Лекція 3

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Гудзинський О. Д. Практикум з менеджменту в системі агробізнесу: ситуації і ділові ігри. –К.: Урожай, 1994.

2.Завадський Й. С. Менеджмент:-Т.1.-К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу,1997.

3.Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: Дело, 1992.

4.Немцом В.Д. Довгань Л.Є.Стратегічний менеджмент: Навч. посібник.-К.:ТОВ “УВПК “Ексоб”, 2001.

5.Томпсон А. А.,Стриклен А.Д.Стратегический менеджмент:Учебник.-М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998.

ЛЕКЦІЯ 3

ТЕМА: РЕКРЕАЦІЙНІ ТА ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ В ЕКСКУРСІЙНІЙ
ДІЯЛЬНОСТІ

ПЛАН:

1. Природно-географічні туристсько-рекреаційні ресурси.
2. Природно-антропогенні (природоохоронні об'єкти) туристсько-рекреаційні ресурси.
3. Суспільно-історичні туристсько-рекреаційні ресурси.
4. Значення туристсько-рекреаційніих ресурсів для організації екскурсійної діяльності.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Александрова А.Ю. Международный туризм: Учебное пособие для вузов. –М.: Аспект Пресс, 2001. -464с.
2. Бабарицька В., Короткова А., Малиновська О. Ескурсознавство і музеєзнавство: Навчальний посібник. –К.: Альтерпрес, 2007. -464 с.
3. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Посібник.:Видавничий центр „Академія", 2003. – 688 с.
4. Зачиняев П.Н. и Фалькович Н.С. География международного туризма. Под ред. Ф.Г. Пископеля. М., «Мысль», 1972. – 263 с.
5. Колотова Е.В. Рекреационное ресурсоведение: Учебное пособие для студентов, обчающихся по специальности «Менеджмент». –М., 1999.
6. Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник. – К.: Альтерпрес, 2007. - 369 с.
7. Малая энциклопедия стран /Сиротенко Н.Г., Менделев В.А. –2е изд., перераб. –М.: ООО «Издательнство АСТ»; Харьков: ООО «Торсинг», 2001. – 720 с.
8. Окладникова Е.А. Международный туризм. География туристических ресурсов мира. Учебное пособие. –М., СПб.: ИФК Омега-Л; Учитель и ученик, 2002. -384с.
9. Организация туризма. Учебное пособие / А.П. Дурович, Н.И. Кабушкин, Т.М. Сергеева и др.; Под общ. Ред. Н.И. Кабушкина и др. –М.: Новое знание, 2003. -632с.
10. Рутинський М.Й. Географія туризму України. Навчально-методичний посібник: Вид. 2-ге, переробл. і доп. –К.: Центр навчальної літератури, 2004. -160с.
11. Сенин В.С. Организация международного туризма: Ученик. –М.: Финансы и статистика, 2006. -400с.
12. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник /За заг. Ред. В.Ф. Орлова. –К.: Грамота, 2006. – 246 с.
13. Стадник О.Г. Країни світу у цифрах і фактах. Довідник географа, історика, економіста / О.Г. Стадник –Х.: Вид. Група „Основа", 2004. – 288 с.
14. Федорченко В.К., Дворова Т.А. Історія туризму в Україні: навч. Посіб./ Передм. В.А. Смолія. –К.: Вища шк.., 2002. -195с.
15. Экономика и организация туризма. Международный туризм /Е.Л. Драчова, Ю.В. Забаев, Д.К. Исмаев и др.; под ред. И.А. Рябовой, Ю.В. Забаева, Е.Л. Драчовой. – М.: КНОРУС, 2005. – 576 с.
16. 500 чарівних куточків України, які варто відвідати / Укл. Лагунова Т.І., Кашуба Ю.В. –Харків: Книжковий клуб „Клуб Сімейного Дозвілля", 2007. – 416с.
17. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: Методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет", 2001. – 395 с.

1. Одними з головних умов для розвитку ТЕД і організації туристсько-екскурсійного обслуговування є наявність ТЕР.
Під ТЕР розуміють сукупність рекреаційно-туристичних об'єктів і явищ природного і антропогенного походження, а також суспільно-історичного значення які використовуються для організації ТЕД.
Рекреаційно-туристські ресурси — це об'єкти та явища природ¬ного, природно-антропогенного, соціального походження, що ви-користовуються для туризму, лікування, оздоровлення та вплива¬ють на територіальну організацію рекреаційної діяльності, форму¬вання рекреаційних районів і центрів, їх спеціалізацію та економіч¬ну ефективність. Ще одна дефініція: рекреаційно-туристські ресур¬си — це сукупність природних, природно-технічних, соціально-еко¬номічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних і духовних сил людини, її працездатності та за сучасної і перспективної структури рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостей використовуються для прямого й опосередкованого споживання, надання рекреаційно-туристських і куро¬ртно-лікувальних послуг.
Рекреаційні ресурси поділяють на природні та історико-культур-ні. Рекреаційні ресурси підлягають інвентаризації, а природні рекре¬аційні ресурси додатково потребують кадастрової економічної оцін¬ки. Інвентаризують і оцінюють кількісні та якісні характеристики рекреаційних ресурсів, їх локалізацію чи поширення, тривалість пе¬ріоду, протягом якого їх можна використовувати.
Узагальнена систематика ТЕР від¬носно проста:
1) природно-географічні ресурси;
2) природно-антропогенні ресурси;
3) суспільно-історичні рекреаційні ресурси.
Подальша їх деталізація виглядає так:
1. Природно-географічні ТЕР – створені самою природою:
- ресурси земної поверхні (орографічні, геологічні);
- земних надр (спелеоресурси);
- фауністичні;
- рослинні;
- кліматичні (явища, процеси);
- ландшафтні (природні комплекси);
- природні унікуми; водні, ут.ч.: річки, озера, лимани, водоспади, моря, океани, водосховища, канали, мінеральні джерела, термальні джерела, гейзери.

2. Природно-антропогенні (природоохоронні об'єкти) ТЕР – створені при безпосередньої участі людини, їх поділяють на природного походження і антропогенного походження:
1. Природного походження:
1.1. Загально-державного значення: природні та біосфері заповідники;
1.1.1 Національні природні парки;
1.1.2. Заказники;
1.1.3. Пам'ятки природи.
1.2. Місцевого значення:
1.2.1. Регіональні ландшафтні парки;
1.2.2. Заповідні урочища;
1.2.3. Заказники;
1.2.4. Пам'ятки природи.
2. Антропогенного походження:
2.1. Парки, пам ятки садово паркового мистецтва;
2.2. Ботанічні сади;
2.3. Дендропарки;
2.4. Зоопарки;
2.5. Печерні місця;
2.6. Лісопарки;
2.7. Гідропарки;
2.8. Лукопарки.

3. Більш складною виглядає систематика та класифікація суспільно-історичних ТЕР. Це об'єкти і явища антропогенного — соціально-економічного, суспільно-істо¬ричного характеру, залучені у сферу рекреації та туризму, їх склад і переліки залежать від соціально-економічної ситуації і можуть мати кон'юнктурний характер. Життєвий цикл суспільно-історичних ре¬креаційних ресурсів, як правило, коротший порівняно з природни¬ми. Суспільно-історичні ТЕР поділяють на три групи:
1. архітектурно-історичні: громадської архітектури; промислової архітетури; культової (сакральної архітектури; військової архітектури; архітектурні монументи та скульптурні пам'ятки;
2. біосоціальні, що фіксують життєві цикли та знакові події видатних людей: народження, перебування, діяльність, загибель, смерть, поховання (перепоховання);
3. пам'ятки подій: політичних, культурних, екологічних (стихійних), військових, економічних, конфесійних.
Архітектурно-історичні ТЕР представлені об'єктами історико-культурної спадщини, які називають пам'ятками архітектури. Па¬лі 'ятка архітектури — це будь-який твір архітектурно-будівельної діяльності людей, який має для суспільства мистецьку, історичну, наукову або іншу культурну цінність. Пам'ятки архітектури явля¬ють собою передусім джерела історичної інформації і відіграють ви¬ключну пізнавальну роль. Така функція значно підсилюється, коли пам'ятки архітектури утворюють історико-архітектурні комплекси, історичні міста, історичні центри сучасних міст.

Дата добавления: 2014-01-07