Методи складання програми

План

План

1. Виробнича програма підприємства, її зміст та оптимізація.

2. Методика планування виробничої програми.

Мета: ознайомитися з виробничою програмою її змістом та оптимізацією; методами складання програми.

Дидактична: сформувати поняття характеристик виробничої діяльності, закріпити знання основних показників випуску продукції у вартісному виразі, установити між предметний взаємозв’язок з метою закріплення окремих показників, провести контроль знань.

Література:

1. Іванова В.В. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.К.: ЦНЛ, 2006. – 472 с.

2. Практикум з дисципліни «Планування діяльності підприємства» Хопчан М.І.; Хопчан В.М.; Лотиш О.Я.-Тернопіль, ТАНГ, 2002р.

Актуальність опорних знань студентів

Виробнича програма	План виробничої програми підприємства
Фондовіддачі	Фондомісткості
Рентабельності продукції	Рентабельності продажу
Рентабельності капіталу	Показники виробничої програми
Етапи складання ВП	Перерахунок асортименту

1. Виробнича програма підприємства, її зміст та оптимізація.

Виробнича програма – це ключовий план підприємства, що визначає необхідний обсяг виробництва (обсяг товарообороту) продукції, її номенклатуру та асортимент в плановому періоді згідно вимог плану продажу. Даний план обумовлює завдання по впровадженню в дію нових виробничих потужностей та потребу в матеріально-технічних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті. Місце плану виробництва в загальній системі планів підприємства наглядно видно на рис.1.

При визначенні обсягу випуску певної продукції приймається до уваги величина існуючого на неї попиту та його динаміка, рівень ринкових цін, величина можливого прибутку, ступінь ризику, сила конкуренції, рівень витрат та його можлива динаміка.

Цей розділ плану тісно пов’язаний із планом з праці та персоналу, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим, планом.

Виробнича програма містить показники в натуральному та вартісному вимірі, розраховується на один рік із розбивкою на квартали, місяці та дні.

1. Виробнича програма в натуральному вимірі містить показники загального обсягу випуску продукції у фізичних одиницях, його величину за номенклатурою та асортиментом. До таких показників відносяться: штуки, тонни, квадратні, погонні і кубічні метри. При плануванні однакових за призначенням видів продукції з різними споживчими властивостями застосовуються умовно-натуральні одиниці виміру. Наприклад, для різних за калорійністю видів палива – тони умовного палива, а саме 1 т приймається маса, що еквівалентна 7 тис. кілокалорій; при виробництві консервів – умовні банки.

2. Виробнича програма у вартісному вимірі містить наступні показники: товарна продукція, валова продукція, чиста продукція і незавершене виробництво.

Товарна продукція — це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації. До обсягу товарної продукції належить готова продукція, послуги, капітальний ремонт свого підприємства, ремонтні роботи, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво непромислових господарств власного підприємства, роботи, пов'язані з освоєнням нової техніки, тара, що не входять до гуртової ціни виробу.

Товарна продукція (ТП) планується у діючих і порівняльних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення обсягу продажу, у порівняльних їх товарна продукція визначається для розрахунків динаміки та обсягу виробництва, інших показників.

ТП = ∑ Ni * Ці + р, (3.1)

де Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і – го виду, грн;

Р – вартість робіт та послуг промислового характеру, виконаних на сторону, грн..

До валової продукції (ВП) належить уся продукція у вартісному виразі, незалежно від рівня її готовності.

ВП = ТП – (НЗВп - НЗВк) – (Іп - Ік), грн. (3.2)

де, НЗВп,НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок та кінець планового періоду, грн;

Іп,Ік – вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок та кінець планового періоду, грн..

Внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) - це та кількість продукції, яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.

Валовий оборот підприємства (ВО) - це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана, в межах підприємства, чи поза ним.

ВО = ВЗО + ВП (3.3)

Реалізована продукція (РП) - це продукція, яка відвантажується споживачеві, а яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника або мають надійти у зазначений термін.

РП = ТП + (Гп - Гк) + (Внп - Внк), грн. (3.4)

де, Гп, Гк – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового періоду;

Внп, Внк – залишки продукції, відвантаженої, за яку термін оплатине настав, і продукція на відповідному зберігання у покупців відповідно на початок та кінець планового періоду.

Виробнича програма - це саме та кількість продукції, яку потрібно виробити в плановому році, щоб забезпечити план продажу (план реалізації).

Чиста продукція - це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприєм­ства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку

ЧП = ТП – (М + А), грн. (3.5)

де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (НВО), який визначається як добуток показників нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду (НВОі) і кількості виготовлених виробів і-го виду (Ni).

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу та підлягають наступній обробці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства, оскільки він потребує обігових коштів, а це негативно позначається на економічному стані підприємства.

2. Методика планування виробничої програми.

Планування виробництва продукції (товарів, послуг) пов’язане із загальною стратегією підприємства.

Під час розробки виробничої програми забезпечується узгодження між можливостями випуску та збуту продукції, здатністю нової продукції змінити застарілу, витратами та прибутком, інвестиціями та доходами, інноваціями та ризиком.

План виробничої програми підприємства розробляється на основі плану обсягу продажу (сформованого портфелю замовлень), з урахуванням виробничих можливостей підприємства. Вони залежать в значній мірі від наявних виробничих потужностей та перспектив щодо їх розширення.

Дивитись таблицю 2.1 (лекція 2).

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати лекційний матеріал.

2. Ознайомитися з методами обґрунтування виробничої програми на підприємстві (за індивідуальним вибором студента).

Лекція 5

3. Методи складання програми.

4. Методи обґрунтування програми і прийняття рішень з її реалізації.

Розробка виробничої програми передбачає декілька етапів, що представлені на рис.2. Розглянемо суть кожного з них більш детально.

1-й етап. Аналіз виконання плану виробництва за попередній період.

На цьому етапі порівнюються фактичні та планові обсяги випуску продукції як загалом по підприємству так і за окремими за виробами. Розраховуються їх темп росту та приросту.

Крім того, оцінюється виконання плану за асортиментом, виявляються внутрішні і зовнішні причини його невиконання, визначається фактична структура виробничої програми за номенклатурними позиціями та асортиментом.

Аналізується ритмічність виробництва, яка характеризує різноманітність випуску продукції, що передбачена планом виробництва. Для цього використовується коефіцієнт ритмічності. Він розраховується як відношення планового випуску продукції за період у натуральному або вартісному вимірі до фактичного випуску продукції. Оцінка ритмічності дозволяє також визначити впущені можливості підприємства щодо виробництва продукції у зв’язку із неритмічною роботою.

Наприкінці даного етапу оцінюються наступні показники: питома вага в загальному випуску нової продукції, сертифікованої продукції, конкурентоздатної продукції; одиничні та комплексні показники, що характеризують властивості продукції (корисність, надійність); втрати від браку; штрафи та пеня за неякісну продукцію.

При цьому визначається їх динаміка, виявляються причини зміни та ступень впливу якості продукції на основі показники роботи підприємства (випуск готової продукції, виручка від реалізації продукції, прибуток, ефективність використання ресурсів).

2-й етап Планування обсягу випуску продукції на основі плану обсягу продажу.

На даному етапі проект плану обсягу випуску (виробничої програми) розробляється тільки з орієнтацією на ринок (попит) без врахування виробничої потужності підприємства. На основі плану обсягу продажу (заявок портфелю замовлень, укладених договорів, виявлених місткості ринку та можливостей підприємства на ринку) формується номенклатура й асортимент випуску продукції, визначається загальний обсяг виробничої програми. Розрахунки здійснюються в наступній послідовності:

· визначення виробу-представника;

· перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник.

1.Визначення виробу-представника. На основі портфелю замовлень обираються види виробів, що займають в ньому найбільшу питому вагу. Асортимент відібраної продукції структурується за певними параметрами (типорозмірами), в кожному отриманому параметричному ряді обирається виріб-представник, що займає в ньому найбільшу частку.

2.Перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник. Спочатку визначається коефіцієнт перерахування як відношення трудомісткості кожного виду продукції до трудомісткості обраного представника:

Р кі = Ті / Тп, (3.6)

де Ті – трудомісткість кожного і-го виду продукції;

Тп – трудомісткість обраного представника.

Перерахунок асортименту здійснюється шляхом визначення добутку кількості виробів, яка передбачена планом обсягу продажу та коефіцієнту перерахування. Результати підсумовується, а отримана сума є проектом виробничої програми підприємства, що сформований на основі плану обсягу продажу (портфелю замовлень):

Т=Σ КviРki, (3.7)

і=1

де Кv – кількість виробів і-го виду продукції;

Рк – коефіцієнт перерахування для і-го виду продукції.

Приклад. Асортимент продукції підприємства складається з виробів А, Б та С. За виріб-представник обраний виріб А. Трудомісткість продукції складає: А-28 н-год, Б-32 н-год; С-16 н-год. Річні показники плану обсягу продажу: виріб А-1,2 тис. шт.; Б-400шт.; С-840шт.. Коефіцієнти перерахування відповідно дорівнюють: 1,0; 1,14; 0,57. виробнича програма у перерахунку на виріб А складе: 1200+(400х1,14)+(840х0,57)=2135 шт.

При розробці виробничої програми значну увагу приділяють не тільки обсягам випуску, а й номенклатурі та асортименту. Планова номенклатура продукції повинна не тільки забезпечити задоволення споживчого попиту, а й відповідність обсягу випуску продукції виробничої потужності підприємства.

При розробці виробничої програми виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень з метою досягнення підприємством максимальних результатів. Наприклад, визначення оптимальної структури виробничої програми щодо асортименту та обсягу випуску, яка б забезпечила максимальний прибуток від реалізації продукції.

Етапи розробки виробничої програми

4. Методи обґрунтування програми і прийняття рішень з її реалізації.

Прийняття проекту виробничої програми.

Проект виробничої програми підприємства, що сформований на основі портфелю замовлень, змінюють не тільки у відповідності до даних планового балансу виробничих потужностей.

В подальшому виробнича програма має бути скорегована на величину зміни залишків готової продукції на початок та кінець планового року:

Овп =Оп-Зп+Зк, (3.8)

де О вп – виробнича програма на плановий період;

О п – проект виробничої програми, що відповідає можливостям підприємства;

З п – залишки готової продукції на початок року;

З к – залишки готової продукції на кінець року.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються за їх фактичною величиною на кінець попереднього (звітного) періоду. Залишки готової продукції на кінець планового періоду визначаються на основі норми запасу готової продукції на складі в днях та одноденного випуску продукції.

Економічна оцінка виробничої програми

Економічна оцінка виробничої програми здійснює наступним чином:

1. Перевіряється, чи знаходиться плановий обсяг випуску продукції в межах точки беззбитковості. Вона відповідає обсягу виробництва, що не забезпечує підприємству ні прибутку, ні збитку. Прибуток має нульове значення, коли витрати та дохід від реалізації продукції рівні. Обсяг виробництва, що забезпечує такий стан в діяльності підприємства, називається критичним або «точкою беззбитковості». Більш детально питання визначення цього показника розглядалося при вивченні методів прийняття планових рішень.

2. Оцінюється ефективність прийнятого плану за допомогою наступних показників:

v фондовіддачі, що розраховується як відношення вартості готової продукції до середньої вартості основних виробничих фондів;

v фондомісткості – зворотного показника до фондовіддачі, що визначається як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до вартості готової продукції;

v рентабельності продукції, тобто відношення валового або чистого прибутку до собівартості реалізованої або готової продукції;

v рентабельності продажу, яка визначається як відношення прибутку від реалізації продукції на суму отриманої виручки;

v рентабельності (прибутковості) капіталу, яка обчислюється відношенням прибутку до середньорічної вартості основного й оборотного виробничого капіталу.

Затвердження виробничої програми на плановий період

На цьому етапі проект виробничої програми затверджується керівництвом та доводиться до структурних підрозділів підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке виробнича програма?

2. Які показники містить виробнича програма?

3. За якими показниками аналізується виконання плану виробництва за попередній період?

4. Як визначається можливість реалізації портфеля замо­влень у плановому періоді?

5. За якими показниками здійснюється економічна оцінка проекту плану виробництва?

6. Що є предметом планування виконання виробничої програми?

7. Вартісні показники плану виробництва.

8. Чинники, що впливають на формування виробничої

програми.

9. Методика планування випуску продукції.

10. Технологія планування процесу виконання виробничої програми

11. Зміст процедур аналізу портфеля замовлень у процесі планування виробничої програми.

Завдання для самостійної роботи

Ознайомитися з виробничою програмою виробничого підприємства, провести аналіз змін обсягів виробництва і реалізації продукції.

Дата добавления: 2014-01-07