Структура автоматизованої банківської системи

Характеристика документів підсистеми «Операційний день банку».

Програмно-технічна платформа АБС.

Структура автоматизованої банківської системи.

Лекція 5. Структура та концептуальні засади автоматизованої банківської системи.

Основні концепції прибутку.

Першими дослідниками прибутку були меркантилісти, вони вважали, що прибуток виникає в сфері обігу в результаті продажу за більш високою ціною.

Фізіократи вважали, що прибуток створюється тільки в сільському господарстві, де вплив сил природи призводить до росту споживчих вартостей понад затрати виробництва.

К. Маркс називав прибуток перетвореною формою додаткової вартості, яка породжується всім авансованим капіталом, а джерелом додаткової вартості вважав працю найманих робітників.

В економічній науці 20-го ст. можна виділити основні теорії прибутку:

· Продуктивного капіталу – прибуток є результатом капіталу як обов’язкового фактора будь-якого виробництва.

· Утримання – прибуток є винагородою капіталісту за споживання власного капіталу, за ризик через очікування від вкладених в виробництво засобів.

· Прибутку як трудового доходу від підприємницької діяльності в усіх її видах.

· Прибутку як результату існування монополії.

План

4. Функції ОДБ.

5. База даних ОДБ.

Автоматизована банківська система — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для розв’язання завдань управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована — це така система, що побудована на загальносистемних принципах й охоплює всю сукупність банківських задач. Вона вирішує питання автоматизації комплексно з ураху­ванням інформаційних і функціональних зв’язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми.

Забезпечуючі підсистеми об’єднують в собі всі види ресурсів, необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Інформаційне забезпечення (позамашинне та внутрімашинне) — це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, який включає до свого складу обчислювальну техніку та засоби збору і передачі даних для інформаційного обміну як всередині банку, так і при взаємодії з іншими банками та клієнтами.

Математичне забезпечення являє собою сукупність алгоритмів та економіко-математичних моделей, які характеризують процедури обробки даних та формування бухгалтерської і статистичної звітності.

Організаційно-правове забезпечення — це сукупність нормативно-правових документів та інструктивних і методичних матеріалів, які регламентують права й обов’язки спеціалістів та визначають технологічний порядок функціонування АБС.

Лінгвістичне забезпечення включає до свого складу мовні засоби, що використовуються в системі: мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови опису метаданих, мови запитів і спілкування користувачів з системою й інші мовні засоби.

Функціональні підсистеми об’єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розподілити на дві частини: обов’язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку. Набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

Функціональні підсистеми виокремлюють, виходячи з певних ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських
завдань, виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема — це певна частина загальної системи управління, яка виділена відповідно до спільності функціональних ознак управління. Основою для функціональної декомпозиції можуть бути такі характеристики: функція, період і об’єкт управління.

Автоматизована банківська система повинна забезпечувати:

· автоматизацію внутрібанківської діяльності, і насамперед внутрiбанкiвських операцій, пов’язаних з обробкою платiжних та інших документів у тих пiдроздiлах банкiвської установи, які пра­цюють безпосередньо з клiєнтами;

· автоматизацію виконання мiжбанкiвських розрахунків та ін­ших зовнiшньобанкiвських операцій;

· автоматизацію фінансових операцій в межах міжнародного банківського бізнесу.

Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв’язаними. Автоматизація кожного з них має свою специфіку й особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вона відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз немає типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Картко­ві операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС — це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківської установи. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв’язана з іншими функціональними підсистемами.

Крім внутрішніх інформаційних зв’язків, АБС характеризується великим спектором інформаційних зв’язків із зовнішнім середовищем, в ролі якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальну структурну схему побудови АБС представлено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структурна схема АБС

Схарактеризуємо коротко кожну із перелічених підсистем.

Базовою підсистемою, що має обов’язково функціонувати в кожному комерційному банку, є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

· Введення та обробка клієнтських платіжних документів.

· Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.

· Робота з картотеками.

· Обробка особових та балансових рахунків.

· Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожний банківський день та відповідних вихідних форм.

Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку тощо.

В межах підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

· аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

· формування та облік кредитних договорів;

· ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

· ведення та коригування строкових зобов’язань на погашення кредиту;

· ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;

· нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

· облік та контроль погашення кредитної заборгованості;

· аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, у якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

У комерційних банках, що мають дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою, має функціонувати підсистема «Управ­ління валютними операціями». В межах цієї підсистеми обов’яз­ково повинен функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечує введення та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

«Валютний операційний день» не обов’язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованим комплексним мультивалютним ОДБ, який здатний працювати як з національною, так і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач «Валютний операційний день», у комерційному банку можуть бути автоматизовані такі задачі:

· прогнозування курсів валют;

· облік біржових валютних операцій;

· облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

· робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Підсистема «Управління депозитами» має забезпечувати автоматизацію робіт, пов’язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік опе-
рацій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

Є два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший — традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відображає всі операції по рахунку. Другий напрям — вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій значаться номер рахунку, дата його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та сума коштів на рахунку. В цьому випадку власнику пластикової картки також присвоюється персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

В деяких АБС «Управління депозитами» не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується в комплекс, який має назву «Управління кредитно-депозитними операціями».

Комерційні банки можуть виконувати такі операції з цінними паперами:

· випускати і продавати власні акції;

· купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);

· проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

У підсистемі « Управління цінними паперами » виділяються такі основні напрями автоматизації робіт:

1. Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.

2. Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.

3. Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.).

4. Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.

5. Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Підсистема «Каса» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

· ведення довідника касових символів;

· ведення та обробка прибуткових касових документів;

· ведення та обробка видаткових касових документів;

· формування та ведення касового журналу;

· формування звітних форм з обліку роботи каси.

Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

В підсистемі «Каса» комерційного банку вирішуються такі задачі:

· формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);

· обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);

· обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

· інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира та бухгалтера з інкасації);

· обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);

· обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, пов’язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основ­них засобів та нематеріальних активів; облік господарських і
експлуатаційних витрат.

У підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

Метою роботи цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямами робіт у підсистемі є такі:

· обслуговування локальних платіжних карткових систем;

· обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;

· обслуговування національних платіжних карткових систем.

Враховуючи те, що картковий бізнес тільки-но починає розвиватись у комерційних банках України, в більшості АБС представлений лише перший напрям, пов’язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. Здебільшого ці системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для оплати послуг співробітників банків у «своїх» їдальнях та магазинах. Картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.

Підсистема «Аналіз діяльності банку» акумулює у своєму складі аналітичні задачі, які належать до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести:

· аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);

· аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);

· аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);

· аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу тощо);

· аналіз доходів, видатків та прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);

· аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;

· аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу з’ясувати й чітко визначитися з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Проте враховуючи тісні функціональні взаємо­зв’язки банківських задач та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість під час реалізації задач, користуються модульним підходом до структуризації АБС.

Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5.0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office» та модулі «back-office» і групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку.

Модулі «front-office» об’єднують операції, пов’язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «back-office» — це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача «front-office», а аналіз кредитного портфеля — задача «back-office».

Дата добавления: 2014-01-07