Чотири типи фундаментальної взаємодії між речовиною

До сьогоднішнього дня відомо про чотири типи взаємодій: сильне, електромагнітне, слабке і гравітаційне. Їх називають фундаментальними.

Завдяки сильній або ядерній взаємодії здійснюється зв'язок однойменно заряджених протонів і нейтронів у ядрах атомів. Своєю стабільністю речовина зобов'язана дії саме цих сил.

В електромагнітній взаємодії беруть участь тільки заряджені частинки і протони. Електромагнітна взаємодія зумовлює сили притягання між ядрами й електронами. Завдяки цим силам існують атоми і молекули. До електромагнітних сил зводяться сили тертя, пружності, поверхневого натягу. Ними визначаються агрегатні стани речовини, хімічні перетворення, електричні, магнітні й оптичні явища.

Слабка взаємодія характерна для всіх частинок, крім фотонів. Найбільш відомий її прояв – бета-перетворення атомних ядер. Воно ж зумовлює нестабільність багатьох елементарних частинок. Наприклад, розпади мезонів (9.1, 9.2), розпад каона

, (9.6)

Взаємодія	Переносник	Інтенсивність	Радіус дії, м	Характерний час, с
Сильне	глюон	~1	~10^-15	~10^-23
Електромагнітне	фотон	1/137	¥	~10^-20
Слабке	проміжний бозон	~10^-10	~10^-18	~10^-13
Гравітаційне	гравітон	~10^-38	¥	?

викликані саме слабкою взаємодією.

Гравітаційна взаємодія властива всім без винятку тілам Всесвіту і виявляється у вигляді сил всесвітнього тяжіння. Ці сили зумовлюють існування зірок, планетних систем тощо.

Для порівняння в таблиці 9.1 наведені характеристики фундаментальних взаємодій

Дата добавления: 2014-01-07