Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мистецтво планування робочого простору

Стаття

Стаття 1. Науковий або публіцистичний твір невеликого обсягу у збірнику, журналі, газеті тощо. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику тощо. Стаття є результатом мисленнєвого процесу, в якому поєднуються аналіз, структурування, формулювання та, як результат, висловлення думок. Отже, стаття – це візуальне вираження мисленнєвої діяльності.

Стаття може мати різний обсяг (найчастіше 5-12 сторінок, іноді більше). У тексті робляться посилання на використану літературу. Стаття має ту саму структуру, що й доповідь, реферат, курсова робота, тобто: вступ, основну частину, висновки. Як науковий або публіцистичний твір в ній наведено думки, судження, спостереження автора. Часто використовуються прийоми зіставлення, порівняння матеріалу, на основі чого робляться висновки. Якщо думки автора не збігаються з думками попередніх дослідників, він може використати прийоми полеміки й доказу.

Для передавання просторово-часових ознак явищ та їх послідовності можна вживати такі слова та вирази: тепер, сьогодні, туди, потім, звідти, перед тим, пізніше, раніше, завжди, віками, на чужині, далеко, близько, десь.

Важливо вміти пов’язати інформацію, висвітлити причиново-наслідкові зв’язки між частинами інформації, забезпечити логічну послідовність викладу. Для цього використовують такі мовні засоби: тому; через те, що; але; зате; проте; однак; і отже; завдяки цьому; у зв’язку з цим; у такому разі; залежно від цього; при цьому; при тому; також; крім того; більше того; доречно; навпаки; по-перше; по-друге.

Для зв’язку з уже висвітленими частинами інформації рекомендовано застосовувати такі слова та вирази: як уже зазначалося; як було показано вище; узяти до уваги; попередній; останній; наступний (розділ); проаналізований, досліджений, описаний {матеріал); заданий, зазначений, викладений, знайдений, помічений {вислів).

У висновку статті краще вживати такі вислови: таким чином; точніше кажучи; іншими словами; це означає; аналіз показує; аналіз підтверджує; з опису бачимо; з одного боку; з іншого боку; і все ж; на завершення; можна підсумувати.

Коли статтю вже написано, то слід перевірити:

• чи відповідає написане обраній темі;

• чи послідовно викладено матеріал;

• чи логічно викладено думки, судження;

• чи правильно сформульовано основні думки;

• чи доречно використано цитати, як вони оформлені;

• чи не допущено фактичних помилок;

• якщо написано багато, то як скоротити текст.

 

Рекомендовано звернути увагу на написання (правопис слів з великої літери, власних назв, прізвищ, географічних назв, відмінкових закінчень слів, розділових знаків), виправити друкарські помилки, описки й графічні неточності.

Зразок статті у журналі

Наталія НАУМЕНКО

асистент кафедри українознавства

 

Робота викладача, на думку фахівців із психогігієни праці, належить до 1-ї категорії – розумова робота, що виконується у винятково сприятливих, комфортних умовах, трудове навантаження якої відповідає фізіологічним можливостям людини, її здібностям та схильностям. Забезпечення комфортних умов роботи викладача й навчальної діяльності студентів досягається завдяки правильному плануванню робочого приміщення, сприятливому мікрокліматові, дотриманню норм санітарного режиму. <…>

Приміщення навчальної аудиторії має бути достатньо просторим, щоб у кожного студента було своє місце (ідеально, коли місць на 20 % більше, ніж учасників), але й не надто великим. Вагоме значення має й мікроклімат навчального приміщення: підтримання температури, вологості, руху повітря й теплового випромінювання на рівні, необхідному для забезпечення нормального теплового стану організму студентів. Досягається ця мета провітрюванням, природною та штучною вентиляцією, а також раціональним опаленням. <…>

Плідна співпраця викладача зі студентами, підвищення якості знань, засвоєних слухачами під час лекційних і практичних занять, великою мірою залежить від приміщення, в якому студенти працюють аудиторно. Тому при плануванні навчальних кабінетів, лабораторій, їх ремонті та технізації варто мати на увазі як психогігієнічні, так і естетичні чинники. Адже це важливо для того, щоб обстановка аудиторії сприяла покращенню не лише якості знань, а й стосунків викладачів зі студентами.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Реферат | Курсова та дипломна роботи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 341; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.