КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, об’єкти, класифікаціяВсезагальний економічний закон зростання потреб відображає суттєві й сталі зв’язки між виробництвом і споживанням, потребами та існуючими можливостями їхнього задоволення. Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу все нових і нових потреб. Економічний закон зростання потреб. Найважливішою ознакою потреб є їхній динамічний, мінливий характер. Економічні потреби суспільства є безмежними за своєю суттю. Безмежність їх має різні форми прояву. Вона полягає, по-перше, в тому, що потреби постійно відтворюються (не можна, поївши, задовольнити потребу в їжі раз і назавжди); по-друге, розвиток суспільства породжує все нові й нові потреби; по-третє, не має меж процес удосконалення людської особистості. Безмежність потреб породжує дію закону зростання потреб. Він характеризує не просто зростання, тобто появу все нових і нових потреб, а зміну їхньої структури. Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання.
Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби. Рис. 3.2. Взаємовплив потреб і виробництва
Вирішення суперечності між безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору та визначає мету економічної діяльності (рис. 3.3).
Рис. 3.3. Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів
Отже, основою господарської діяльності є виявлення шляхів ефективного використання обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмежних потреб.
Інтерес (в перекладі з лат. – мати важливе значення) – форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення. Економічні інтереси – усвідомлене прагнення суб’єктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є об'єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності. Суб’єкти економічних інтересів – окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, держава, суспільство в цілому. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація тощо).
Економічні інтереси можуть бути класифіковані за різними критеріями: За суб’єктами: · особисті; · колективні, групові; · суспільні. За важливістю: · головні, першочергові; · другорядні. За часовою ознакою: · поточні; · перспективні. За об’єктами: · майнові; · фінансові; · інтелектуальні. За ступенем усвідомлення: · дійсні; · уявні. За територіальною ознакою: · муніципальні; · регіональні; · національні; · об’єднання держав; · загальнолюдські (глобальні). Рис. 3.4. Ієрархія інтересів економічних суб’єктів в командно-адміністративній системі
При неузгодженні інтересів економічними суб’єктами виникає таке явище, як корупція. Корупція – негативне соціальне явище, пов’язане зі зловживанням державною владою, корисливим використанням службовцями офіційних повноважень, авторитету для отримання особистих вигод. Основні форми корупції: хабарництво, зловживання посадовим становищем, перевищення владних або посадових повноважень, розкрадання державного або колективного майна, нецільове використання бюджетних коштів тощо. Рис. 3.5. Координація інтересів економічних суб’єктів у ринковій економіці
Суб’єкти економічних відносин є виразниками специфічних економічних інтересів у ринковій економіці: • економічні інтереси домашніх господарств – спрямовані на максимізацію корисності благ з урахуванням існуючих цін та доходів; • економічні інтереси підприємств спрямовані на максимізацію прибутку зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності продукції; • економічні інтереси держави спрямовані на реалізацію потреб суспільства в цілому. Природа не дає в готовому вигляді всього того, що необхідно для задоволення людських потреб. Все це люди добувають в процесі виробництва. Таким чином, виробництво є основою життя людського суспільства і основним фактором формування потреб. Структура виробництва може розглядатися як з позиції поділу на матеріальне і нематеріальне (див. лекцію 2), так і з позиції його поділу на первинне, вторинне та третинне, в результаті чого одні види виробничої діяльності є похідними від інших. Первинне виробництво ґрунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа. До первинного виробництва належать сільське господарство (землеробство і тваринництво), гірничодобувна промисловість, лісництво, рибальство. Вторинне виробництво ґрунтується на первинному і є похідним від нього. Воно охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво. Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, – це створення різноманітних послуг. Результатом будь-якого виробництва є певний продукт. Продукт виробництва має різні властивості, зокрема, корисність. Розрізняють об’єктивну та суб’єктивну корисність продукту. Об’єктивна корисність продуктів виробництва – це їх спроможність задовольняти ті чи інші потреби людей. Наприклад, корисність хліба – це задоволення потреб людей в їжі, в отриманні певних, необхідних організму калорій і речовин. Суб’єктивна корисність – це задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг. Корисність – поняття виключно індивідуальне: що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може не сприйматися взагалі. Наприклад, окуляри для людини, яка має поганий зір.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2656; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |