Міжнародні угоди

Реалізація необоротних активів

1.	Переведено МШП до складу товарів
2.	Отримано дохід від реалізації
3.	Списано балансову вартість реалізованих необоротних активів
4.	Отримано оплату від покупця
5.	Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ
Ліквідація необоротних активів
1.	Відображено суму зносу ліквідованого активу
2.	Відображено вартість ліквідованих необоротних активів
3.	Відображено витрати, пов’язані з ліквідацією
4.	Відображено суму доходу від ліквідації активу (якщо є)
Безоплатна передача необоротних активів
1.	Відображено суму нарахованого зносу необоротних активів
2.	Передано за залишковою вартістю необоротні активи
3.	Відображено суму податкового зобов'язання з ПДВ

На сьогодні існує 22 основні угоди, 14 з яких регулюють ОІВ у сфері промислової власності, а 8 відносяться до авторського права і суміжного права.

Умовно їх поділяють на три групи:

· Договори про захист інтелектуальної власності:

Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883р.);
Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів(1886р.)(США визнали закон в 1989р.);
Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів (1891р.);
Брусівська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник (1974р.);
Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення цих фонограм(1971р.);
Найробський договір про охорону олімпійського символу;
Договір про патентне право(PLT)(2000р.);
Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення();
Договір про закони про торгівельні марки;
Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів;
Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних мікросхем;
Договір ВОІВ про авторське право (Всесвітня організація інтелектуальної власності);
Договір ВОІВ про виконання і фонограми;

· Глобальні договори системи охорони:
Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури(1977р.);
Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків (1925р.);
Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародну реєстрацію(1958р.);
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків(1891р.);
Договір про патентну кооперацію (PCT);

· Договори про класифікації:
Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків(1968р.);
Ніцька угода про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків;
Страсбурська угода про міжнародну патентну класифікацію(1978р.) МПК;
Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів(1973р.).

ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності)
Адміністратором всіх згаданих договорів є ВОІВ. Вона була заснована в 1967р. на дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974р. ВОІВ отримала статус однієї з 16 спеціалізованих організацій ООН.
Головним завданням в ОІВ є поліпшення, взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами для їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності, заохочення творчої діяльності та отримання охорони ІВ у всьому світі, модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, контроль за виконанням угод і таке інше.

Структура ВОІВ.

Конвенція що заснувала ВОІВ передбачає наявність 4 органів:

Ø Генеральні асамблеї

Ø Конференції

Ø Координаційний комітет

Ø Міжнародне бюро ВОІВ(секретаріат ВОІВ)(Міститься у Женеві)

Генеральні асамблеї і конференції скликаються на чергові сесії кожні 2 роки.

Координаційний комітет – щорічно.

Секретаріат працює постійно.

Адміністративну функцію виконує адміністративний комітет, до якого входить і Україна.

В 1883р. 11 країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності і створили сою про охорону промислової власності. На сьогодні учасниками є приблизно 140 країн.

Бернська конвенція 1886р. Охорона авторських прав здійснюється цією конвенцією, в тому числі літературних і художніх творів.

В основу конвенції покладено три принципи:

· Принцип національного режиму полягає в тому, що твори створені в одній країні учасниці повинні отримувати в інших країнах учасницях таку ж охорону, яка надається своїм громадянам.

· Принцип автоматичної охорони означає, що вона здійснюється за національним режимом автоматично, без будь-яких формальних умов.

· Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах учасницях незалежно чи існує така охорона в країні походження твору

Римська конвенція 1961р. здійснює міжнародно-правову охорону суміжних прав.

Захист прав інтелектуальної TRIPS(Trude Related Aspects of Intellectual Property Rights)

Реферат:
Зміст, вступ, основна частина, висновки, література(сайти), ні одна тема не може бути розкрита без міжнародних угод.

Дата добавления: 2014-01-07