Асимптоти

Теорема 2. Якщо для функції друга похідна її у деякій точці х0 перетворюється на нуль або не існує й при переході через цю точку змінює свій знак на обернений, то точка є точкою перегину графіка функції.

Якщо в усіх точках проміжку (а, с) друга похідна від’єм­на, то графік функції випуклий.

Теорема 1. 1) Якщо в усіх точках проміжку (с, b) для функ­ції друга її похідна додатна, то графік функ­ції вгнутий.

Рис.

Рис.

Зауваження. Якщо у точці х ₀ друга похідна дорівнює нулю або не існує, але при переході через цю точку не змінює свого знака, то точка не є точкою перегину.

Приклад. Знайти інтервали опуклості та вгнутості графіка функції .

l Маємо .

Друга похідна перетворюється в нуль, коли

, звідки .

При переході через точки х ₁ і х ₂ друга похідна змінює знак. Таким чином, точки і є точками перегину графіка функції (рис. 4.17).

Результати дослідження заносимо в табл. 4.2.Таблиця 4.2

х
	+		–		+
у	È	Перегин	Ç	Перегин	È

Із цієї таблиці бачимо, що графік функції на інтервалах і вгнутий, а на інтервалі — опуклий.

Рис. 4.18

Змінна точка М рухається по кривій у нескінченність, ко-
ли відстань від цієї точки до початку координат необмежено зростає.

Означення. Пряма називається асимптотою кривої, якщо відстань d від змінної точки М кривої до цієї прямої при віддаленні точки М у нескінченність прямує до нуля (4.18). Асимптоти бувають вертикаль­ні й похилі.

Вертикальні асимптоти. Якщо

Рис. 4.19

, або ,

або , то пряма х = а є вер-
тикальною асимптотою для графіка функції .

Приклад. Крива має вертикаль­ну асимптоту х = 5, оскільки (рис. 4.19).

Похилі асимптоти. Нехай крива має похилу асимптоту , тоді

. (4.20)

Якщо хоча б одна з границь (4.20) не існує, то крива похилих асимптот у відповідній напівплощині не має.

Приклад. Визначити асимптоти кривої .

l 1. Оскільки ,

то пряма х = 0 (вісь Ох) є вертикальною асимптотою.

Рис. 4.20

2. Нехай похила асимптота має рівняння , тоді

Отже, пряма — похила асимптота для графіка функції (рис. 4.20).

План дослідження функцій і побудови їхніх графіків

При дослідженні функцій треба:

1. Знайти область визначення функції.

2. Встановити парність (непарність) і періодичність функції.

3. Знайти точки розриву функції та їх характер.

4. Визначити точки перетину графіка функції з осями координат.

5. Знайти точки екстремуму та обчислити значення функції у цих точках.

6. Визначити інтервали зростання й спадання функції.

7. Знайти точки перегину, інтервали випуклості й вгнутості.

8. Знайти асимптоти.

9. Знайти граничні значення функції, коли х прямує до граничних точок області визначення.

Графік функції будують за характерними точками й лініями, отриманими у результаті дослідження. Якщо їх недостатньо, знаходять допоміжні точки для деяких конкретних значень аргументу.

Приклад. Дослідити функцію і побудувати її графік.

1. Знаходимо область визначення функції. Функція існує при всіх значеннях х за винятком значення х = 1. Звідси її область визначення .

2. Точка х = 1 є точкою розриву функції. Дослідимо її характер:

.

Як ліворуч, так і праворуч точки х = 1 маємо нескінченний розрив.

Точка х = 1 — точка розриву другого роду.

3. Вертикальні асимптоти. Пряма х = 1 є вертикальною асимптотою.

4. Знаходимо точки перетину графіка функції з осями координат: з віссю Ох: у = 0, ; з віссю Оу: х = 0, .

5. Знаходимо точки екстремуму та інтервали зростання і спадання функції, результати заносимо у табл. 4.3:

— критична точка. При не існує, але у цій точці сама функція теж не існує. Дослідимо критичну точку х = 0 на екстремум:

при ;

при .

Таблиця 4.3

х			(0, 1)
	–		+	Не існує	–
у		y min (–1)		Не існує

Проходячи через критичну точку зліва направо, похідна змінює знак з «–» на «+», через це в точці х = 0 функція має мінімум:

.

У точці х = 1 функція не визначена. При , отже, функція на цьому інтервалі спадає.

6. Точки перегину та інтервали опуклості й вгнутості графіка функції знаходимо за допомогою другої похідної:

; при х = 1 не існує, але в цій точці не існує і сама функція.

Дослідимо точку :

при ;

при .

Друга похідна, проходячи через , змінює знак, отже, точка перетину кривої з цією абсцисою є точкою перегину.

Знайдемо її ординату:

.

Таким чином, точка — точка перегину.

У точці х = 1 функція не визначена. При , значить, графік функції вгнутий.

Результати дослідження заносимо у табл. 4.4.

Таблиця 4.4

х
	+		+	Не існує	+
у	Ç	Перегин (– 8/9)	È	Не існує	È

7. Рівняння похилої асимптоти знаходимо у вигляді :

Таким чином, похилою асимптотою є у = 0 (вісь Ох).

На підставі результатів дослідження будуємо графік функції. Для точнішої побудови візьмемо додатково точки на рис.: (–5; – 0,3), , (2; 3), (3; 1,3).

Дата добавления: 2014-01-07