Використання різних функціональних стилів на матеріалі однієї казки

ЧЕРВОНА ШАПОЧКА.

Официально-канцелярский стиль.

Некая родительница несовершеннолетней дочери, обладающей головным убором красного цвета, дала вышеупомянутому подростку неотложное поручение, а именно: посетить ее прародительницу, гражданку пенсионного возраста, являющуюся ответственной съемщицей жилплощади с местожительством на противоположной стороне лесного массива; причем данная личность для осуществления задачи получила плетеную емкость с хлебобулочными изделиями, представляющими собой продукт индивидуальной трудовой деятельности, и взяла на себя обязательство доставить ее по вышеозначенному адресу...

Архаичный стиль.

И дщерь сия лепоты великой бывши с челом червленым вельми не борзо шествует, не убоясь аспидов, по стезе, ведущей к крову сему, с брашном в десной длани, влекомая рачением о споспешествовании благополучию единородной присной бабе. А округ ее живот красен – среди древесных кущ. Нечаянно пред ее зеницами предстаег тварь неприязненна, обла. С зевом могутным, сиречь волк, тать лесной, и молвит: «Камо грядеши?»...

Молодежный жаргон.

... А сам раскидывает крышей, как бы ее кинуть. Но под боком ментовка и упаковка с мильтонами, вмиг повинтят и отфейсуют. Врубился он, что дело пока обломное, поправил свой серый прикид и лепит ей: «Че, мася, на тусовку? А шнурки в стакане ошиваются?" А герла ему стебно на эту заморочку: "Ну ты, волк, хоть и крутой мэн, а козел шизанутый, совсем ничего не петришь. Мне мазер ЦэУ дала – отнести шамовку бабке, а то она давно не кайфовала на халяву". Тут волк лапшу вешает: " Ну и клевая ты чувиха, совсем приколола меня, я прямо тащусь от тебя. А где бабкин флэт?" Тут она купилась и раскололась. Волк забалдел: "Ну, полный улет?" и скипнул, бросил свои кости по трacсe, пока они хиляет по лесу...

Областной диалект.

… А вёдро ноне экая благодать! Баско! Идет она, етта, несет туесок-от, где вдоль, где поперек останавливатся, блазнит ей всяко, запонадобилось ей, вишь, ягоды собирать, страсть как ись хоцца. да тово и смотри заплутаться недолго. Лес-от осьми верст поболе будет. И загозьнька хучь кычет, бяду кличет. Серому же невтерпеж, ишь засвербило, аж пых перевести не успеват, палым мерином норовит уперед по чекрыжнику заскочить, инда гай духмяный быдто помогат скрозь места нетревожны, заповедны самолучшим путем просклизнуть...

Уголовный жаргон.

...И пахан серый еще до балды прихилял на ховиру к бабке, схавал ее по-быстрому, хоть она и седьмого срока, начистяк, как мандру, надел ее тряпки, локшу одну, завалился на юрцы кимарить и припух. Тут в хазе нарисовалась красная цилиндра со скрипом, где пайки с бациллой, не бздит и права качает:"А че у тебя грабки, как у хмыря? " – по фене ботает, шалава. А тот ей тихо кричит и лепит от фонаря: "Чтоб обнимать тебя, век свободы не видать." Она: "Ништяк," и по-новой бухтит: "А чё у тебя буркалы, как толчки?" А тот отмахивается и заправляет туфту: "Чтоб на тебя зырить центрово, понял?" Она: " А че, бабка, у тебя хавальник стрёмный?" Тут она ему, в натуре переела плешь, и он дает ей оборотку: "А так штевкать тебя не фигура", и с ходу схавал се вместе с прохарями и гужуется от пуза, в усмерть катается. А ссученные стукнули, что бабка вроде барыга была, и мусора на пару, гад с дудергой, а тихарь с дурой приканали ксивы ломать со шмоном. Волк-то бухой от бациллы, попал в непонятное, погорел, а подорвать не смог. Тут ему и хана пришла – от маслины дал дубаря...

Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.

Архаїзми (від гр. "стародавній") – застарілі слова, які ви­йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

Власне архаїзми – слова, які називають предмети та яви­ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця "зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан "літак", перст "палець", дзиґар "годинник", атрамент "чорнило", марець "березень", паздерник "жовтень", пря "спір"; рос. глагол "слово", одесную "праворуч", ланиты "щоки", выя "шия", вежды "повіки"; англ. behold "бачити" (загальновживане see), slay "убивати" (kill), steed "кінь" (horse), foe "ворог" (enemy); нім. Muhme "тітка" (Tante), Base "двоюрідна сестра" (Kusine); фр. nef "судно" (navire), pâtre "пастух" (berger), vesprée "вечір" (soir).

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють:

1) власне лек­сичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади);

2) лексико-словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, ры­барь при сучасному рыбак); 3) лексико-фонетичні (піїт "поет", рос. ирой "герой").

Семантичні архаїзми – застарілі значення наявних в активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втра­тило значення "народ, етнос": "Встане правда! встане воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки" (Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в ро­сійській мові у значенні "життя": "Не в честном бою по­ложил свой живот, а сгинул от беглого каторжника" (О. Пушкін). Слово обиватель не вживається тепер у зна­ченні "постійний мешканець якої-небудь місцевості", а ли­ше в значенні "людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе дрібними, міщанськими інтересами", хоча в XIX ст. воно було активним: "Я, Галочка, дочка оби­вателя, Олексія Таранця, нагадую Семенові Івановичу, що він є благородний, пан" (Г. Квітка-Основ'яненко). Рос. сло­во позор колись мало значення "видовище"; подлый до XVIII ст. вживалося в значенні "простонародний, неродо-витий", а нині має значення, "який викликає осуд, мораль­но низький"; міщанин колись означало "особа, що належить до соціального стану міщанства", а тепер має значення "оби­ватель".

Історизми – слова, які вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням позначуваних ними понять.

Наприклад: війт "сільський староста", осавула "прикажчик у панському будинку", волосний "посадова особа, яка працювала у волосній управі", десяцький "поліцейський служитель на селі", сотник "особа, що очо­лювала сотню – складову частину полку", січовик "січовий стрілець", кожум'яка "майстер, що виробляв сирицю; мнець", чумак "візник і торговець, який перевозив на во­лах хліб, сіль, рибу та інші товари для продажу", досвіт­ки "зібрання сільської молоді, організовані для спільної праці та розваг в осінній та зимовий час"; рос. боярин, ка­дет, шкраб (складноскорочене слово зі словосполучення школьный работник), колесовать і укр. колесувати "піддавати дуже жорстокій смертній карі, ламаючи кіст­ки на спеціально обладнаному колесі, що крутиться"; англ. halberd "алебарда", musket "мушкет", visor "забрало".

Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак во­ни можуть повертатися в мову, якщо відновлюються відпо­відні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки отрима­ли друге життя колишні історизми гривня, віче, пластун; рос. дума, губерния, губернатор тощо. Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова.

Історизми використовують у художній літературі для відтворення історичного колориту, а архаїзми – для ство­рення піднесеного і зниженого стилів.

Дата добавления: 2014-01-07