Організаційні форми аукціонної торгівлі

За своєю сутністю аукціон є публічним торгом, що поріднює його з товарною біржею. Але від біржі його відрізняють такі особливості: на аукціоні торгівля ведеться тільки наявним товаром; аукціонні товари відрізняються тим, що часто не підлягають стандартизації, у тому числі за параметрами якості; правила всіх аукціонів передбачають попереднє ознайомлення покупців або їх представників з виставленими на торг партіями приблизно однакових за якістю товарів (лотів).

Міжнародні товарні аукціони є спеціально організованими, періодично діючими у певних місцях ринками, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці здійснюється продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, які переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.

Аукціони дають змогу створити відкриту конкуренцію, визначити ціну товару, швидко його реалізувати за вигідною для покупця ціною; дають можливість покупцеві самостійно перевірити якість товару; гарантують постачання товару, що вже наявний на складі аукціону.

Міжнародні аукціони можна класифікувати за такими ознаками: джерела отримання прибутку, функціональна спрямованість, форма організації торгівлі, час проведення, характер діяльності.

Аукціони, джерелом отримання прибутку яких є різниця в цінах, скуповують за свій рахунок у виробників товари, диктуючи, як правило, закупівельні ціни, і перепродують їх оптовим посередникам або безпосередньо споживачам. Інший тип аукціонів здійснює перепродаж товарів незалежних від них виробників на комісійних засадах. Наприклад, всесвітньо відомий американський аукціон “СОТБІС” працює на комісійних, розмір яких залежить від суми угоди та типу товару. Так, для коштовностей склалась приблизно така залежність: якщо сума угоди коливається в межах від 120 тис. до 1,2 млн. швейцарських франків, то аукціон отримує 6% плюс компенсацію витрат, а якщо річ продана більше, ніж за 20 млн., то 2% суми угоди та компенсація половини витрат [21, с. 221].

За функціональною спрямованістю переважаюча більшість аукціонів є суто торговими фірмами, які мають відповідні приміщення, обладнання, кваліфікований персонал.

Існують аукціони, що є торгово-виробничими фірмами. Вони мають також власне виробництво, що дає змогу завершити процес підготовки товару до продажу. Наприклад, вироблення скуплених у заготівельників хутряних шкурок.

Залежно від форми організації торгівлі аукціони поділяються на відкриті, з безпосередньою участю самих покупців, та закриті, в яких самі продавці і покупці не беруть участі, а їх доручення у межах визначених повноважень виконують брокери.

За часом проведення аукціони поділяються на регулярні (проводяться спеціальними аукціонними фірмами в одному й тому самому місці, у визначений час) та нерегулярні (проводяться, коли виникає необхідність продажу товару).

За характером діяльності розрізняють спеціалізовані, брокерсько-комісійні, аукціонні фірми, що належать кооперативам, союзам товаровиробників.

Спеціалізовані фірми організовують аукціони і продаж на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на умовах комісії. Брокерсько-комісійні фірми організовують аукціони і продаж на них товарів на комісійних засадах за дорученням своїх клієнтів. Аукціонні фірми, що належать кооперативам або спілкам товаровиробників, поширені в Скандинавських країнах, у кожній з яких є по одній фірмі, що займає монопольне положення в аукціонній торгівлі, наприклад хутром своєї країни.

Відомі такі основні види аукціонів:

Ø валютний, об’єкт якого – обов’язкові валютні відрахування, що мають чи мали місце у певних країнах;

Ø вексельний, на якому відбувається розпродаж короткотермінових казначейських векселів;

Ø груповий, на якому замовлення накопичуються, а потім один-два рази протягом дня “викидаються” до торговельної зали, де продаються під контролем уповноваженого брокера або працівника фірми. Цей аукціон ще має назву “залпового”;

Ø подвійний – торги, де між собою конкурують як продавці, так і покупці, ціна встановлюється в результаті рівноваги попиту і пропозиції, коли кількість продавців при ціні, що склалася на аукціоні, дорівнює кількості покупців;

Ø закритий, на якому всі покупці пропонують ціни одночасно (як правило, письмово), товар купує той з них, хто запропонував найвищу ціну;

Ø золотий, об’єктом продажу якого є золото;

Ø англійський (класичний), на якому товар продається покупцеві, що запропонував найвищу ціну;

Ø голландський, що проводиться з благодійною метою. Стартова ціна знижується доти, доки найщедріший продавець-меценат не дасть згоди на мінімальну ціну оголошеного лота.

Основним предметом торгу на міжнародних аукціонах є хутряні товари (у вигляді сировини та перероблених товарів), немита вовна, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні плоди лісу, прянощі, антикваріат, витвори мистецтва та інше. Через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70% усього хутра, що продається цими країнами, в Данії – 90%, у Швеції і Норвегії – приблизно 95%. Через міжнародні аукціони реалізується приблизно 70% чаю, що продається на світовому ринку, 90–95% немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією [21, с. 223].

Основні центри аукціонної торгівлі наведені в табл. 7.2 [6, с. 572].

Таблиця 7.2

Дата добавления: 2014-01-07