Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі

До суб’єктів, що мають особистий інтерес у справі, належать: а) особа, яка притя­гається до відповідальності; б) потерпілий; в) законні представники. До цієї категорії необхідно віднести також захисників (адвокати та інші фахівці у галузі права).

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зафіксовані у статті 268 КУпАП. Така особа має право:

· знайомитися з матеріалами справи,

· давати пояснення,

· подавати докази,

· заявляти клопотання;

· при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права,

· виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача,

· оскаржити постанову по справі.

За загальним правилом, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У той же час, законодавець припускає можливість розгляду справи під час відсутності цієї особи. Це випадки, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім цього, законодавець визначив справи, які ні за яких обставин не можуть бути розглянути за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді цих справ є обов’язковою). Це справи, передбачені частиною першою статті 44, ст. 51, 146, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, ст. 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, ст. 185-7 і 187 КУпАП. Якщо особа ухиляється від явки на їх розгляд, то її може бути піддано привіду. Привід здійснюється органом внутрішніх справ.

Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою.

Статус потерпілого визначається нормами статті 269 КУпАП. Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Розуміння моральної шкоди випливає з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” та Методичних рекомендації “Відшкодування моральної шкоди” (лист Міністерства юстиції України від 13 травня 2004 р. № 35-13/797). Відповідно до них, в поняття моральної шкоди входять втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних незаконними діями або бездіяльністю правопорушника. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Фізичною є шкода, в результаті якої потерпілий зазнає фізичного болю. Під майновою шкодою розуміють будь-яке зменшення або знищення майна, суб’єктивного права, охоронюваного законом інтересу чи майнового блага, що спричиняє втрати у потерпілого[1].

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення. Потерпілого може бути опитано як свідка (відповідно до статті 272 КУпАП).

За статтею 270 КУпАП, інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники. Законними представниками є: батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники.

Вони мають право: а) знайомитися з матеріалами справи; б) заявляти клопотання; в) від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачена статтею 271 КУпАП. Захисником є: а) адвокат; б) інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Захисники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає адвокатське об’єднання, або відповідною довіреністю на ведення справи.

Дата добавления: 2014-01-07