Контрольні перевірки додержання правил торговельного обслуговування

Sq6

Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають пра­во створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів.

Органи місцевого самоврядування

Держцінінспекція

Урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому, є Державна інспекція з контролю за цінами (Держціні­нспекція).

Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контроль­но-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо фор­мування, встановлення та застосування цін і тарифів.

І Державна інспекція України по контролю за цінами має право:

проводити у будь-яких суб'єктах підприємництва, розташованих на території України, перевірку бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій тощо, пов'язаних з установленням і застосуванням цін, а також одержувати необхідні по­яснення, довідки та відомості з питань, що виникають при перевірках;

одержувати необхідні для перевірки порядку встановлення й застосування цін і тарифів відомості, довідки, інші документи та копії з них про рівень і економічну обґрунтованість цін на товари, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості тощо від підприємств і організацій;

при здійсненні своїх повноважень обстежувати з додержанням відповідних правил виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, що використовують­ся для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, а також організації та надання різних послуг;

вимагати від керівників та інших службових осіб суб'єктів підприємництва, що перевіряються, усунення виявлених порушень законодавства про порядок уста­новлення і застосування цін;

припиняти операції суб'єктів підприємництва по рахунках у банках та інших фінансово-кредитних установах у разі відмови в проведенні перевірки чи допуску працівників державних інспекцій по контролю за цінами для обстеження виробни­чих, складських та інших приміщень, що використовуються для виготовлення, збе­рігання та реалізації сировини та товарів, неподання документів, пов'язаних з уста­новленням і застосуванням цін;

відповідно до чинного законодавства розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, а також приймати рішення про застосування економічних санкцій і припинення операцій по рахунках суб'єктів господарювання в установах банку.

У випадках виявлення продажу товарів (виконан­ня робіт, надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною, необ­хідною інформацією та відповідними супровідними документами або з простроче­ними термінами придатності, призупиняти продаж товарів (виконання робіт, надання послуг); подавати до суду позови про захист прав споживачів.

Г ромадські організації споживачів

Створення громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів) пе­редбачено статтею 25 Закону України «Про захист прав споживачів», а статтею 26 регламентуються їхні права. «З метою захисту своїх законних прав та інтересів, — говориться у статті 25 Закону, — громадяни мають право об'єднуватися на добро­вільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів)».

Об'єднання споживачів є громадськими організаціями, що здійснюють свою ді­яльність відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян». \ Держава підтримує діяльність об'єднань споживачів. Всеукраїнською громадсь­кою організацією, яка об'єднує на добровільних засадах та спільності інтересів громадян нашої держави, є Українська асоціація споживачів.

Метою діяльності асоціації є задоволення та захист соціальних, економічних, освітніх, культурних та інших спільних інтересів її членів та сприяння споживачам під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг), захисту їхніх законних прав та-інтересів, підтримки вітчизняного виробника, запобігання недобросовісній конкуренції на ринку товарів і послуг.

Для виконання статутних мети та завдань асоціація у порядку, встановленому чинним законодавством, може:

Ø вивчати споживчі властивості продукції, попит на неї, проводити опитування населення для виявлення громадської думки про якість товарів, що продукуються і реалізовуються, та ціни на них;

Ø проводити експертизу товарів (робіт, послуг);

Ø одержувати від органів державної влади й управління, органів місцевого са­моврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

Ø організовувати юридичну і консультаційну допомогу споживачам і виробни­кам відповідно до законодавства;

Ø вносити пропозиції щодо розробки нормативних документів, що встановлю­ють вимоги до якості товарів (робіт, послуг);

Ø представляти і захищати інтереси споживачів і виробників у органах держав­ної влади та управління та місцевого самоврядування відповідно до законодавства;

Ø вносити в органи державного управління і суб'єктам господарювання про­позиції про заходи щодо підвищення якості товарів (робіт, послуг), про тимча­сове припинення випуску та реалізації товарів (робіт, послуг), які не відповіда­ють установленим вимогам щодо якості, про припинення виробництва, вилучення з реалізації та продажу товарів (робіт, послуг), що становлять небез­пеку для життя, здоров'я та майна громадян або завдають шкоди навколишньо­му природному середовищу, а також про скасування цін, установленних з по­рушенням чинного законодавства;

Ø звертатися з позовом до суду про визнання дій продавця, виготівника (під­приємства, що виконує їхні функції), виконавця протиправними щодо невизначено-го кола споживачів і припинення цих дій;

Ø відповідно до законодавства захищати в судовому порядку права споживачів та виробників, які не є членами асоціації;

Ø звертатись до правоохоронних органів та органів державного управління про притягнення до відповідальності осіб, винних у випуску та реалізації неякісних то­варів (робіт, послуг);

Ø інформувати громадськість про права споживачів та виробників;

Ø сприяти розвитку міжнародного співробітництва в галузі захисту прав та ін­тересів споживачів та виробників;

Ø займатися просвітницькою діяльністю.

1. Відповідальність за порушення законодавство про захист прав споживачів.

Відповідальність суб'єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчу­вання та послуг за порушення законодавства про захист прав споживачів передба­чена ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та іншими нормативними документами.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господар­ської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відпові­дальність за:

> відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 1 5 цього Закону, — у десятикратному розмірі вартості товару, ви­конаної роботи (наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на час придбання това­ру, замовлення роботи (надання послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, — у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян;

> реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про ви­знання іноземного сертифіката), — у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку до­ходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, — у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, викона­ної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяль­ності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для ви­готовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, — у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільне­ний від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян;

> реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебе­зпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила й умови безпечного його використання — у розмірі 100 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку до­ходів і витрат, — у розміргдвадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу — у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт госпо­дарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> створення перешкод службовій особі, спеціально уповноваженій органом ви­конавчої влади у сфері захисту прав споживачів, у проведенні перевірки якості то­варів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування — у розмірі від 1 до 10 відсотків вар­тості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календар­ний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від веден-

ня обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

> реалізацію товару, термін придатності якого минув, — у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян;

> порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання ро­боти, надання послуги — у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, — у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості ви­конаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарської діяльно­сті сфери торгівлі, громадського харчування та послуг визначених у статті 5 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу вико­навчої влади України у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановлено­му Законом України «Про виконавче провадження¹».

Відбір зразків товарів провадиться з метою визначення відповідності їх якісних показників вимогам державних і галузевих стандартів, технічних умов та інших но­рмативних документів, що діють на території України.

Основні вимоги до відбору в суб'єктів господарювання — підприємств, установ, організацій — незалежно від формГвласності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зразків товарів для перевірки їх­ньої якості визначені «Порядком відбору у господарюючих суб'єктів сфери торгів­лі, громадського харчування і послуг зразків товарів, сировини, матеріалів, напів­фабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості». Цей Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2.04.94 № 215.

Відбір зразків товарів для перевірки їхньої якості провадиться службовою особою Держспоживстандарту, яка має відповідне посвідчення, у присутності особи, що здійс­нює продаж товарів (виконує роботу, надає послуги), та, за можливості, представника суб'єкта господарювання, що перевіряється, і оформлюється актом відбору зразків (проб) товарів. Продавець (виконавець) і представник суб'єкта господарювання повинні створити належні умови для виконання робіт, пов'язаних з відбором зразків товарів.

Зміст акта відбору зразків товарів

В акті зазначається кількість відібраних зразків товарів (за масою, мірою, обся­гом), для якого виду досліджень вони відібрані та за якими показниками проводи­тиметься їх дослідження, а також робиться запис про заборону реалізації (відван­таження) партії товарів, з якої відібрано зразки, до отримання результатів дослідження. У разі перевірки якості товарів, що швидко псуються або з терміном придатності, що минає, відбір зразків здійснюється, як правило, без заборони реалі­зації (відвантаження) партії товарів, з якої відібрано зразки.

Акт складається у трьох примірниках і підписується службовою особою, яка проводила відбір зразків товарів, а також продавцем (виконавцем) і представником суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки. Перший примі­рник залишається у службової особи, другий додається до відібраних зразків това­ру, третій залишається у продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господа­рювання.

Продавець (виконавець), представник суб'єкта господарювання мають право під час підписання акта письмово оформити свою незгоду з результатами перевірки і дати відповідні пояснення. У разі відмови продавця (виконавця) чи представника суб'єкта господарювання підписати акт службова особа, яка проводила відбір зраз­ків товару, робить запис в акті про те, що зазначені особи ознайомлені зі змістом акта і від його підписання відмовилися.

Кількість зразків товарів (за масою, мірою, обсягом), що відбираються для прове­дення дослідження, визначається відповідними нормативними документами, а щодо імпортних товарів — нормативними документами на аналогічні вітчизняні товари.

Під час перевірки якості технічно складних і великогабаритних товарів дозволя­ється відбір для дослідження їхніх складників без пошкодження основного виробу.

У тих випадках, коли в нормативних документах передбачено за негативних ре­зультатів дослідження таких товарів повторне проведення відбору їх зразків, дозво­ляється відразу відбирати зразки в подвійній кількості, про що робиться запис в ак­ті відбору зразків (проб) товарів.

Відібрані зразки товарів упаковуються на місці відбору в присутності продавця (виконавця), представника суб'єкта господарювання у разі його присутності під час перевірки й опломбовуються або опечатуються службовою особою, яка надсилає їх до лабораторії для дослідження.

В окремих випадках опломбовані або опечатані зразки товарів залишаються у про­давця (виконавця) чи представника суб'єкта господарювання для тимчасового відпові­дального зберігання, про що робиться запис в акті відбору зразків (проб) товарів.

Умови зберігання і транспортування відібраних зразків товарів не повинні погі­ршувати їхню якість. За збереження і своєчасність доставки товарів для досліджен­ня відповідає службова особа, що їх відбирала.

Дата добавления: 2014-01-07