а проти власних тканин. Помилкова реакція може бути спрямована на окремі органи (наприклад, на щитоподібну залозу — автоімунний тиреоїдит) або спричинити генералізоване ушкодження (міастенія, системний червоний вовчак, розсіяний склероз тощо).
Імуностимулятори — засоби, які підвищують імунітет Класифікація імуностимуляторів
Тималін — імуностимулювальний засіб, який отримують із вилочкової залози тварин. Стимулює реакцію клітинного імунітету, регулює кількість Т- і В-лімфоцитів, посилює фагоцитоз. Показання до застосування: гострі та хронічні гнійно-запальні процеси, опіки, трофічні виразки, пригнічення імунітету після сеансів променевої та хіміотерапії у пацієнтів з онкологічними захворюваннями та на тлі інших хвороб. Побічні ефекти: алергійні реакції. Пірогенал — імуностимулятор, продукт життєдіяльності мікроорганізмів. Після його введення підвищується температура тіла, стимулюється лейкопоез, пригнічується розвиток рубців, покращується відновлення нервової тканини тощо. Активність препарату вимірюється в мінімальних пірогенних дозах (МПД). 1 МПД — кількість речовини, яка при внутрішньовенному введенні кролям підвищує температуру тіла на 0,6 градусів і більше. Показання до застосування: стимуляція відновлювальних процесів після уражень і хвороб ЦНС та периферичної нервової системи, розсмоктування патологічних рубців після опіків, травм, спайок, у складі комплексної терапії пацієнтів з тяжкими і затяжними інфекційними хворобами, хронічними запальними хворобами жіночих статевих органів, комплексне лікування сифілісу та алергічних хвороб. Побічні ефекти: головний біль, блювання, біль у попереку. Протипоказання: гостра гарячка при будь-яких хворобах, період вагітності. Хворим на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію препарат призначають у знижених дозах і підвищують її поступово залежно від реакції. Продигіозан — імуностимулятор бактеріального походження, який стимулює специфічну та неспецифічну стійкість організму, активує утворення Т-лімфоцитів та інтерферону, функцію кори надниркових залоз. Показання до застосування: пригнічення імунітету на тлі хронічних запальних процесів, опіків, променевої хвороби тощо. Побічні ефекти: головний біль, біль у попереку, загальна слабкість
Імунодепресанти (імуносупресори) –
засоби, які пригнічують імунну систему Пригнічують імунну систему цитостатики,глюкокортикоїди,антагоністи пурину (азатіоприн, меркаптопурин). Азатіоприн (імуран, азамун, азанін, азапрес, імурель, тіоприн) — імунодепресант, який виявляє цитостатичну дію. У високих дозах пригнічує функцію кісткового мозку. Показання до застосування: профілактика реакції відторгнення трансплантата (пересадженої тканини чи органа), тяжкий перебіг ревматоїдного артриту, гепатит, системний червоний вовчак та інші колагенози. Побічні ефекти: вторинні інфекції, анемія, лейкопенія, нудота, блювання, біль у суглобах і м'язах тощо. Протиалергійні засоби Особливості роботи з препаратами: - ацетисаліцилову кислоту не можна поєднувати з іншими НПЗП, оскільки це посилить її ульцерогенну дію (утворення пептичної виразки шлунка); - бутадіон несумісний з ГКС; - внутрішньом'язове введення анальгіну є болючим; - кеторолак (кетанов) не можна вживати довго (всередину не довше 5 днів, парентерально - не довше 2 днів) та для знеболення в акушерстві; - індометацин слід вживати під час їди з молоком.
Засоби неспецифічної стимулювальної терапії та протизапальні препарати
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1321; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |