Поняття про знак відповідності та його застосування

Процес

Згідно рекомендацій декларація виробника щодо відповідності є доказом усвідомленої відповідальності виробника та готовності споживача здійснити продумане та конкретне замовлення.

Декларація виробника містить такі дані:

§ назву, адресу та реквізити виробника,

§ посаду, прізвище та ім'я керівника,

§ дату виготовлення;

§ назву документу, за яким виготовляється продукція,

§ вказівку щодо персональної відповідальності за достовірність змісту декларації;

тощо.

Крім сертифікації товарів і систем пропонуються інші послуги:

забезпечення учасників торгів інформацією про якість товарів,

про вимоги стандартів до них і форми сертифікатів,

консультації продавців та брокерів з ефективного використання сертифікації,

організації випробувань продукції.

Системою сертифікації однорідної продукції називають систему, що визначає відповідність тільки продукції певного виду (чи типу). (Термінологічний словник до теми №12).

Загальна система сертифікації об'єднує декілька однорідних систем.

Перевіряння ступеня відповідності заданим вимогам називають оцінюванням (чи перевірянням) відповідності

.(Термінологічний словник до теми №12).

Окрім перевіряння розрізняють термін наглядання (чи контролювання) за відповідністю , під яким розуміють повторне перевіряння продукції 'в процесі її використання.

ПРИМІТКА: В процесі наглядання можуть перевіряти не всі, а тільки окремі показники якості продукції.

Випробуванням продукції називають технічну операцію перевіряння одного чи декількох її показників відповідно до прийнятих процедури та правил. ).(Термінологічний словник до теми №12).

Випробування здійснюють у випробувальних лабораторіях, які мають на це право та можуть бути, як технічним, так і юридичним органом.

Інформування споживачів продукції щодо її відповідності здійснюють за допомогою сертифікатів чи знаків відповідності, які оформляються відповідно до правил системи сертифікації та свідчать про відповідність продукції вимогам певного стандарту чи іншому нормативному

документу.

4.Процедура підтверження та національний знак відповідності.

В перші роки незалежності України внутрішній її ринок наповнювався різною продукцією іноземного виробництва.

Нерідкими були випадки недоброякісної продукції, виготовленої закордонними, вітчизняними чи спільними підприємствами-виробниками.

Як захист від такої продукції служить державна система підтвердження відповідності продукції.

Для швидшого її запровадження в Україні використовують багатий досвід і рекомендації, розроблені міжнародними організаціями з стандартизації , та інших.

Окрім цього це збіглось з умовами вступу України у

Позитивним моментом в цьому став надбаний значний досвід з стандартизації в Україні.

Це дало змогу зекономити значні бюджетні кошти та скоротити строки впровадження вимог стандартів з сертифікації продукції відповідно ринкових умов розвитку економіки.

Потрібні були відповідні терміни на усвідомлення виробниками продукції їх повної відповідальності за її відповідність вимогам

стандартів, створення потрібної правової бази, розроблення та впровадження нормативів з сертифікації продукції.

А для цього потрібно було забезпечити реалізацію відповідних організаційних і методичних принципів підтвердження відповідності продукції, які полягали в забезпеченні:

достовірності інформації щодо об'єктів підтвердження відповідності;

об'єктивності та незалежності її від виробників і споживачів продукції;

об'єктивності та професійності суб'єктів випробувань;

недопустимості дискримінації заявників, включно з іноземними;

відповідальності учасників підтвердження відповідності та права заявників вибирати орган з сертифікації та випробувальну лабораторію;

використанні рекомендацій міжнародних організацій ISO та положень міжнародних документів;

визнанні акредитації органів з оцінки відповідності та випробувальних лабораторій, сертифікатів і знаків відповідності іноземних держав на підставі міждержавних угод;

дотриманні конфіденційності комерційних таємниць;

залученні до участі в процеси підтвердження відповідності товариств споживачів.

З метою встановлення правових та організаційних засад підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкілля, персоналу та забезпечення єдиної державної технічної політики у сфері підтвердження відповідності у травні 2001 року в Україні прийнято Закон «Про підтвердження відповідності».

В ньому вживаються такі терміни й визначення:

Продукція, виробник, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, постачальник, підтвердження відповідності, декларування відповідності, сертифікація, випробувальна лабораторія, сертифікат відповідності, декларація про відповідність, аудитор з сертифікації, технічний регламент з підтвердження відповідності, свідоцтво про визнання відповідності, введення продукції в обіг,законодавчо регульована сфера, законодавчо нерегульована сфера.

Цей «Закон» врегульовує відносини, що виникають у процесі підтвердження відповідності продукції, систем якості, систем управління якістю, систем управління довкіллям, персоналу вимогам, встановленим законодавством України, і поширюється на виробників та постачальників незалежно від форми власності і видів діяльності, на органи з сертифікації, випробувальні лабораторії, а також відповідні органи державної влади.

Згідно з цим Законом об'єктами підтвердження відповідності є:

ü продукція,

ü системи якості,

ü системи управління довкіллям,

ü персонал.

Процедура підтвердження відповідності може здійснюватися в законодавчо регульованій та нерегульованій сферах.

Процедура підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері є обов'язковою для виробника, постачальника чи уповноваженого органу з сертифікації, а процедура підтвердження відповідності в законодавчо нерегульованій сфері здійснюється на добровільних засадах.

Відповідність продукції вимогам, встановленим українським законодавством, засвідчується:

§ декларацією щодо відповідності,

§ сертифікатом;

§ національним знаком відповідності.

Сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності, видані в установленому порядку в державній системі сертифкації продукції та послуг до набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії.

Декларування відповідності здійснюється відповідно до технічного регламенту, як в законодавчо регульованій, так і в законодавчо нерегульованій сферах.

Якщо продукція, процес чи послуга відповідають заданим вимогам, певним стандартам або технічним умовам і мають задану якість, то вони одержують:

o сертифікат відповідності,

o знак відповідності;

o маркування.

Відомо, що при виробництві товарів досягнути відповідності всім стандартам, практично неможливо і досить дорого.

Тому, саме система сертифікації може забезпечити оптимальну гарантію того, що продукція відповідає найкращим показникам.

Для кожного товару, продукції розроблено свій знак відповідності і правила його застосування.

Закон "Про захист прав споживачів" забороняє продаж товару, включаючи і імпортований, який підлягає обов'язковій сертифікації, не маркований у встановленому порядку знаком відповідності.

Маркування товару знаком відповідності здійснюється у відповідності з " Правилами застосування знаку відповідності при обов'язковій сертифікації", діючим з грудня 1993 року.

Як відзначалось вище, кожна система сертифікації може зареєструвати свій знак відповідності.

Дата добавления: 2014-01-07