Відстрочка від призову на строкову військову службу

Відповідно до Закону України “Про загальний військовий обов'язок та військову службу “ призовникові за рішенням призовної комісії може бути надана відстрочка від призову на строкову військову службу.

Розглянемо підстави надання відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами.

І. Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається призовникам, які мають:

• непрацездатних батька і матір чи непрацездатного батька або непрацездатну матір, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до законодавства їх утримувати, незалежно від того, проживають вони разом із непрацездатними батьками чи ні. Непрацездатність батьків визначається у порядку, передбаченому законодавством;

• рідних братів і сестер віком до 18 років, якщо вони не працюють, або старших, якщо вони незалежно від віку є інвалідами І чи II групи, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані їх утримувати;

• одного з батьків, у яких на утриманні перебувають двоє і більше неповнолітніх дітей, до виповнення старшому з неповнолітніх 18 років.

II. Відстрочка від призову за сімейними обставинами, за їх бажанням, надається також призовникам, які мають на своєму утриманні:

• дитину віком до трьох років або старше трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;

• двох і більше дітей;

• дитину-інваліда віком до 16 років;

• дружину-інваліда;

• непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням, або на утриманні яких перебував призовник, якщо немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати.

III. Відстрочка від призову надається призовникам на час здійснення ними опіки чи піклування, якщо у осіб, над якими встановлено опіку чи піклування, немає інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до законодавства доглядати та утримувати їх.

IV. У разі наявності в сім'ї тільки двох синів відстрочка від призову за сімейними обставинами може надаватися призовникові, якщо його брат проходить строкову військову службу.

V. У разі коли призову підлягають декілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за бажанням і пропозицією батьків.

Відстрочка віл призову за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка від призову для продовження навчання надається призовникам, які навчаються у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, а також у вищих навчальних закладах І і II рівнів акредитації, до здобуття повної загальної середньої освіти. У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку під час навчання відстрочка втрачає силу.

Відстрочка від призову також надається:

■ призовникам, які навчаються в аспірантурі з відривом або без відриву від виробництва. - на весь період навчання:

■ випускникам вищих навчальних закладів, аспірантури, які направлені на роботу до установ Національної академії наук України на весь період роботи;

■ студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації з денною формою навчання, - до їх закінчення:

■ студентам, які навчаються у вищих і середніх духовних навчальних закладах:

■ випускникам професійно-технічних навчальних закладів - на один рік за умови їх працевлаштування і роботи за отриманою професією:

■ студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації з денною формою навчання, що здійснюють підготовку фахівців для Збройних Сил України та інших військових формувань і уклали контракт про направлення їх після закінчення навчання для подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу. Перелік таких навчальних закладів та обсяги підготовки фахівців визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України;

■ студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на строкову військову службу надається один раз на період навчання. Особи, відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене право на відстрочку від призову;

■ відстрочка від призову надається призовникам із вищою освітою вчителям, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді.

Відстрочка від призову у зв’язку з депутатською діяльністю та діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам із числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.

Відстрочка від призову також надається:

■ призовникам, які в установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха. - на строк не більше двох років із моменту переселення:

■ у разі ведення призовниками самостійно або спільно з батьками селянського (фермерського) господарства - на строк не більше трьох років із моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки;

■ призовникам, які є священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій. - на час роботи

священнослужителями;

■ в інших випадках, не передбачених цим Законом, згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, мають бути призвані під час здійснення чергового призову.

Відправка призваних у військові частини відбувається з обласних збірних пунктів.

Проходження за призовом або добровільно військової служби розглядається детальніше у другому та третьому питаннях.

Порядок проходження військової служби у запасі.

Громадяни, звільнені з військової служби, а також звільнені від призову на строкову військову службу (крім виключених із військового обліку), зараховуються в запас

Особи, які перебувають в запасі звуться військовозобов’язаними запасу. Військовозобов’язані запасу за своїм службово-правовим становищем прирівнюються до військовослужбовців. Військовозобов’язані запасу, які призвані на збори вступають в військово-службові стосунки, на них розповсюджуються дії законів, військових статутів та інших правових актів, що встановлюють обов’язки, права та відповідальність військовослужбовців. Проте на відміну від військовослужбовців, військовозобов'язані, які призвані на збори в штати військових частин не зараховуються, до чисельності особового складу не входять. Військовозобов’язані запасу під час перебування у запасі у сферу військово- службових відносин вступають лише періодично на короткі строки.

Ось чому вони навіть під час проходження навчальних або перевірочних зборів не є військовослужбовцями, а тільки прирівнюються до них.

Категорії запасу

• До запасу першої категорії відносяться військовозобов’язані, які служили на військовій службі та одержали в період її проходження військово- облікову спеціальність.

• До запасу другої категорії відносяться військовозобов'язані, які не одержали військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не призивалися на військову службу чи проходили її в інженерно-технічних частинах, а також військовослужбовці-жінки. Військовозобов'язані, зараховані до запас\ другої категорії у разі одержання за час вербування в запасі військово- облікової спеціальності на навчальних зборах або за відповідною цивільною професією, переводяться до запасу першої категорії.

Жінки, взяті на військовий обпік, перебувають у запасі другої категорії.

Запас військовозобов'язаних за віком поділяється на три розряди. Розряди встановлюються на підставі перебування в запасі.

Граничний вік перебування в запасі третього розряду є граничним віком у запасі взагалі.

Військовозобов’язані за час перебування в запасі призиваються на збори: навчальні (або перевірочні) та спеціальні.

Права і обов’язки військовозобов’язаних, призваних на збори, що впливають на умови служби, встановлюються Законом України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”.

Військовозобов’язані можуть призиватися за Постановою Кабінету Міністрів України на спеціальні збори для участі в запобіганні надзвичайним ситуаціям чи ліквідації їх наслідків; які загрожують або можуть загрожувати нормальним життєвим умовам всього або частині населення країни, строком не більш як на 2 місяці.

Військовозобов’язані, призвані на збори, забезпечуються на час їх проведення натуральним і грошовим забезпеченням у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

За військовозобов’язаними призваними на збори, зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, займана посада та середній заробіток, збереження середнього заробітку здійснюється за рахунок коштів Міністерства Оборони України та інших військових формувань.

Назначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або адміністрації підприємства, установи і організації, незалежно від підпорядкування і форм власності, крім випадків їх повної ліквідації.

Якщо військовозобов'язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігається місце роботи і посада, а зі дня закінчення зборів замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до чинного законодавства.

За військовозобов’язаними, які тимчасово не працюють на день залучення до зборів, зберігається право на виплати передбачені законодавством про зайнятість. За весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, цим працівникам виплачується грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати за місцем проходження зборів.

В окремих випадках, в разі наявності важних причин і подання військовозобов’язаними обгрунтованих документів, рішення про звільнення від проходження навчальних зборів приймається районним (міських) військовим комісаріатом, де він перебуває на військовому обліку.

Військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також ті. яких військово-лікарські комісії визнали непридатними до військової служби, знімаються з військового обліку і переводяться у відставку.

Таким чином, законодавчо визначено порядок, форми та особливості підготовки молоді до військової служби, порядок приписки громадян до призовних дільниць, призов і прийняття їх на військову службу, а також вичерпний перелік підстав для відстрочки від призову та звільнення від призову на строкову військову службу, правила перебування у запасі.

Особливою формою є проходження альтернативної (невійськової) служби.

Альтернативна (невійськова) служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

Право на альтернативну (невійськову) службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно із законодавством України конфесій, релігійні переконання яких забороняють користуватися зброєю.

Проходженню альтернативної служби підлягають громадяни, які повинні призиватися на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження тому, що це суперечить їхнім релігійним переконанням та крім того, документально підтвердили встановленим порядком істинність своїх переконань. Остаточно рішення про проходження альтернативної служби приймається відповідними комісіями у справах альтернативної служби. Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах соціального захисту, захисту довкілля, будівництва, сільського господарства тощо. Строк альтернативної служби - 27 місяців, а для осіб із вищою освітою та рівнем спеціаліста або магістра - 18 місяців.

Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням комісії.

1.2. Порядок комплектування Збройних Сил України особовим складом.

Джерелом комплектування Збройних Сіп України - є громадяни, які при наявності встановлених законом умов підлягають призову (або можуть бути прийняті) на військову службу. Основним джерелом комплектування є особи чоловічої статі з 18 до 25 років. Крім того, на військову службу можуть бути прийняті жінки віком від 19 до 35 років, що мають медичну підготовку або споріднену з відповідною військовою спеціальністю за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Призов на військову службу є основним способом комплектування Збройних Сил України в мирний час солдатами, матросами, сержантами та старшинами. При оголошенні мобілізації у воєнний час комплектування Збройних Сил України всіма категоріями військовослужбовців, як правило проводиться призовом із запасу на військову службу необхідної кількості військовозобов'язаних.

Таким чином, на даний час, загальний військовий обов'язок - є правовою основою комплектування Збройних Сил України особовим складом, але поступово здійснюється перехід на добровільний спосіб проходження військової служби.

Громадянам, призваним або прийнятим на військову службу, виплачується вихідна допомога у розмірі двомісячної заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.

Офіцери запасу віком до ЗО років, які не пройшли строкової служби, і не мають підстав для подання їм відстрочки від призову можуть бути в мирний час призвані за наказом Міністра оборони України для проходження військової служби на посадах офіцерського складу.

Сержанти та старшини - найбільш численний загін командних кадрів. Вони призвані виховувати та навчати своїх підлеглих у відповідності з вимогами військових статутів, організовувати несення військової служби і підтримувати військовий правопорядок. Тому від моральних та ділових якостей, рівня військової, технічної та фізичної підготовки сержантів та старшин багато в чому залежить забезпечення постійної бойової готовності відділення, екіпажу і взагалі підрозділу, військової частини, корабля. У зв’язку з цим якісний відбір осіб на посади сержантів та старшин і їх наступна підготовка має важливе значення в комплектуванні Збройних Сил України.

Особам, які завершили навчання за програмою підготовки сержантів (старшин) і склали іспит за встановленою програмою згідно пп. 20, 21 Тимчасового положення “Про проходження служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами " присвоюються військові звання "молодший сержант" чи "старшина 2 статті". Курсантам, що закінчили навчання в учбових центрах і, склавши іспити з оцінкою “відмінно ", присвоюють звання '‘сержант" чи "старшина 1 статті".

При підготовці сержантів (старшин) у військових частинах звання “молодший сержант" чи ‘‘старшина 2 статті “ присвоюються солдатам та матросам, які призначені на посади сержантів та старшин, зразково виконують службові обов'язки, мають добрі та відмінні показники в бойовій підготовці та зразкову військову дисципліну, після складання іспитів за встановленою програмою.

Для проведення іспитів на присвоєння військових звань ‘‘молодший сержант ” чи “старшина 1 статті “ наказом командира військової частини призначається спеціальна комісія.

Сучасний розвиток армії та флоту, ускладнення зброї та бойової техніки, скорочення строків їх освоєння, проблеми з комплектуванням Збройних Сил особовим складом за призовом викликають необхідність комплектування деяких посад кваліфікованими спеціалістами солдатами, матросами, сержантами, старшинами за контрактом.

Згідно Тимчасового положення “Про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами" на військову службу солдатів (матросів), сержантів і старшин за контрактом приймають осіб, які виявили бажання добровільно проходити службу в Збройних Сил України та відповідають вимогам військової служби, а саме:

- військовослужбовців, рядового сержантського і старшинського складу, які прослужили за призовом не менше року і мають відповідну професійну підготовку за фахом;

- жінок віком від 19 до 35 років.

Право приймати на військову службу за контрактом мають командири окремих батальйонів, командири полків, кораблів 2 рангу, начальники, які користуються з ними рівними правами, і вище.

У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерство оборони України в особі командира військової частини і громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк не менше як три роки. Після закінчення цього строку військової служби може бути продовжена за новим контрактом на строк не менше як три роки.

З особами, які виявили бажання служити за контрактом у тій самій військовій частині де вони проходили строкову службу, контракт укладається не пізніше як за 10 днів до закінчення першого року служби.

Добір жінок на військову службу за контрактом, підготовка документів на них, проведення медичного огляду, призов на військову службу, направлення їх на військову службу до військової частини здійснюють районні (міські) військові комісаріати.

Після прибуття жінок до місця служби з ними укладається контракт.

Контракт є підставою для видання наказу про зарахування особи до Збройних Сил України і призначення її на посаду.

Комплектування Збройних Сил України прапорщиками та мічманами здійснюється на основі Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками і мічманами.

Прийняття прапорщиків і мічманів на військову службу та продовження її строку здійснює командир полку, прирівняної до нього особи і вище.

Військові звання прапорщиків і мічманів присвоюються наказом командуючого армією, прирівняної до нього особи.

Особи які зараховані до школи прапорщиків (мічманів) під час навчання перебувають на становищі курсантів.

Командування частини не має права вимагати від військовослужбовців виконання робіт та обов’язків не передбачених контрактом.

Комплектування Збройних Сил офіцерським складом здійснюється двома способами.

В разі прийняття на військову службу між державою і громадянином України укладається контракт за встановленою формою.

Перший контракт для проходження військової служби на посадах офіцерського складу укладається:

з офіцерами на строк - від 5 до 10 років;

з курсантами військово-навчальних закладів після закінчення першого курсу на строк від 5 до 10 років;

з офіцерами, які добровільно вступили на військову службу із запасу - на строк не менше як 3 роки.

Після завершення зазначених строків військової служби вона може бути продовжена за новим контрактом на строк не менше як 3 роки щороку до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Головним джерелом комплектування Збройних Сил України офіцерським складом є особи, які закінчили військово-навчальні заклади і отримали офіцерські звання.

До військово-навчальних закладів Міністерства оборони відносяться військові академії, університети, військові інститути, вищі та середні військові училища, військові факультети та відділення військової підготовки при цивільних навчальних закладах.

З метою підготовки юнаків до вступу у військово-навчальні заклади створені військові ліцеї. Вони створені на базі суворовських (нахімовських) училищ і є середнім спеціалізованим навчальним закладом з військово-професійною направленістю навчання та виховання.

Підготовка офіцерських кадрів із середньою військово-спеціальною освітою здійснюється в середніх військових училищах, а також у вищих військових училищах Міністерства оборони України через екстернат.

Підготовку офіцерських кадрів із вищою військово-спеціальною освітою здійснюється у військових інститутах, вищих військових училищах, а також військовими факультетами та відділеннями військової підготовки при вищих цивільних навчальних закладах.

Підготовка офіцерських кадрів із вищою військовою освітою проводиться у військових академіях. До академій приймаються офіцери, що проходять військову службу в Збройних Силах України, мають вищу військову спеціальну освіту або вищу цивільну освіту.

З введенням у дію Указом Президента України положень про проходження служби всіма категоріями військовослужбовців, встановлюється порядок підготовки та комплектування солдатами і матросами, сержантами і старшинами строкової служби, військовослужбовцями за контрактом, прапорщиками і мічманами, особами офіцерського складу.

2. Поняття, характерні риси і види військової служби.

У статті 2 Закону України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу” вказано визначення військової служби.

Військова служба є одним із видів державної служби. В системі державної служби розділяють цивільну та нецивільну службу. Військова служба виділяється як різновид нецивільної служби та характеризується рядом особливостей.

Особливості військової служби

• по-перше, виконання обов’язків за цією службою здійснюється з метою охорони державних та суспільних інтересів, причому у разі виникнення необхідності в екстремальних умовах із зброєю в руках, тобто з ризиком для життя та здоров’я;

• по-друге, до цієї служби притягуються лише громадяни, які відповідають встановленим вимогам до стану здоров’я, фізичним розвитком, такі що досягли 18 років;

• по-третє, для громадян, які проходять службу передбачені спеціальні звання, атестування, єдина форма одягу та знаки, що їх відрізняють;

• по-четверте, особисті права таких службовців регламентуються нормами не трудового права, а нормами, що витікають з військових правовідносин;

• по-п’яте, особи, які проходять нецивільну службу, притягуються до дисциплінарної відповідальності відповідно до спеціальних статутів, а до адміністративної і матеріальної відповідальності, як правило, в особливому порядку.

Згідно ст. І Закону “Про Збройні Сили України”, Збройні Сили України застосовуються для збройного захисту незалежності і територіальної цілісності та недоторканості України.

Повсякденна діяльність щодо реалізації вимог відповідних норм Закону України “Про загальний військовий обов'язок і військову службу’', військової присяги, загальновійськових статутів, положень про порядок проходження військової служби характеризує конкретний зміст цієї служби. В мирний час вони охоплюють бойову підготовку, навчальні польоти, морські походи, стрільби, експлуатацію і обслуговування різноманітної військової техніки і несення бойового чергування, внутрішньої гарнізонної і вартової служби, виконання багатьох інших обов'язків військової служби, а в воєнний час ще і саме головне - безпосередня участь у бойових діях щодо відсічі агресора та захисту суверенітету Вітчизни.

Комплекс юридичних норм, які регулюють суспільні відносини, які складаються у зв’язку з організацією військової служби і виконанням військовослужбовцями встановлених для них обов’язків, утворює важливий правовий інститут військової служби, який здійснює одне з центральних місць у системі військового законодавства.

Таким чином, з одного боку військова служба є особливим видом державної служби, що складається з виконання громадянами України військового обов’язку і військової служби у складі Збройних Сил України, а з другого боку, це правовий інститут, який відображає особливий комплекс військово-службових суспільних відносин, які регулюються суспільними нормами законодавства.

Характерні риси військової служби.

З наведеного визначення випливає висновок про те, що військова служба організується і здійснюється на основі єдності принципів державної служби. Разом із тим військова служба має ряд суттєвих ознак.

Ознаки військової служби

• Відповідно до ст. 1 закону України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, загальний військовий обов’язок встановлюється з метою забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, а також підготовки населення до захисту України. Загальний військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні. В силу цього принципу військову службу у Збройних Силах України не можуть проходити іноземні громадяни та особи без громадянства.

• Особливістю військової служби є її обов'язковість. Вона виявляється перед усім у тому, що призначення громадян на військову службу здійснюється способом призову. Не змінює суті цієї особливості і наявність передбаченого законодавством, поряд із призовом і добровільного способу комплектування Збройних Сил особовим складом за контрактом, причому останньому в майбутньому надається перевага.

• Визначеність строків служби в часі - теж характерна особливість військової служби. Вона виявляється у встановленні законодавством суворо визначеної тривалості для різних категорій військовослужбовців та військовозобов’язаних запасу.

• Особливістю є також обов’язкове прийняття кожним військовослужбовцем та військовозобов’язаним військової присяги на вірність народу України. Текст та порядок прийняття військової присяги встановлюється Указом Президента України. Постановою Верховної Ради України від 6.12.91 р.

За фактом її прийняття пов’язуються настання певних правових наслідків, а саме з цього моменту військовослужбовець у необхідних випадках має право виконувати обов’язки із зброєю в руках:

- загальновійськовими статутами на нього покладається юридичний обов’язок суворо дотримуватись всіх вимог військової присяги.

- за порушення вимог присяги він може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

• Характерною рисою військової служби є також залежність правового положення військовослужбовців від військових звань які їм присвоєні.

• Військові звання приведені в єдину систему. Вони відображають як правило, військову і спеціальну спеціалізацію військовослужбовця, вислугу років, службові положення і т.д. Це у свою чергу сприяє досягненню необхідної гідності в субординації, взаємовідносинах між військовослужбовцями та врешті-решт - успішному вирішенню завдань військового командування дотриманню в Збройних Силах міцної військової дисципліни та правопорядку. Тим же цілям відповідає передбачена законодавством військова форма одягу, яка наочно відображає їх належність до того чи іншого виду Збройних Сил, роду військ.

• Безперечність службового підпорядкування, також є характерною рисою військової служби. Обов’язок кожного військовослужбовця беззастережно підкорятися наказу командира.

Установлений чинними законодавством порядок забезпечення прав і обов’язків військовослужбовців передбачає також і відповідальність військовослужбовців за вчинені правопорушення, включаючи і порушення громадського порядку.

Відповідно до закону України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу" (ст. 2) встановлюються певні види військової служби.

Види військової служби

• строкова військова служба;

• військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин;

• військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів;

• військова служба (навчання) за контрактом курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) із програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;

• військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

• військова служба осіб офіцерського складу за призовом;

• кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до Збройних Сил України та інших військових формувань до запровадження військової служби за контрактом.

Відповідно до ст. 1 п. З закону “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” громадяни мають право на заміну загального військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом

України "Про альтернативну (невійськову) службу”

Праця працівників Збройних Сил, які приймаються на роботу до штабів, установ, військових частин здійснюється згідно норм законодавства про працю і не є військовою службою.

До таких юридичних фактів відносяться наприклад, зарахування громадянина на дійсну військову службу, призов на навчальні збори, присвоєння військового звання, призначення на посаду чи звільнення з дійсної військової служби у запас чи у відставку, закінчення навчального збору та інші. Від проходження військової служби слід відрізняти “перебування” на службі, яке означає знаходження громадянина у сфері військово-службових відносин. У період перебування громадянина на дійсній військовій службі на нього розповсюджується дія правових актів про обов’язки, права, відповідальність військовослужбовців. Законодавство встановлює початковий та кінцевий момент перебування на військовій службі, які можна розглядати, як юридичні факти, що викликають виникнення та припинення військово-службових відносин. Вони диференційовані стосовно різних категорій військовослужбовців.

Ст. 24 Закону “Про загальний військовий обов’язок та військову службу” визначає моменти початку проходження військової служби.

Початок проходження військової служби

• день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу;

• день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом;

• день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;

• день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до Служби безпеки України.

Закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) із списків особового складу.

Регулюючи порядок проходження військової служби, військове законодавство встановлює та визначає поділ військовослужбовців і військовозобов'язаних на категорії, тривалість (строки) служби, систему військових звань і правила їх присвоєння, умови і порядок призначення та звільнення з посади, правила атестації та порядок переміщення, відрядження та надання відпусток військовослужбовцям, умови та порядок припинення військово-службових відносин правила проходження служби у запасі.

3. Особливості проходження військової служби.

3.1. Порядок проходження військової служби

солдатами, матросами, сержантами і старшинами.

Порядок проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами встановлено Законом України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” (ст. ст. 2, 4-7, 22-26), “Тимчасовим положенням про проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами.”

Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять військову службу за призовом у межах визначених строків, перебувають на строковій службі.

Солдати, матроси, і старшини прийняті в добровільному порядку проходять військову службу за контрактом.

Для солдатів, матросів, сержантів і старшин чинним законодавством встановлені певні строки військової служби в календарному обчисленні.

Строки військової служби

• для солдатів і сержантів, які проходять строкову службу в Збройних Силах України, та інших військових формуваннях — до 12 місяців;

• для матросів і старшин, які проходять строкову службу на кораблях, суднах і в берегових частинах бойового забезпечення Військово-Морських Сил України та в морських частинах Прикордонних військ України до 18 місяців;

• для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, - до 9 місяців;

• для солдатів і матросів, сержантів і старшин із числа військовослужбовців строкової військової служби, жінок і військовозобов’язаних, прийнятих на військову службу за контрактом, - не менше 3 років.

Президенту України надано право затримувати військовослужбовців на військовій службі в разі потреби на строк до 6 місяців.

Початок перебування на військовій службі та закінчення врегульовано ст. 24 Закону “Про загальний військовий обов’язок і військову службу. “

Особи, які призвані або добровільно вступили на військову службу, приймають Військову присягу на вірність народу України.

Призов громадян на строкову службу проводиться на основі Указу Президента України два рази на рік. Указ Президента України публікується в засобах масової інформації не пізніш як за місяць до початку призову.

Особам, призваним на строкову службу, одночасно із зарахуванням до списків військової частини, а у Військово-Морських Силах із призначенням у відповідний рід сил, присвоюється звання “рядовий“ або “матрос”.

Підготовка сержантів, старшин, а також спеціалістів солдатів і матросів здійснюється в навчальних центрах видів Збройних Сил України і родів військ.

Підготовка сержантів і спеціалістів-солдатів і матросів із числа військовослужбовців, які мають відповідний цивільний фах і необхідну освіту, може проводитися також безпосередньо у військових частинах і на кораблях.

Присвоєння військових звань проводиться командирами (начальниками) окремих військових частин, які мають дисциплінарні права командира батальйону (корабля 1-2 рангу) і право видавати накази та вище.

Сержанти, старшини і старші солдати (матроси) можуть бути позбавлені військового звання посадовими особами, яким дано право їх присвоєння, в порядку дисциплінарного стягнення, а також за вироком суду у випадках дискредитації військовослужбовцями своєї честі та гідності.

Позбавлення сержантів і старшин військових звань може проводитися з одночасним переведенням їх на нижчі посади.

Поновлення у військовому званні військовослужбовців може бути здійснено в порядку заохочення рішенням командирів /начальників/, які позбавили військового звання, та прирівняних до них осіб і вище не раніш як через 6 місяців із дня позбавлення звання, або коли дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку зразковим виконанням військового обов’язку.

Солдатам, матросам, сержантам і старшинам, які перебували на строковій службі й були незаконно засуджені або незаконно притягнуті до кримінальної відповідальності, в разі винесення постанови (ухвали) про припинення кримінальної справи час перебування під вартою та час відбування покарання в місцях позбавлення волі або в дисциплінарному батальйоні зараховується до строку служби.

Зазначенні особи, звільнені з виправно-трудових установ у тому числі з дисциплінарних батальйонів, направляються до військової частини для подальшого проходження служби, де їх поновлюють у колишніх військових званнях і на посадах або оформляють звільнення у запас із поновленням у колишніх військових званнях і на посадах.

Призначення на посади, переведення і переміщення.

Посади солдатів, матросів, сержантів і старшин комплектуються військовослужбовцями через військові комісаріати шляхом призову громадян на строкову службу на підставі загального військового обов’язку.

Солдати і матроси, які пройшли до призову на строкову службу підготовку з військово-технічних спеціальностей у професійних навчально-виховних закладах, навчальних організаціях, товариствах сприяння обороні України, призначаються на штатні посади відповідно до одержаних військових спеціальностей.

Солдати, матроси, сержанти і старшини, які пройшли підготовку в навчальних центрах або на практичній роботі, призначаються на штатні посади відповідно до одержаної ними спеціальності та присвоєні нового військового звання.

Призначення солдатів, матросів, сержантів і старшин на посади та звільнення з посад, які вони займають, здійснюється наказом по військовій частині.

Просування по службі солдатів, матросів і старшин проводиться від їх службової відповідності та наявності вакантних посад.

Пониження сержантів на посаді в дисциплінарному порядку проводиться командирами (начальниками), яким це право надано дисциплінарним статутом.

Сержанти і старшини, понижені на посаді в дисциплінарному порядку, можуть бути відновлені на колишній або рівнозначній посаді, якщо дисциплінарне стягнення відіграло виховну роль і військовослужбовець виправив свою поведінку, зразково виконує військовий обов’язок, але не раніш як через 6 місяців після пониження на посаді та за наявності вакантних посад. У разі відсутності вакантних посад дисциплінарне стягнення може бути знято без відновлення на посаді.

Солдати, матроси, сержанти і старшини проходять службу, як правило, у військовій частині та на кораблях, до яких їх було направлено під час призову на строкову службу або куди вони прибули після підготовки в навчальних центрах чи укладення контракту.

Переміщення і переведення військовослужбовця з однієї частини до іншої допускається лише за службовою необхідністю, сімейними обставинами або за станом здоров’я на підставі висновків військово-лікарських комісій.

Відрядження.

У службові відрядження дозволяється направляти військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходять службу за контрактом.

Види відряджень, що передбачені для солдат (матросів), сержантів, старшин військової служби

• для навчання (на курсах, зборах тощо) вступу до військово-навчальних закладів:

• для обслуговування заходів, пов’язаних із бойовою підготовкою;

• для забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння військової техніки та інших матеріалів;

• як нарочних, або для супроводження нарочних із таємними документами і матеріалами;

• для супроводження хворих або команд та конвоювання заарештованих і засуджених;

• для одержання державних нагород;

• для участі в засіданні військових судів або в разі потреби прибути до слідчих органів;

• для участі в спортивних і культурно-масових заходах;

• в інших випадках за викликом командування.

Відпустки.

Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби мають право на відпустки.

Обов'язкова відпустка за весь період сорокової служби після проходження не менш як 6 місяців служби надається тривалістю солдатам і матросам 20 діб. сержантам і старшинам -25 діб.

Військовослужбовцям строкової служби, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обов’язкова щорічна відпустка надається тривалістю не менш як 30 діб.

Відпустка через хворобу надається на строк від одного до двох місяців на підставі постанови госпітальної або гарнізонної військово-лікарської комісії, а також лікарської комісії при військовому комісаріаті чи лікарської комісії цивільного лікувального закладу, якщо їм надано права госпітальної військово- лікарської комісії.

У разі неможливості з яких-небудь причин надати відпустку через хворобу за межами військової частини військовослужбовця може бути залишено у військовій частині зі звільненням на час відпустки від усіх робіт, занять і службових нарядів.

Відпустка у військовій частині проводиться, як правило, при медичному пункті (лазареті) частини зі здійсненням необхідних лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів.

Солдатам, матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку служби залишилося служити менш як один місяць, відпустка через хворобу надається у військовій частині.

Підстави надання відпустки за сімейними обставинами

• у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів (батька, матері, дітей, дружини, їх близьких родичів, рідних братів, сестер) військовослужбовця чи інших осіб, на вихованні яких він перебував;

• у разі пожежі або іншого стихійного лиха, що сталися в сім'ї військовослужбовця;

• в інших виняткових випадках, коли, на думку командира військової частини, особиста присутність військовослужбовця в сім’ї дійсно є необхідною.

Солдатам і матросам, сержантам і старшинам останнього періоду служби, якщо їм до закінчення встановленого строку залишилося служити менш як місяць, відпустка за сімейними обставинами надається з розрахунку зі звільнення в запас без повернення до військової частини.

Необхідність надання відпустки за сімейними обставинами повинна бути підтверджена військовим комісаріатом за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця або лікувальним закладом. Відпустка за сімейними обставинами надається на строк до 10 діб.

Відпустки у зв’язку з особливими умовами служби надаються військовослужбовцям строкової служби відповідно до порядку, встановленого Міністром Оборони України.

Військовослужбовцям, які вибувають у відпустку, понад тривалість відпустки надається додатковий час для проїзду до місця проведення відпустки та повернення назад.

Право надання відпустки солдатам, матросам, сержантам і старшинам належить командиру військової частини.

Підстави продовження відпустки:

• у разі затримки в дорозі до місця проведення відпустки в наслідок непередбачених перешкод у сполученні або хвороби військовослужбовця, який їде у відпустку, на підставі документів, засвідчених посадовими особами, на фактичний строк затримки;

• у разі пожежі або стихійного лиха, що трапилися в сім’ї військовослужбовця, смерті або такої хвороби членів сім’ї військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер) або інших осіб, на вихованні яких перебував на строк до 10 діб;

• у разі неможливості виїзду з місця проведення відпустки внаслідок перебоїв у сполученні або хвороби військовослужбовця, що перешкоджає виїзду, - до закінчення причин затримки.

Право продовження військовослужбовцю відпустки належить військовому коменданту гарнізону (військовому комісаріату) за місцем її проведення після з’ясування причин затримки.

Про строки і причини затримки військовий комендант гарнізону (військовий комісар) повинен негайно повідомити командира військової частини, із якої прибув військовослужбовець і зробити про це відмітку у відпускному свідоцтві.

Дата добавления: 2014-01-07