Поняття, структура митного тарифу

Види мита.

Єдиний митний тариф України визначається згідно із Законом України «Про єдиний митний тариф» та міжнародними договорами України. Єдиний митний тариф -це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Єдиний митний тариф України базується на міжнародно визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи.

Ставки Єдиного митного тарифу України є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування.

Митний тариф включає конкретні ставки мита, які прямо впливають на ціни імпортованих товарів, на рівень внутрішніх цін в країні, безпосередньо впливають на результати господарської діяльності підприємств.

Спершу мито застосовується в фіскальних цілях, в багатьох країнах, насамперед з перехідною економікою, стягнення мита було важливим джерелом надходження коштів до державного бюджету.

Імпортний митний тариф заслужено вважають основним інструментом регулювання зовнішньої торгівлі. При цьому в процесі розвитку міжнародної торгівельної системи митний тариф розглядається як найбільш ефективний зовнішньоторговий регулятор.

Відповідно до чинного законодавства мито визначається як податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. В світовій практиці залежно від напряму переміщення товарів мито поділяють на Імпортне (ввізне), експортне (вивізне) та транзитне.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України, воно є диференційованим:

- до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україно юдо митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України;

- до товарів та предметів, які походять з економічних союзів або країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Тобто іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мито та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені єдиним митним тарифом України;

- до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені єдиним митним тарифом України.

Основну частину в усіх країнах складає імпортне (ввізне) мито, та виконує такі завдання:

- поповнює прибуткову частину бюджету України;

- захищає вітчизняного виробника від негативного впливу іноземної конкуренції, а також забезпечує умови для ефективної інтеграції України в світову економіку;

- оптимізує співвідношення експорту та імпорту з позиції вимог платіжного та торгового балансу країни.

Експортне (вивізне мито) нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Експортне мито нараховується за ставками, передбаченим Єдиним митним тарифом України.

При застосуванні вивізного мита виконуються такі завдання:

- поповнення прибуткової частини бюджету;

- обмеження вивезення з країни товарів, необхідних для національної економіки, захисту економічної безпеки країни;

- стимулювання експорту високотехнологічних товарів, обмеження вивезення сировини та продуктів первинної обробки.

Транзитне мито стягується з товарів, що привозяться через територію держави в інші країни (транзитом).

Необхідно зауважити, що на даний момент транзитне мито практично не стягується у світі.

Транзитне мито встановлюється для:

- поповнення державного бюджету;

- регулювання (обмеження) потоків певних груп товарів через територію країни.

Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються ВРУ за поданням КМУ.

2.Види мита відповідно до ст.7 Про ЄМТ в Україні застосовуються такі види мита:

- адвалерне (з лат. – від вартості), яке нараховується у відсоткахдо митної вартостітоварів та інших предметів, які обкладаються митом;

- специфічне, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

- комбіноване, поєднує обидва види митного обкладення.

Також можуть застосовувати особливі види мита:

- спеціальне;

- антидемпінгове;

- компенсаційне.

Спеціальне мито застосовується:

- як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

- як засіб захисту національних виробників;

- як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

- як заходи у відповідь на недружні або дискримінаційні дії інших держав, митних союзів та економічних угрупувань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, або ущемляють інтереси України.

Демпінг – це експорт товарів та їх реалізація в країні – імпортері за набагато нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни – виробника. Різниця між цими цінами характеризує величину демпінгу, яка і є основою формування антидемпінгового мита.

Антидемпінгове мито застосовується:

- у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

- у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об’єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкретною оптовою ціною об’єкта демпінгу на момент експорту та заявленою ціною при його імпорті на митну територію України.

Застосування субсидій призводить до штучного зниження витрат, а відповідно, і цін на експортні товари. Імпорт в Україну таких субсидованих товарів за штучно зниженими цінами може нанести шкоди вітчизняним виробникам, значно стримувати розвиток вітчизняного виробника. В таких випадках для захисту вітчизняного виробника може застосовуватись компенсаційне мито. Ставка компенсаційного мита визначається розміром субсидії.

Компенсаційне мито застосовується:

- у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

- у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Особливі види мита вправляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законодавства України.

Вищевказані види мита можуть застосовуватись протягом року. До деяких груп товарів, обсяг виробництва яких різко змінюється протягом року, може застосовуватись сезонне мито. З астосування сезонного мита дозволяє державі більш ефективно регулювати імпорт та експорт таких товарів в певну пору року. Сезонне ввізне та вивізне мито на окремі товари та інші предмети може встановлюватись на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Відповідно до чинного законодавства під час переміщення через митний кордон України товарів та транспортних засобів справляються такі податки:

- податок на додану вартість;

- акцизний збір;

- мито;

- митні збори.

Дата добавления: 2014-01-07