Повноваження 4 страница

— інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

5.3.2 Допомога у зв’язку з безробіттям: умови, розмір і тривалість виплати

Згідно з порядком надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога у зв’язку з безробіттям призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, пра­цювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям залежно від страхового стажу.

Право на допомогу у зв’язку з безробіттям зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протя­гом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в уста­новленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

—навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

—строкова військова служба;

—здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним ви­сновком потребує постійного стороннього догляду, а також за літнім, який досяг 80-річного віку;

—здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

—період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служ­би, у місцевостях, де не було можливості працевлаштуван­ня за спеціальністю, але не більше 10 років;

—інші поважні причини, передбачені законодавством Украї­ни.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працю­вали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям без урахування страхового стажу.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або зай­малися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до ФСС ВБ.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визначені у встановленому порядку безробітни­ми та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тиж­ня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові вне­ски, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у відсотках до їх серед­ньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

— до 2 років – 50%;

— від 2 до 6 років – 55%;

— від 6 до 10 років – 60%;

— понад 10 років – 70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога у зв’язку з безробіттям змен­шується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів – 100%;

протягом наступних 90 календарних днів – 80%;

у подальшому – 70%.

Особам, які звільнилися з останнього місця роботи за влас­ним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували по­чатку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і спла­чували страхові внески, виплата допомоги у зв’язку з безробіттям у перші 90 календарних днів не здійснюється.

Виплата допомоги починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного роз­міру.

Особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, пра­цювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які ба­жають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям у розрахунку на рік.

У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги у зв’язку з безробіттям враховуються всі види виплат, на які на­раховувалися страхові внески.

Допомога у зв’язку з безробіттям не може бути вищою за середню заро­бітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений прожитковий мінімум.

Порядок надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим централь­ним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної по­літики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання пра­ва на пенсію) тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога у зв’язку з безробіттям може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітним, які не мо­жуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям здійснюється у розмірі річної суми допомоги у зв’язку з безробіттям, визначеної конкрет­ному безробітному.

Рішення про одноразову виплату допомоги у зв’язку з безробіттям приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності.

5.3.3 Допомога із часткового безробіття: умови надання, розмір та

тривалість виплати

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям надається застрахованим особам у разі втрати частини заробітної плати внаслідок виму­шеного тимчасового скорочення нормальної чи встановленої на підприємстві відповідно до законодавства України тривалості робочого часу або перерви в отриманні заробітної плати чи скороченні її розмірів у зв'язку з тимчасовим припиненням вироб­ництва без переривання трудових відносин з причин економіч­ного, технологічного та структурного характеру.

Право на допомогу у зв’язку з частковим безробіттям мають застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почався простій, працювали не менше 26 календарних тижнів, сплачували страхові внески та в яких ці простої станов­лять 20% і більше робочого часу.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям не надається

у разі, якщо працівник:

—відмовився від відповідної роботи на цьому або іншому підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

—працює на даному підприємстві за сумісництвом;

—проходить альтернативну (невійськову службу).

Умовами надання допомоги у зв’язку з частковим безробіттям є:

1) простій на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва, що має невідворотний та тимчасовий характер, який триває не менше одного місяця, не перевищує шеcти місяців і не залежить від працівника та роботодавця;

2) простій протягом 1 місяця, що охопив не менше 30% чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

Про можливий простій роботодавець зобов'язаний повідомити державну службу зайнятості.

У разі, якщо простій має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин, а також у разі можливості працевлаштування працівників на інших дільницях, у цехах, на підприємствах, допомога у зв’язку з частковим безробіттям не надається.

Перелік причин тимчасового припинення виробництва вста­новлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погод­женням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям працівнику встановлюється за кожну годину простою із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду, і її розмір не може перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога у зв’язку з частковим безробіттям надається з першого дня простою, тривалість її виплати не може перевищувати 180 ка­лендарних днів протягом року.

Виплата працівникам допомоги у зв’язку з частковим безробіттям здійснюється підприємством за рахунок коштів ФСС ВБ.

Порядок фінансування виплат у зв’язку з частковим безробіттям та надання допомоги у зв’язку з частковим безробіттям встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та погодженням із прав­лінням ФСС ВБ.

5.3.4 Матеріальна допомога у період професійної підготовки,

перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного

Згідно з Порядком надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення квалі­фікації безробітного, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308, матеріальна допомога надається у період професійної підготов­ки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного застрахованим та незастрахованим особам, визнаним відповід­но до Закону України «Про зайнятість населення» безробітни­ми, які за направленням державної служби зайнятості проходять професійне навчання у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та їх підпорядкування, та оплачується вартість проїзду безробітного до місця проведення професійного навчання, якщо воно здійснюється в іншій місцевості, та у зворотному напрямку, а також проживання в період професійного навчання.

Матеріальна допомога у період професійного навчання не надається:

—особам, які не мають статусу безробітного;

—безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв’язку з безробіттям;

—громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межа­ми України й не застраховані в системі соціального страху­вання на випадок безробіття в країні, у якій вони перебували, у разі відсутності раніше набутого трудового, що при­рівнюється до страхового, або страхового стажу;

—особам, які забезпечували себе роботою самостійно, фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності або виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правови­ми угодами і не застраховані в системі загальнообов'язково­го державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі відсутності раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється відповідно до умов надання допомоги у зв’язку з безробіттям у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям, визначеному для відповідної категорії безробітних.

Матеріальна допомога у період професійного навчання встановлюється залежно від страхового стажу у відсотках до розміру середньої заробітної плати (доходу):

1) застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески;

2) військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті;

3) особам, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, за умови їх реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних протягом місяця з дня звільнення;

4) особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та спла­чували страхові внески.

Виплата цієї допомоги у перші 90 календарних днів зазначеним особам не здійснюється. Виплата починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Без урахування страхового стажу визначається матеріальна допомога у період професійного навчання для таких категорій безробітних:

— особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

— особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

— особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних зак­ладах або звільнилися зі строкової військової служби і не мали страхового стажу;

— особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на доб­ровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували по­чатку безробіття, працювали або займалися підприємниць­кою діяльністю і сплачували страхові внески менше 26 календарних тижнів;

— військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'яз­ку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, а також звільненим за станом здоров'я, у разі порушення строку реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних.

Розмір матеріальної допомоги у період професійного навчан­ня не може бути вищим за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за мину­лий місяць, та нижчим за рівень, встановлений законодавством.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у період професій­ного навчання скорочується на строк до 90 календарних днів у таких випадках:

1) приховування відомостей про влаштування на тимчасову роботу в період одержання матеріальної допомоги у період про­фесійного навчання – на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи;

2) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного — на строк не менше 30 календарних днів;

3) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», які надані безробітному в письмовій формі, — на строк не менше 15 календарних днів;

4) пропусків занять більше трьох годин протягом навчально­го дня без поважних причин — на строк не менше 30 кален­дарних днів.

Виплата матеріальної допомоги у період професійного на­вчання припиняється у разі:

1) працевлаштування безробітного (із дня працевлаштування);

2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (із дня поновлення на роботі);

3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (із дня зарахування до навчального закладу);

4) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (із дня початку проходження служби);

5) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування (із дня набрання законної сили вироком суду або рішення суду);

6) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (із дня встановлення порушення);

7) отримання права на пенсію відповідно до законодавства України (із дня настання такого права);

8) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

9) призначення безробітній жінці допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (на період призначення цієї допомоги);

10) подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

11) переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість (з наступного дня після виписування);

12) відрахування з навчального закладу (із дня відрахування);

13) закінчення строку її виплати (із наступного дня після за­кінчення строку виплати);

14) смерті безробітного (із дня смерті).

Виплата матеріальної допомоги у період професійного на­вчання здійснюється з першого дня професійного навчання.

Виплата матеріальної допомоги у період професійного на­вчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зво­ротному напрямку, проживання здійснюються за рахунок коштів ФСС ВБ.

Матеріальна допомога у період професійного навчання при­значається центрами зайнятості, на які покладено функції ро­бочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебу­вання безробітного на обліку і виплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць у встановленому порядку через банківські установи.

5.3.5 Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям надається безробітним, у яких закінчився строк виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не переви­щує розміру, установленого законодавством, що дає право на отри­мання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям надається у розмірі, встановленому законодавством: протягом 180 календарних днів у розмірі 75% від прожиткового мінімуму, встановленого зако­ном.

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям призначається з наступного дня після закінчення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям на підставі заяви безробітного, довідок про склад сім'ї та доходи кожного її члена за 6 місяців, що передують місяцю подання за­яви про надання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям, які без­робітні надають особисто, у разі подання всіх необхідних доку­ментів протягом 1 місяця з дня подання заяви.

Якщо умови про одержання матеріальної допомоги у зв’язку з безро­біттям виникли пізніше від дня припинення виплати допомоги у зв’язку з безробіттям, то вона призначається з дня подання безробітним за­яви.

Тривалість виплати матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) відмови безробітного від двох пропозицій відповідної ро­боти – на строк не менше 60 календарних днів;

2) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості – на строк не мен­ше 60 календарних днів;

3) припинення без поважних причин професійної підготов­ки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості – на строк не менше 60 календарних днів;

4) приховування відомостей про працевлаштування на тим­часову роботу в період одержання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям – на строк не менше кількості календарних днів тимча­сової роботи;

5) порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного — на строк не менше 30 календарних днів;

6) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаш­туванню відповідно до Закону України «Про зайнятість насе­лення», які надані безробітному в письмовій формі, – на строк не менше 15 календарних днів.

Виплата матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям припиняється у разі:

—працевлаштування безробітного (із дня працевлаштування);

—поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (із дня поновлення);

—вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (із дня зарахування);

—призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (із дня проходження служби);

—набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на при­мусове лікування (із дня набрання законної сили вироку суду або рішення суду);

—отримання права на пенсію відповідно до законодавства Ук­раїни (із дня настання такого права);

—призначення виплати на підставі документів, що містять не­правдиві відомості (із дня встановлення порушення);

—подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

—подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (із дня подання заяви або з дати, зазначеної у заяві);

—переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість;

—закінчення строку її виплат (із наступного дня після закін­чення строку виплати);

—зняття з обліку за невідвідування без поважних причин дер­жавної служби зайнятості 30 і більше календарних днів (із наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

—смерті безробітного (із дня смерті).

Матеріальна допомога у зв’язку з безробіттям виплачується один раз на місяць.

5.3.6 Одноразова матеріальна допомога

Безробітним, у яких закінчився строк виплати матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям, або непрацездатним особам, які перебувають на їх утриманні, може надаватися одноразова матеріальна допомога (у розмірі 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством) за умови, що середньомісячний сукупний дохід на члена сім'ї не перевищує розміру, встановленого зако­нодавством, що дає право на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

До непрацездатних осіб, які перебувають на утриманні безробітного, належать:

—діти, які не досягли 18 років, учні та студенти (курсанти, слухачі, стажисти) денної форми навчання – до закінчення на­вчання, але не більш ніж до досягнення ними 23 років;

—непрацюючий член сім'ї, який доглядає дитину до досягнення нею трирічного або шестирічного віку (за медичним ви­сновком);

—непрацюючі матері (батьки, опікуни), які мають трьох і більше дітей до 16 років і доглядають їх;

—непрацюючі працездатні особи, які доглядають інваліда І групи або дитину-інваліда віком до 16 років, пенсіонера, який за експертним медичним висновком потребує постійного сто­роннього догляду, а також літнього, який досяг 80-річного віку;

—неповнолітні діти, на утримання яких безробітний випла­чує або зобов'язаний виплачувати аліменти.

Одноразова матеріальна допомога надається у розмірі, ви­значеному законодавством, і виплачується на кожну особу один раз на рік.

За одержанням цієї допомоги непрацездатна особа може звернутися протягом усього періоду перебування на обліку в центрі зайнятості, а безробітний – після закінчення періоду одержання матеріальної допомоги у зв’язку з безробіттям.

5.3.7 Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи,

яка перебувала на його утриманні

У разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, допомога на поховання виплачується особам, які здійснили поховання, у розмірі, встановленому законодавством.

Допомога на поховання виплачується на підставі заяви та документів, які:

—підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка пе­ребувала на його утриманні (довідка про смерть);

—засвідчують факт перебування особи на утриманні безробі­тного;

—засвідчують особу, яка здійснила поховання (паспорт або інший документ, що засвідчує особу).

Останнім днем періоду, за який нараховується матеріальне забезпечення, у разі збереження права на його отримання є останній день перебування безробітного на обліку в центрі зай­нятості.

Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло не пізніше шести місяців після смерті безробітного.

5.4 Забезпечення незастрахованих осіб

Особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога у зв’язку з безробіттям встановлюється у розмірі встановленого прожиткового мінімуму.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації особи у встановленому порядку в державній службі зайнятості.

Тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не перевищує 180 календарних днів.

Матеріальна допомога у період професійної підготовки, пе­репідготовки або підвищення кваліфікації незастрахованим осо­бам, зареєстрованим у встановленому порядку в державній службі зайнятості, виплачується у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям.

Тривалість виплати цієї матеріальної допомоги зараховуєть­ся до загальної тривалості виплати допомоги у зв’язку з безробіттям і не може її перевищувати.

5.5 Управління страхуванням на випадок безробіття

Управління ФСС ВБ здійснюється на паритетній основі дер­жавою, представниками застрахованих осіб і роботодавців че­рез правління та виконавчу дирекцію.

До складу правління входять по 15 представників від держа­ви, застрахованих осіб і роботодавців, які виконують свої обо­в'язки на громадських засадах.

Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб і робото­давців делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднан­нями роботодавців.

Правління ФСС ВБ очолює голова, який обирається з членів правління строком на два роки почергово від представників кож­ної сторони. Голова правління має двох заступників, які разом із головою представляють сторони.

Повноваження правління ФСС ВБ:

1)спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції та її робочих органів, визначає перспективні та поточні завдання;

2)затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність, у тому числі виконавчої дирекції;

3)обирає голову правління та його заступників;

4)розглядає кандидатури на посади керівника виконавчої дирекції та його заступників і дає згоду на їх призначення у вста­новленому порядку;

5)дає згоду на звільнення у встановленому порядку керівни­ка виконавчої дирекції ФСС ВБ та його заступників, а в разі по­рушення ними законодавства чи статуту вносить обов'язкове обґрунтоване подання про звільнення;

6)затверджує бюджет ФСС ВБ на поточний рік після вста­новлення Верховною Радою України розміру страхових внесків та звіт про його виконання;

7)затверджує порядок використання коштів з окремих ви­датків бюджету ФСС ВБ;

8)вирішує поточні питання щодо формування та викорис­тання резерву коштів;

9)вносить Кабінету Міністрів України пропозиції про розмір страхових внесків для подання у встановленому порядку Вер­ховній Раді України на затвердження;

10)вирішує інші питання діяльності відповідно до його ста­туту.

Виконавча дирекція ФСС ВБ та її робочі органи:

—ведуть реєстр платників страхових внесків;

—провадять збір страхових внесків;

—здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресур­сами в межах затвердженого бюджету;

—виплачують забезпечення та надають соціальні послуги;

—контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на ви­падок безробіття;

—представляють інтереси ФСС ВБ у судових та інших орга­нах;

—представляють ФСС ВБ у взаємовідносинах з органами дер­жавної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального страхування на випадок безробіття у зарубіжних країнах, міжнародними організаціями, діяльність яких пов'я­зана із захистом соціальних прав людини;

Дата добавления: 2014-01-07