Аналіз причин травматизму

Виробничий травматизм. Заходи по його попередженню

ТЕМА 2. ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ В ГАЛУЗІ

Виробнича травма є раптовим пошкодженням організму людини і втратою ним працездатності, викликане нещасним випадком на виробництві. Повторення нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, називається виробничим травматизмом.

Нещасні випадки діляться:

- по кількості пострадавших – на одиночные (постраждала одна людина) і групові (Постраждало одночасно два і більш за чоловік);

- по тяжкості – на легені (уколи, подряпини, садно), важкі (переломи кісток, струс мозку), з летальним результатом;

- залежно від обставин – пов'язані з виробництвом, не пов'язані з виробництвом, але пов'язані з роботою, і нещасні випадки в побуті.

Нещасні випадки на території підприємства повинні бути обов'язково розслідувані.

Керівник ділянки робіт, де відбувся нещасний випадок, зобов'язаний: організувати долікарську і медичну допомогу; запобігти повторенню нещасного випадку; терміново повідомити про нещасний випадок керівникові підприємства і профспілці; протягом трьох діб розслідувати нещасний випадок спільно з інспекторами по охороні праці; скласти акт про нещасний випадок в двох екземплярах (один – керівникові підприємства, другий – пострадавшему).

Якщо груповий нещасний випадок важкий або із смертельним результатом – керівник зобов'язаний повідомити технічного інспектора профспілки, вищестоящому господарському органу і в прокуратуру по місцю знаходження підприємства, Держгірпромнагляду або Енергонагляду по підконтрольних ним об'єктах. Кожен такий випадок підлягає спеціальному розслідуванню технічним інспектором профспілки в строк не більше 7 днів.

Про наслідки нещасного випадку адміністрація повинна повідомити профспілковий комітет, технічну інспекцію. У разі інвалідності, що виникає в результаті каліцтва, потерпілому призначається пенсія, йому відшкодовується матеріальний збиток унаслідок втрати непрацездатності у розмірі різниці між втраченим середньомісячним заробітком і пенсією по інвалідності.

Однією з найважливіших умов боротьби з травматизмом є аналіз причин його виникнення. Причини підрозділяються на:

- технічні – в більшості випадків виявляються в конструктивних недоліках устаткування, освітлення, несправності інструментів;

- організаційні - недотримання правил техніки безпеки, низька трудова дисципліна, неправильна організація праці.

Результат аналізу травматизму залежить від достовірності і ретельності оформлення актів про нещасні випадки.

Аналіз причин нещасних випадків на виробництві проводять з метою вироблення заходів щодо їх усунення і попередження. Для цього використовуються такі методи аналізу, як монографічний, топографічний і статистичний.

Монографічний метод передбачає багатобічний аналіз причин безпосередньо на робочих місцях. При цьому вивчаються організація і умови праці, стан устаткування, інвентарю, інструментів.

Топографічний метод дозволяє встановити місце найбільш частих випадків травматизму.

Статистичний метод заснований на вивченні кількісних показників даних звітів про нещасні випадки на підприємстві. При цьому використовуються в основному коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму.

Коефіцієнт частоти (Кч) визначає число нещасних випадків на тих, що 1000 працюють за звітний період:

,

де Нс – число нещасних випадків за звітний період з втратою працездатності понад три дні; Ср – среднесписочное число тих, що працюють.

Коефіцієнт тяжкості травматизму (Кт) показує середня кількість днів непрацездатності, що доводяться на один нещасний випадок за звітний період:

де Дн – загальна кількість днів непрацездатності; Нс – кількість нещасних випадків.

Дата добавления: 2014-01-07