Дизайн мотивации

Динаміка - це зорове сприймання руху, стрімкості, форми. Динамічна форма притаманна як нерухомим так і рухомим об'єктам. Статика - це стан спокою, рівноваги форми, стійкість у всьому її ряду, в самій геометричній основі. Симетрія- принцип організації, де елементи розташовані правильно відносно осі площини, або центру. Розрізняють симетрію дзеркальну і осьову.Широко застосовується асиметрія - розташування елементів, при якій вісь симетрії відсутня. Асиметрія - принцип організації площини, який базується на динамічній врівноваженості елементів.застосування принципів гармонії в художньому оформленні інтер'єру.

Рівновага - це такий стан форми, при якому всі елементи збалансовані між собою. Вона залежить від розподілу мас композиції відносно її центру. Рівновага об'ємів, або частин будь-якого предмету викликає почуття спокою, упевненості й стійкості.

Гармонія - зв'язок, відповідність, погодженість окремих сторін предметів чи явищ, специфічна єдність у багатогранності. Художня гармонія - безпосередньо пов'язана з мистецтвом, де вона виражається через органічний взаємозв'язок усіх компонентів. Поширеною є асиметрична композиція. Вона дає можливість знаходити багато варіантів рішення. художні засоби, як пропорція - зв'язок між розмірами і ритм, - повторення елементів, зв'язок відстаней.. Загальний комфорт внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт середовища будь-якого приміщення готелю.Екологічний комфорт створюється оптимальним для організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху повітря і впливу променистого тепла. Наприклад, в стані спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура взимку неповинна перевищувати 18-20, а влітку 23-25 градусів Цельсія; швидкість руху повітря взимку повинна складати 0.15, а влітку 0.2-0.4 м/с; відносна вологість - 40-60%. Тривалість інсоляції для багатьох приміщень готелів відповідно до санітарних норм і правил повинна складати не менше трьох годин. У приміщеннях готелів, де людина проводить більшу частину доби, повинне бути завжди чисте і свіже повітря й нормальний шумовий режим. Екологічний комфорт в інтер'єрі готелів створюється, в основному, завдяки інженерним системам: вентиляції, кондиціонування повітря, пиловидалення, опалення тощо. Функціональний комфорт відзначає зручність експлуатації будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від довкілля, безпеку і здійснення усіх функціональних процесів життєдіяльності людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни, розваг, ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами функціонального зонування як загального простору готелю з виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.за допомогою раціонального вибору обладнання і його оптимального розташування в будь-якому інтер'єрі. Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за допомогою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єру у єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить, у першу чергу, від гармонійності предметно-просторового оточення, - це композиція простору, колірне вирішення та обробка поверхонь, господарська (дизайнерська) форма облаштування меблів, вибір декоративних деталей, освітлення, озеленення тощо. Велике декоративне значення в інтер'єрі готелів мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають кольорову гаму та емоційне забарвлення приміщень..Розрізняють два види завіс: прозорі і щільні. Прозорі розсіюють і пом'якшують денне світло. Розсіяне світло створює комфортні умови для зору. Для прозорих завіс застосовуються сітчасті тканини, при сильному освітленні тонкі тканини..Щільні завіси використовують для ізоляції приміщень від зовнішніх впливів. Колір щільних завіс, їхня фактура і малюнок, як правило, підбираються з урахуванням усієї композиції інтер'єру, розмірів приміщення і завіс.Завіси можуть бути короткі і довгі. Нижній край коротких завіс повинен торкатися підвіконня, довгі - на висоті 5 см від підлоги. Ширина завіс повинна складати при тканинах середньої щільності і тонких від 1,5 до 2 ширини фронту карнизу або вікна.Залежно від декоративних якостей тканини поділяють на дві групи: "пасивні" і "активні". Малюнок і колір "пасивних" носить фоновий характер. До активних, тобто більш яскравих кольорових тканин, належать переважно набивні. На відміну від тканин, в тканинних завісах малюнок безпосередньо пов'язаний зі структурою матерії, набивний малюнок ніби накладається на тканину.Малюнок тканин для готелів може бути геометричний і художній. Але характер малюнку повинен відповідати загальному інтер'єру, краще з невеликою кількістю колірних зв'язків.Фактура завіс повинна бути легша і простіша за фактури меблевої тканини, але має контрастувати до фактури килима.Килими служать м'яким і теплим покриттям підлоги. Для одного ліжка розмір килима має становити не менше 60x140 см; для двох ліжок, що розташовані під кутом, - не менше 80x240 см; килим у торці спарених ліжок має бути не менше 60x200 см. Рекомендуються петлясті і ворсові килими, однотонні або з малюнком.Поряд з функціональними вимогами до декоративних і оббивних тканин, що багато в чому визначають кольорову гаму та емоційне звучання приміщень, висувається ряд вимог і до художніх засобів оформлення інтер'єру.Перша вимога, яку необхідно виконувати в будь-яких випадках, - це комплексний вибір малюнку кольору завіс, килимів і оббивки меблів, застосовуваних в одному приміщенні. З усіх можливих варіантів можна запропонувати наступний вид комплектації тканин: завіси - тканини з великим малюнком, килим із дрібним; оббивка меблів гладка, різних кольорів; частина меблів вирішується у колориті завіс, інша у колориті килима.

В Европе и в Америке исторически сложились многообразные типы заведений для питания вне дома (они же проникают и на территорию Украины) — от ресторанов высокого класса до экономичных " общепитов " типа столовых и фаст-фудов. Каждый из типов расчитан на определенный контингент населения и имеет свою специфику:

- заведения высшего класса, как правило, предпочитают консервативный, но индивидуальный дизайн, предлагают спокойную, элегантную, но эксклюзивную обстановку, изысканную кухню, дорогие напитки;

- этнические рестораны, азиатские, восточные и др. проявляют свои особенности и в кухне, и в дизайне. Причем, если традиционная этническая кухня может быть изменена (приспособлена к местным вкусам), то характер ресторана обязательно выражен в дизайне;

- кофе — это недорогие заведения, разнообразные по своим особенностям. Они требуют выразительного дизайна. Поскольку практикуется обслуживание со стойки или даже самообслуживание, то характерная черта планировки кафе — расположение стойки или линии с блюдами так, чтобы к ним было удобно подойти и посетителям, и персоналу;

- кафетерии, бары нередко становятся местами неформальных деловых и дружеских встреч. Неформальность, свободный дух – важнейшая черта дизайна этих заведений.

- клубы — заведения, где происходят встречи людей одно круга", обычно обеспечивают и некие дополнительные развлечения, отличаются броским тематическим дизайном;

- пивные — предназначены, прежде всего, для дружеского общения, что подчеркивается в дизайне этих заведений;

- бистро — рассчитаны на быстрые "перекусы" и чаще всего посещаются яппи, "молодыми профессионалами", нередко имеют стильный интерьер;

- буфеты, закусочные — небольшие заведения с ограниченным меню, не рассчитанные на длительное пребывание. Их дизайн обычно непритязателен, бывает подчинен концепции соседних интерьеров;

- фаст-фуды — предприятия быстрого питания, которые предоставляют посетителю небольшой диапазон; высокостандартизированных продуктов. Интерьер, прежде всего, должен быть удобен для пребывания большого числа людей, причем широкого контингента.

Требования к проектированию "служб общественного питания" за рубежом, например, в Великобритании, детально разработаны и представлены в изданиях, похожих на наши ДБН. Правда, они имеют рекомендательный характер. Другое отличие от ДБН — внимание не только к приемам создания комфортных условий для посетителей и служащих заведений, но к вопросам обеспечения прибыльности. Оказывается, что эти два аспекта ресторана отлично мирятся друг с другом, даже можно сказать, нераздельны. Роль архитектора, который проектирует ресторан, состоит в том, чтобы, не забывая маркетинговые принципы, организовать пространство наилучшим для посетителя - способом и, подарив клиенту приятные впечатления, обеспечить ресторатору достаточные объемы продаж.

Ценовой сегмент рынка, на который претендует заведение, отражается в дизайне. Ресторан высокого класса — всегда эксклюзив по дизайну и настроению. В заведениях среднего класса, как правило, средствами дизайна (который может быть индивидуальным и незаурядным), создается атмосфера, характерная для типичных настроений, царящих в обществе. Для "популярного" заведения особое значение имеет удобство и невысокая стоимость продукции — и намек на это вкладывается в решение входа и интерьера. Заведение, которое относится к экономичному классу, обычно имеет официальный дизайн, предусмотренный стандартом и, самое главное, удобную технологию обслуживания. Как правило, жизнь ресторанов, приносящих прибыль, ограничена 4-8 годами. Затем требуется восстановление заведения или его кардинальное изменение. К изменениям вынуждают новые течения в моде (в том числе на еду), в общественных настроениях, конкуренция, новые идеи в р есторанном менеджменте, появление новых моделей оборудования, а также демографические колебания, экономические спады и подъемы. Среди актуальных тенденций в ресторанном деле, затрагивающих и вопросы дизайна — демонстрация квалификации повара, для чего кухню делают открытой взгляду посетителя; рост популярности этнических ресторанов с акцентом на атмосферу; создание при ресторанах садов, оранжерей, внутренних двориков, Когда с обслуживанием с тележек; использование стиля "Ар Нуво" и "внедрение" в памятники архитектуры.

Дата добавления: 2014-01-07