Лекції діалогічного характеру

Діа­лог — це:

• «вид мови у формі розмови між двома чи декількома співрозмовниками, зумовлений конкретними обставинами взаємного сприйняття, впливу один на одного, зв’язком з раніше висловленими учасниками діалогу думками та відрізняється короткими реченнями, використанням жестів, міміки, певним рівнем неорганізованості, не направленості, наявністю питань і частих повторів» (Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник. — С. 148);

В перекладі з грецької діалог означає «бесіда».

Лекції діалогічного характеру діляться на два ос­новних типа: інформаційно-діалогічні і проблемні. Їх схожість — в наявності досить інтенсивного спілкування між лектором та слухачами на занятті, що забезпечує колективну навчальну взаємодію.

Але відмінність між ними суттєва:

• на інформаційно-діалогічній лекції - діалог будується на постановці лектором констатувальних і лише інколи продуктивно-пізнавальних питань і відповідних їм відповідях-репліках репродуктивного характеру;
• проблемна лекція пропонує постановку лектором питань (задач), що створюють проблемну ситуацію, що в свою чергу потребує пошуку, виходу з неї (вирішення) за рахунок більш потужної мисленнєвої діяльності.

Підготовка до проблемної лекції:

· знайомство з проблемою, поглядами різних авторів; літературою до неї;

· знайомство студентів з термінологією;

· читання додаткового матеріалу;В ходе предварительной подготовки обязательно ознаком­ление учащихся с терминологией, являющейся базовой для предстоящей лекции. Без знания слов, несущих основную смы­словую нагрузку темы, диалогической лекции не быть.

Студент, що підготувався до проблемної лекції:

• вже знає частину матеріалу і може виступати повноцінним співбесідником;

• може співвіднести знання, отримані раніше (в процесі підготовки) з тими, що почув під час лекції;

• в ході вирішення проблеми може здивувати товаришів і лектора власною позицією, додатково отриманими матеріалами, тощо.

Схематична підготовка викладача до діалогічної лекції:

1. Ознайомлення з матеріалом вузівського підручника. Вивчення питань теми за додатковими джерелами.

2. Розробка проблемних завдань, продуктивно-пізнавальних та репродуктивних питань.

3. Підготовка відповідей до них.

4. Розробка сценарію використання питань і завдань. Розрахувати час.

5. Варіанти продовження лекції у випадку, коли студенти не готові до діалогу.

Організація діалогу на проблемній основі достатньо альтернативна.

Це викликано рядом обставин:

• віком студентів;

• рівнем їх історичних знань;

• навичками і вміннями мислити і розмірковувати;

• складністю, поставлених питань і завдань.

Дата добавления: 2014-01-07