Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Узагальнення по темі

Наведені факти співвідношення достатньої підстави і обґрунтовуваного в реальному процесі міркування ре­алізуються через такі види обґрунтування, як пояснен­ня, передбачення, інтерпретація.

Різноманітність видів обґрунтування свідчить, що закон достатньої підстави вказує на наявність для кожної істини достатньої підстави лише у найзагальнішому вигляді. То­му, зрозуміло, що цей закон не може вказати, якою саме повинна бути ця підстава у кожному конкретному випаду її витоки: у сприйнятті факту чи посиланні на теоретичне положення.

Закон достатньої підстави нічого не говорить і про те, яким повинно бути це сприйняття і посилання. Він висловлює тільки те, що для будь-якого істинного твердження існує і повинна бути зазначена достатня підстава, завдяки якій воно визнається істинним.

Підсумовуючи характеристику законів логіки, зазначи­мо, що у підручниках з логіки та деякій довідковій літера­турі чисто підкреслюється, що закони логіки можна записати у вигляді формул класичної логіки:

Закон тотожності — А = А, або А É А;

Закон протиріччя ;

Закон виключеного третього ;

Закон достатньої підставиА É В.

Цей запис законів у вигляді формул дуже умовно висловлює, їх суть. Наприклад, якщо сказати що закон виключеноготретього — це формула , це, по суті, майже нічого не сказати. Тому що закон виключеного третього – цеметодологічний принцип, який має цілу низку вимог до процесу міркування, і зводити його до зв'язку беззмістовних логічних термінів (диз'юнкції, «v», і заперечення „-„), якіфігурують у формулі закону, буде значним перебільшенням.

На користь запису законів у вигляді формул наводилася думкапро те, що формули А É А; ; це завжди істинні висловлювання у класичній логіці. А завжди Істинні висловлювання у класичній логіці називають законами. Таку точку зору можна спростувати при записі закону достатньої підстави у вигляді формули. Формула АÉ В Я не є завжди істинною, а відповідно, й не є логічним законом. Можна сказати, що неможливість подати закон достатньої підстави у вигляді формули була своєрідним Мідненням того, що основні формально-логічні закони (або законилогіки) мають зовсім іншу природу, ніж завжди істинні формули, і виконують своєрідну функцію у процесі побудови та аналізу наших міркувань.

Напис законів логіки у вигляді формул і переконання, що це велике досягнення сучасної логіки, з одного боку, збіднює суть і призначення цих законів, а з іншого — залишається, поза увагою справжнє призначення та можливості сучасної логіки як ефективного інструменту дослідження та обґрунтування наукового пізнання.

Як уже зазначалося, головним завданням логіки є ви­вчення законів, правил, якими керується людина при отриманні вивідного знання. Вивідним називається знан­ня, яке отримане опосередкованим шляхом. Ця опосередкованість полягає у співставленні раніше набутого знання з новим знанням. Саме співставлення не є хаотичним нагро­мадженням різних тверджень, це є певна струнка будова, яка передбачає суворе дотримання правил і законів логіки.

Більшість знань, якими володіє людина, мають опосере­дкований характер. І навіть та частина знань, яка має ви­гляд безпосередніх констатацій фактів типу «Снігбі­лий», «Трикутникгеометрична фігура», — в кінцевому рахунку носить опосередкований характер. Оскільки ви­значення їх очевидно істинними чи хибними передбачає відомим тільки смисл термінів «є», «сніг», «білий», «три­кутник», «геометрична фігура».

 

Абстрактне мислення є формою опосередкованого і узагальненого відображення дійсності.

Воно дає нам можливість із одних знань отримувати другі, не звертаючись безпосередньо до досвіду, до даних органів чуття.

Його особливостями є:

1) активне відображення світу і участь в його перетворенні;

2) нерозривний зв’язок мислення з метою;

3) мислення відображає дійсність узагальнених образах основними формами абстрактного мислення є поняття, судження, умовивід.

 

Самоконтроль:

  1. У чому полягає відмінність абстрактного мислення від чуттєвого пізнання?
  2. Що таке логічна форма мислення?
  3. Що таке правильне мислення?
  4. Дайте визначення закону мислення.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Найбільш вживаними є кілька видів співвідношення достатньої підстави і положення, яке необхідно обґрунтувати | Виникнення і розвиток некласичної філософії. Протилежність класичного стилю філософії некласичному. Ірраціоналізм А. Шопенгауера
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 274; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.