Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі

Порядок визначення походження дитини залежить, перш за все, від того, перебувають батьки дитини у шлюбі між собою чи ні.

Ч. 1 ст. 122 СК закріплює загальну презумпцію щодо визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою.

Так, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, вважається такою, яка походить від подружжя. При цьому мати дитини не повинна надавати доказів походження дитини від свого чоловіка, а останній - доводити своє батьківство. Сама наявність шлюбу між матір'ю дитини та чоловіком є доказом походження дитини від цього чоловіка. Батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в Книзі реєстрації актів про народжений за заявою будь-кого з них.

Факт перебування жінки у шлюбі встановлюється, як правило, на момент народження дитини. Однак, якщо на момент народження дитини жінка не перебуває у шлюбі (наприклад, її чоловік помер до народження дитини або шлюб визнаний недійсним), при визначенні батьківства юридичне значення має факт зачаття дитини у шлюбі. При цьому строк із моменту припинення шлюбу або визнання його недійсним до моменту народження дитини не повинен перевищувати десяти місяців.

У п. 2 ст. 48 СК РФ цей строк встановлений у триста днів. Обчислення строку днями, а не місяцями більшою мірою відповідає медичний практиці та спеціальному законодавству, що регулює питання визначення строків вагітності Наприклад, Інструкція про визначення критеріїв живонародженості, мертвонародженості та перинатального періоду, затверджена Міністерством охорони здоров'я України від 19.02.1996 р. №31 визначає, що

недоношеність – це менше ніж 37 повних тижнів (менше ніж 259 днів) вагітності,

доношеність - від 37 повних тижнів до менш ніж 42 повних тижнів вагітності (259-293 днів),

переношеність - 42 повних тижні вагітності або більше (294 дні або більше).

Виняток з цього правила встановлений ст. 124 СК України, згідно з якою, якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі.

Батьківство ж попереднього чоловіка може бути визначене наступним чином:

- у добровільному порядку при подачі до органу реєстрації цивільного стану спільної заяви попереднього чоловіка та чоловіка у повторному шлюбі;

- у примусовому порядку за наявності судового рішення про визначення батьківства попереднього чоловіка.

Імплантація ембріону. Штучне запліднення.

На жаль, сьогодні дуже гострою є проблема безплідних шлюбів. В Україні спостерігається катастрофічне зниження народжуваності. Суттєвий вплив на її рівень має безпліддя подружніх пар, кількість яких постійно зростає. Ця тенденція обумовлюється екологічним станом довкілля, наслідками аварії на ЧАЕС, зниженням рівня життя тощо. В лікуванні безпліддя в Україні з 1987 року почали застосовуватися нові лікувальні програми допоміжних репродуктивних технологій. Даний вид медичної допомоги передбачений ст. 48 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Відповідно до цієї норми застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється згідно з умовами та порядком, встановленими Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя, забезпечення анонімності донора та збереження лікарської таємниці.

Відношення до сурогатного материнства є різним у різних країнах. Так, наприклад, у пологовому будинку японської префектури Нагано 50-річна жінка народила дитину, зачату з яйцеклітини своєї дочки і сперми її чоловіка. Це стало першим таким випадком в Японії, повідомляє Reuters.

Сама 30-річна дочка не могла народити дитину, оскільки її матку видалили через рак. Глава клініки Яхіро Нецу заявив, що пологи пройшли більше року тому. Незабаром після цього дитину, стать якої не називають, усиновили його біологічні батьки, передає Газета.Ru.

Законодавство Японії визнає матір'ю дитини жінку, що її народила. У правлячій Ліберально-демократичній партії Японії існує велика фракція, що намагається зовсім заборонити сурогатне материнство. //15.10.2006 13:32[1]

На сьогодні умови та порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій визначаються наказом Міністерства охорони здоров'я України № 24 від 04.02.1997 «Про затвердження Умов та порядку застосування штучного запліднення та імплантації ембріона (ембріонів) та методів їх проведення».

Визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка регулюється ст. 123 СК України. Виходячи з того, що у спільній заяві-зобов'язанні подружжя бере на себе рівні права і обов'язки батьків з виховання і утримання майбутньої дитини, у разі застосування до них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій вони обоє записуються батьками дитини. При цьому один із них може усвідомлювати, що він не є біологічним батьком (матір'ю) народженої дитини.

Так, у разі штучного запліднення дружини, проведеного за письмовою згодою її чоловіка, він записується батьком дитини, яка народжена його дружиною. Якщо зародок, зачатий чоловіком, який перебуває у шлюбі, та іншою жінкою, імплантовано до організму його дружини, дитина вважається такою, що походить від подружжя. У разі ж імплантації до організму іншої жінки зародка, зачатого подружжям, батьками дитини є подружжя. У разі народження дитини жінкою, якій було імплантовано зародок, зачатий подружжям, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на імплантацію. При цьому одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається посвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. В графі «Для відміток» робиться відповідний запис: матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми № 103/0-95 є громадянка (прізвище, ім'я, по батькові).

Дата добавления: 2014-01-07