Отруєнь на виробництві

Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою від 25 серпня 2004р. №1112 Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Даний нормативно-правовий документ визначає процедуру проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що відбулися на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їхніх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також відбулися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання.

Розслідуванню підлягають: раптові погіршення стану здоров'я працівника або особи, що забезпечує себе роботою самостійно; поранення; травми (у тому числі отримані в результаті тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою); гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння; теплові удари; опіки; обмороження; утоплення; ураження електричним струмом, блискавкою і іонізуючим випромінюванням; інші ушкодження, отримані в результаті аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану та інших надзвичайних подій), контакту із представниками тваринного і рослинного миру; випадки зникнення робітника під час виконання їм трудових обов'язків; випадки смерті працівника на підприємстві. Зазначені події кваліфікуються як нещасні випадки.

Розслідуються нещасні випадки, що викликали втрату працівником працездатності або необхідність переведення його на іншу (більш легку) роботу не менш чим на один робочий день.

Про кожний нещасний випадок очевидець, працівник, що його виявив, або сам потерпілий повинні повідомити безпосереднього керівника робіт або будь-яку уповноважену особу підприємства. Керівник робіт (уповноважена особа підприємства) повідомляє про подію роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими робітниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню), повідомляє про нього у відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі - Фонд), і, крім того, якщо він відбувся в результаті пожежі, у відповідний орган державної пожежної охорони, а при виявленні гострого професійного захворювання (отруєння) у відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби. Він організує розслідування нещасного випадку, створює для цього своїм наказом комісію в наступному складі: керівник (фахівець) служби охорони праці підприємства (голова цієї комісії); керівник структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок; представник робочого органа виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою); представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими робітниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

При настанні нещасного випадку з важкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов'язково включається представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а при наявності ознак гострого професійного захворювання або отруєння - представники відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби і робочого органу виконавчої дирекції зазначеного Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб обстежити місце нещасного випадку, з'ясувати обставини й причини його, установити наявність або відсутність зв'язку події з виробництвом, визначити осіб, що допустили порушення нормативно-правових актів з охорони праці, а також розробити заходи щодо попередження подібних випадків і скласти заключні документи. Комісія складає акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох екземплярах, а також акт про нещасний випадок за формою Н-1 (при наявності зв'язку його з виробництвом) або акт за формою НПВ (при відсутності такого зв'язку) у шести екземплярах. При виявленні пов'язаного з виробництвом Н-1 і гострого професійного захворювання (отруєння) складається, крім актів за формами Н-5 і Н-1, карта обліку його за формою П-5 у чотирьох екземплярах.

Роботодавець розглядає і затверджує матеріали розслідування нещасного випадку протягом доби після одержання їх від комісії.

Протягом трьох діб направляються: екземпляри актів за формами Н-5 і Н-1 (або НПВ), Карти обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 - керівникові (фахівцеві) служби охорони праці, потерпілому або особі, що представляє його інтереси, робочому органу виконавчої дирекції Фонду; екземпляри акту за формою Н-1 - керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, територіальному органу державного нагляду за охороною праці; первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій працівниками особі з питань охорони праці; копія акту за формою Н-1 - органу, до сфери управління якого належить підприємство (при відсутності його – місцевій держадміністрації); копія акту за формою П-5 - в установу санітарно-епідеміологічної служби (у випадку гострого професійного захворювання або отруєння).

По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у випадку смерті потерпілого роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний строк направляє його організаціям і посадовим особам, яким висилався акт за формою Н-1 (або НПВ).

Нещасні випадки, про які складені акти форми Н-1 (або НПВ), беруться на облік і реєструються в спеціальному журналі. Акти, матеріали розслідування і повідомлення про наслідки нещасного випадку зберігаються протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий. Нещасні випадки, що відбулися з особами, що забезпечують себе роботою самостійно, реєструються робочим органом виконавчої дирекції Фонду, у якому вони зареєстровані.

За результатами розслідування признаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки із працівниками (складається акт за формою Н-1) при виконанні ними трудових обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого і понаднормового часу (відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку) або, за дорученням роботодавця, у неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові і неробочі дні; упорядкування знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, пересування по території підприємства перед початком роботи і після закінчення її, а також процедур особистої гігієни; проїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі підприємства або використовуваному ним транспортному засобі за договором (заявкою) - при наявності розпорядження роботодавця; використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця; здійснення дій, які не входять в обов’язок в інтересах підприємства (попередження можливих аварій, порятунок людей і майна тощо); ліквідації аварій, наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; надання необхідної допомоги або порятунок людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами в процесі виконання трудових обов'язків; надання підприємством шефської допомоги; прямуванні між об'єктами обслуговування або до них за затвердженими маршрутами; прямування до місця відрядження і назад відповідно до виданого завдання.

Признаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки за обставинами: нанесення тілесних ушкоджень іншою особою або вбивством працівника під час виконання або у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків (крім випадків з'ясування потерпілим, за висновком компетентних органів, особистих відносин); раптовим погіршенням стану здоров'я працівника під впливом небезпечних, шкідливих виробничих факторів або внаслідок того, що він не проходив передбаченого законодавством медичного огляду, а робота, що виконувалася, була йому протипоказана.

Всі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання (отруєння) визначається експертною комісією в складі фахівців лікувально-профілактичної установи, якій надане таке право Міністерством охорони здоров'я України. До роботи у цій комісії можуть бути залучені (якщо буде потреба) фахівці (представники) підприємства, робочого органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими робітниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання (отруєння) організує роботодавець протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення за формою П-3 (додаток 14 до Порядку розслідування). Для цього створюється комісія в складі представників: відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії); лікувально-профілактичної установи; підприємства; первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими робітниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; робочого органа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Комісія зобов'язана провести розслідування обставин і причин професійного захворювання (отруєння), а також скласти акт розслідування за формою П‑ 4 (додаток 15 до Порядку розслідування), у якому вказуються заходи щодо локалізації професійного захворювання (отруєння), забезпечення нормалізації умов праці та, крім того, називаються особи, що не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт за формою П-4 складається в шести екземплярах протягом трьох діб після закінчення розслідування і направляється роботодавцем: потерпілому; лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство (установу, організацію); робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування; первинній організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноваженій найманими робітниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби. Екземпляр акту розслідування залишається на підприємстві і зберігається протягом 45 років.

У п'ятиденний строк після закінчення розслідування професійного захворювання (отруєння) роботодавець зобов'язаний розглянути підсумкові матеріали і видати наказ про заходи щодо запобігання таким захворюванням (отруєнням), а також про притягання до відповідальності осіб, з вини яких були допущені порушення санітарних норм і правил. Про виконання запропонованих комісією профілактичних заходів роботодавець письмово інформує відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Контроль за своєчасністю та об'єктивністю розслідування професійних захворювань (отруєнь), документальним оформленням їх, виконанням профілактичних заходів здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд соціального страхування, профспілки і уповноважені найманими робітниками особи з питань охорони праці. Реєстрація та облік професійних захворювань ведеться в журналі (додаток 16 до Порядку розслідування).

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби складають на основі актів розслідування за формою П-4 Карти обліку професійних захворювань (отруєнь) за формою П-5, які зберігаються в них і в Міністерстві охорони здоров'я України протягом 45 років

Дата добавления: 2014-01-07