Узагальнююче слово вчителя

Прислів’я та приказки – перлини народної мудрості. Вони виникли дуже давно і через товщу віків прийшли до нашого часу. Збереглися, звичайно, ті, що мали глибокий зміст, були найточнішими, найвиразнішими. Здавна вважається, що людина, яка активно використовує у своєму мовленні цей жанр, мудра, ерудована. Іноді ціле висловлювання можна замінити одним прислів’ям. У цьому сила жанру. В. Анікін про них сказав так:»Прислів’я гніваються, печаляться, сміються, беруть на кпини, веселяться, плачуть, зітхають, стогнуть, кричать, жартують, допікають, лякають, остерігаються, вчать, обурюються – словом, відображають стільки ж почуттів, скільки їх у народу - творця прислів’їв».

V. Оголошення і коментар домашнього завдання.

Опрацювати теоретичний матеріал за підручником та в зошиті. Знати визначення, спільні та відмінні риси.

Вивчити по 3 зразки із різних тематичних груп.

Дібрати приклади прислів’їв та приказок із прямим та переносним значенням.

Список використаної літератури:

1. Волошина Н.Й. Вичення української літератури в 5-му класі: методичний посібник. – К.: Пед. думка, 1997. – 144 с.
2. Шабельникові Л.П. Українська література. Підручник для 5-го класу. – К.: Грамота, 2005. – 296 с.
3. Шуляр В.І. Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи: Практико-орієнтовна монографія. – Миколаїв: Вид-во «Іліон»2006. – 284 с.

Особливості вивчення переказів та легенд.

Народні перекази та легенди пропонуються програмою вже у 5 класі для текстуального вивчення. Обидва названі жанри фольклору – прозові епічні твори. Отже, етапи роботи над ними такі ж, як і над малими епічним жанрами у 5-6 класах.

На етапі підготовки до сприймання творів необхідно дати відомості про виникнення жанру. Народ завжди переказував оповідки-розповіді про бачене і почуте. На відміну від казок, у переказах описані події достовірні, реальні, вимислу і домислу не так багато. Перекази іноді містять елементи фантастики, але значно менше, ніж у легендах (казковість і фантастика, гіперболізація подій і образів – обов’язково притаманні жанру).

Перекази – усні оповідання, які передаються із уст в уста. У зв’язку із цим маємо варіантність, деякі перекази, оповиваючись фантастикою, стали легендами.

Героями народних переказів часто ставали запорожці-козаки, саме їх народ вважав прикладом відваги, звитяги і лицарства, безмежної любові до рідного краю та українського народу. Найбільше переказів складено про реальних осіб, які у складних умовах показали себе справжніми героями.

Легенди бувають міфологічні, апокрифічні й історико-героїчні.

Міфологічні легенди – це твори, в яких дається фантастичне пояснення походження землі, людей і тварин: йдеться про фантастичні перетворення людей у звірів, птахів, рослин, а також про витворених уявою людей домовиків, водяників, русалок тощо. Наприклад, легенда про дівчину, яка з туги за милим перетворилася в тополю.

В апокрифічних легендах подавалися з народної точки зору перероблені різні біблійні та євангельські історії.

В історико-героїчних легендах йдеться про опоетизованих народною фантазією видатних героїв, що боролися проти турецько-татарської навали, проти шляхетсько-польських і шведських нападників тощо (Про Олексу Довбуша, Устима Кармелюка тощо).

Під час аналізу діти повинні навчитися розрізняти перекази і легенди, тобто бачити реальне і вигадане, гіперболізоване, фантастичне. Події, описані в переказі, порівнюємо із історичними джерелами. Розповіді про історичних осіб із енциклопедичними відомостями. Фотоматеріали можуть бути зоровою опорою.

Перекази зберігають відомості про минуле. Але творяться вони і в наші дні. Ми були свідками помаранчевої революції. Вона вже теж обросла переказами і легендами.

4. Методика вивчення дум та історичних пісень.

За чинною програмою із української літератури (за заг. ред. Р.Мовчан) календарно-обрядові, колискові, літературного походження, стрілецькі пісні вивчаються в 6 класі, суспільно-побутові (козацькі, чумацькі, бурлацькі, кріпацькі, солдатські, заробітчанські тощо), коломийки вивчаються у 7 класі, історичні пісні та думи вивчаються у 8 класі, родинно-побутові пісні (про кохання, про сімейне життя) та народні драма і балади вивчаються у 9 класі. Знання учнів про різновиди українських народних пісень, дум, балад, легенд тощо поглиблюються і в наступних класах, адже творчість письменників містить у собі елементи фольклору.

Народні пісні та думи – це ліро-епічні твори. Це поєднання зумовлює й етапи роботи над цими жанрами.

Як показує практика, досить часто вивчення у школі народних пісень та дум зводиться до простого читання, що завершується бесідою про поетичні образи цих творів та їхню ідейно-естетичну спрямованість. Тобто, пісні та думи учні опрацьовують як звичайні ліричні твори, в результаті чого втрачається той емоційний вплив, який здатні зробити ці твори на слухачів, окрім того, учні так і не засвоюють специфіку окреслених жанрів.

Пісні і думи вимагають своєрідного підходу до вивчення. Жанрова своєрідність народної пісні не тільки зумовлена особливостями змісту, а й ритмомелодійною будовою, засобами художньої виразності. Ліризм і особлива поетичність народної пісні виявляється в мелодії. Мелодія – душа пісні, невід’ємний компонент її художньої форми і змісту. Виходячи із цього, важливо, щоб під час вивчення пісень та дум, учні почули їх у грамзапису чи у безпосередньому виконанні.

Без мелодії, музичного супроводу важко донести до учнів неповторний колорит різноманітних пісенних жанрів, розкрити емоційне забарвлення твору. Жодне читання, яким би майстерним воно не було, не може замінити пісні в її природному звучанні.

Виконання дум вимагає особливого музичного таланту, своєрідного стилю імпровізації. Їх виконавцями були і є професійні співаки-кобзарі, лірники. Дума, як відомо, виконується речитативом під акомпанемент кобзи чи бандури. Знайомство учнів із цим жанром повинно будуватися саме на цій жанровій особливості творів. В іншому разі вони так і не відчують їх колорит, характер звучання.

Шестикласники недостатньо усвідомлюють взаємозв’язок між мелодією, ритмом і загальним характером звучання пісні, що призводить до поверхового сприймання. Тому перед безпосередньою роботою над піснею чи думою необхідно підготувати учнів до сприймання пісні. Мета цього етапу не тільки налаштувати емоційно, пробудити настрій, намалювати в уяві картини, а дати необхідну суму знань про епоху, оспівану у творі, її героїв, розкрити і умови творення окресленого жанру.

Так, перед прослуховуванням чумацьких пісень учителю доцільно розповісти про давній чумацький промисел, показати шлях на карті, який долали чумаки, обговорити і всі ті труднощі, що доводилося долати в дорозі. Не зайвими будуть і фотоматеріали, де були б зображені самі чумаки, їх транспортні засоби. Авторами чумацьких пісень були самі чумаки, тому ці пісні стали реальним відображенням тих часів, донесли до нас історію чумакування. Такою роботою підготуємо учнів до розуміння тужливого, сумного характеру мелодії цих творів.

Первинне знайомство із текстом можна провести різними способами. Після підготовчої роботи прослухати грамзапис пісні чи думи. Далі проводимо бесіду на сприймання, головне завдання якої з’ясувати, чи усвідомили учні єдність мелодії і слів, настрій твору.

Правильно буде йти іншим шляхом. Спочатку прочитати текст історичної пісні чи думи. Відзначити, який настрій виражений у тексті твору. Далі з’ясовуємо, якою, на їх погляд, повинна бути мелодія до цієї пісні, чим це зумовлено. А потім прослуховується твір у виконанні співаків.

Пісня покликати зворушити найтонші струни сердець слухачів, отже, й аналіз не повинен руйнувати сприймання твору. Запитання вчителя для обговорення твору повинні бути спрямовані на виявлення емоцій, реакцій на зміст і ритмомелодику твору, почуття, викликані зустріччю з піснею, допомогти зрозуміти основний зміст поетичних картин і образів. Під час поглибленої роботи над ідейно-художнім змістом пісні визначаємо також і засоби поетичної виразності – епітети, метафори, порівняння, символіку образів та кольорів. Особливу увагу зосереджуємо на народнопоетичній символіці, які часто повторюється у фольклорі. Наприклад, орел, сокіл, явір символізують мужність козаків; калина – дівочу вроду; голуби – закоханих; чорний ворон – символ смерті чи біди; верба, шум діброви – журбу тощо. Якщо читач не розуміє ідейно-естетичної функції образів-символів, він неправильно зрозуміє твір в цілому.

Восьмикласники нерідко ототожнюють думу та історичну пісню, бо за своїм ідейно-тематичним змістом вони близькі. Проте дума відрізняється від історичної пісні своєю будовою, характером відтворення життєвих подій, способом змалювання героїв, ритмікою, поетичною мовою, способом виконання. У цьому специфіка думи як окремого фольклорного жанру. Варто учителю провести порівняльну роботу, зіставити ці жанри, щоб учні побачили різницю і навчилися самостійно визначати жанри.

Дума, як казка, має зачин і кінцівку. Але функціональна роль їх різна. У зачині вказується місце і час дії, оспіваних у творі, а також готує слухача до сприймання глибокого ідейно-художнього змісту твору.

Думи близькі до російських билин. Корисно практикувати зіставлення різних фольклорних жанрів.

Даємо фрагмент уроку вивчення календарно-обрядових пісень.

Тема. Купальські пісні «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку», «Купайло, купайло». Літо – пора найбільшого розквіту природи, пафос гармонії духовного світу людини з природою (6 клас).

Мета: поглибити знання учнів про народні обрядові пісні літнього календарного циклу, дати відомості про особливості купальських пісень, розкрити значення пісні в естетичному й духовному розвитку людини;

розвивати навички виразного читання пісень, аналізу пісенних текстів, уміння знаходити образи-символи і коментувати їхнє ідейно-художнє навантаження, формувати вміння самостійно працювати з додатковою народознавчою літературою;

виховувати інтерес до народних звичаїв та обрядів, прищеплювати любов до української пісні.

Обладнання: фотоматеріали народних гулянь на Івана Купала, аудіозапис купальських пісень, макет Марени та Купала, вінок, репродукції картин К.Білокур.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь і навичок.

Епіграф: Гратиме сонечко на Івана!

Народна пісня

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1.1. Бесіда

- Який твір називається народною піснею?

- А які пісенні твори називаються обрядовими?

- Наведіть приклади обрядових пісень.

1.2. Робота з епіграфом

Епіграфом нашого уроку стали слова із народної пісні. Прочитайте вислів і запишіть у зошит. Як ви думаєте, про якого Івана згадується в цих рядках?

1.3. Перегляд фотоматеріалів із зображенням святкування Івана Купала.

- Подивіться уважно на фотографії. Що на них зображено?

- Довкола чого відбуваються купальські дійства? (Вогонь).

- Символом чого на землі, на думку наших пращурів, є вогонь? (Сонце).

- Де відбувалося купальське дійство? (На леваді, де було поблизу водоймище).

- Назвіть найголовніших персонажів свята? (Купайло й Марена).

1.4. Слово вчителя.

День Купала припадає на 7 липня й збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури-язичники вважали, що саме він дарував життя на землі. Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл збігав з певними ритуальними дійствами. Одне з них – Купайло. Про що сьогодні ми й будемо говорити.

II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

Протягом уроку спробуємо з’ясувати, чому до наших днів зберігся звичай вшановувати природу на християнські Зелені свята та на Івана Купала?

III. Сприймання і засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Повідомлення учня

У ніч з 6 на 7 липня наші давні пращури святкували Івана Купала. У цей день парубки готували купальські вогнища, дівчата плели вінки; зібравшись таємно в лісі чи на лузі, робили опудало – Марену, а потім ще одне. Хлопці готували Купайло. Запалювання вогнища і стрибання через нього, водіння хороводів навкруг Марени, запалювання колеса, знищення Марени (хлопці або розривали ляльку, або топили у воді), спалення купала – ось основні елементи цієї липневої ночі.

Усі дії супроводжувалися піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням у річці.

Ще 6 липня парубки збирали хмиз для купальського вогнища. Зладнавши спеціальний, сплетений із соломи, рогози чи дубців козубок, тягли його селом, і кожен господар мав подарувати на розпал будь-яку вийшлу із ужитку річ чи пару ломачин, старі дерев’яні відра, кошелі, граблі чи лопати. Вогнище як домінанта свята виконувало магічну роль, воно було образом сонця, а отже, й самоочищення. Воно своїм світлом і теплом протистояло ночі – символу темних сил. Вогнище повинно бути великим, сильним і живим. Хлопці все добро тягли на леваду, наспівуючи пісню.

3.2. Прослуховування аудіозапису пісні «Купайло, Купайло!»

- Яким настроєм пройнята пісня? Яке враження справила на вас?

- Прочитайте твір мовчки, підготуйтеся до виразного читання вголос.

3.3. Читання пісні вголос учнями.

3.4. Поглиблена робота над текстом твору.

- Про кого йдеться у пісні? До якого виду народних пісень ви віднесли б цей твір, чому?

- Хто виступає ліричним героєм пісні? Яким ви уявляєте Купала, опишіть його, виходячи з того, де він ночував, зимував, літував?

- Порівняйте свої уявлення про зовнішній вигляд Купала із нашим макетом.

3.5. Доповнення вчителя:

Хто такий Купайло, як він виглядає? На це питання спільної думки немає. Одні вчені схиляються до того, що в прообразі Купала маємо дажбозького бога зелених плодів, котрому приносили в жертву хліб. Інші називають його богом шлюбу. Але повністю із цим погодитися не можна: Купайло, як і Марену, на святі спалюють або топлять у воді, але це не зовсім узгоджується із віруваннями, оскільки боги завжди безсмертні.

Виготовляли його хлопці чи дівчата (залежно від місцевості). Воно нагадувало високу – у зріст людини – солом’яну ляльку. Для цього робили тичку з перекладиною й обкручували її кулем. Поверх одягали штани, сорочку, бриля, до рук опудала прикріплювали батога чи кия, голову прикрашали вусами чи бородою. Іноді голову опудала виліплювали із білої глини й висушували на сонці. Замість очей вставляли чорні вуглинки, і щоки розфарбовували яскраво-рожевими барвниками.

- У якій формі написана пісня? Між, як ви думаєте, відбувався діалог?

- Як ставився народ до Купала? Знайдіть у тексті пестливі слова, визначте іх роль.

- Яка головна думка пісні?

Дата добавления: 2014-01-07