КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Система контролю знань та умови складання іспиту
Форми проведення поточного та підсумкового контролю
Навчальна дисципліна „Логіка” складається із 2 змістових модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюють за модульно-рейтинговою системою. Форми поточного контролю: оцінювання домашніх завдань, усних відповідей, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять, індивідуальних завдань. Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи. Підсумкова оцінказ дисципліни „Логіка” встановлюється за накопичувальною системою як сума балів, отриманих студентом за 2 змістові модулі (ЗМ) та письмовий іспит (комплексний підсумковий модуль (КПМ)).
Підсумкова оцінка з дисципліни (шкала КНУ імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу та оцінку за шкалою ECTS.
У заліковій книжці поряд із оцінкою “відмінно”, “добре” і т.д. зазначається буквенна відповідність за шкалою ECTS (наприклад, “добре (С)” або “добре (В)”).
Підсумкова оцінка за кожний окремий змістовий модуль (максимальна кількість балів за кожнийокремий змістовий модуль – 30) складається із двох частин: (а) підсумкова модульна робота (ПМР) – 15 балів. ПМР виконується як письмова контрольна робота після завершення опрацювання кожного змістового модулю під час лекції. Дату проведення ПМР викладач оголошує заздалегідь. Виконання підсумкової модульної роботи є обов’язковим. В разі відсутності студента при написанні ПМР йому надається можливість у 2 тижневий термін виконати цей вид роботи. Якщо студент не з’являється у зазначений термін, то “вартість” (кількість балів) модуля дорівнює нулю, незважаючи на кількість балів, яка була отримана за інші види робіт, передбачені даним модулем. Зразки завдань ПМР див. нижче у відповідному розділі. (б) робота на семінарах – 15 балів. Оцінка за роботу на семінарах вираховується як краща оцінка за відповіді на семінарах, тестові роботи (час проведення останніх наперед не повідомляється), індивідуальні домашні письмові завдання (їх обсяг і зміст встановлюється під час попередньої консультації із викладачем). Підсумковий письмовий іспит (комплексна підсумкова модульна робота) триває 3 год. і відбувається під час екзаменаційної сесії. Максимальна оцінка – 40 балів. Типи і зразки завдань письмового іспиту див. нижче у відповідному розділі. Якщо протягом семестру студент не з’являється на заняттях (незалежно від причин), або не має жодної модульної оцінки, то у графі модульних оцінок виставляється “0”, а у графі іспиту – відмітка про недопуск. У цьому випадку підсумкова оцінка з дисципліни також дорівнює нулю, тобто “Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни” (за шкалою ECTS). Студент не допускається до складання іспиту, якщо впродовж семестру набрав за змістові модулі не більше 19 балів („непрохідний мінімум” – це така кількість балів, що будучи доданою до максимальної можливої кількості балів, отриманих на іспиті, в сумі не перевищує 59 балів). Додатково пропонуються чотири теми для самостійного опрацювання: А „Семіотичний характер логіки”, Б „Правдоподібні (недемонстративні) міркування, В „Поняття”, Г „Теорія аргументації”. Їх плани, контрольні запитання і завдання, а також відповідну літературу див. у розділі “Теми для самостійного опрацювання”. Питання (теоретичні і практичні), які складають ці теми, обов’язково включаються до переліку питань підсумкових модульних робіт і/або підсумкового письмового іспиту. Як можна отримати підсумкову оцінку за курс, не виконуючи підсумкового письмового іспиту? Впродовж семестру можна отримати додаткові бали (максимальна кількість – 40) за самостійне опрацювання згаданих вище тем А-Г (по 10 балів за кожну тему). Студент готує письмовий конспект теми (згідно із зазначеним у робочій навчальній програмі планом) і у позааудиторний час (терміни складання тем А-Б і В-Г, відповідно – передостанній тиждень жовтня і перший тиждень грудня) виконує письмову роботу (або звітує усно) згідно із запропонованими у робочій навчальній програмі планами тем і практичними завданнями. Якщо сумарна оцінка за два змістові модулі і самостійно опрацьовані теми А-Г дорівнює або перевищує 60 балів, то саме ця оцінка вважатиметься підсумковою, а студент звільнятиметься від написання підсумкового письмового іспиту. Якщо, незважаючи на набрану протягом семестру (і водночас уже достатню для отримання підсумкової оцінки) кількість балів, студент вирішує складати письмовий іспит, тоді від кількості отриманих за іспит балів відніматиметься та кількість балів, яка перевищуватиме оцінку у 60 балів перед власне написанням письмового іспиту. Наприклад: кількість отриманих впродовж семестру балів - 72; кількість балів отриманих за письмовий іспит – 28; остаточна оцінка за курс в цілому: 72 + (28 – 12) = 88.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 308; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |