Поняття, ознаки і види правовідносин

ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ

ЛЕКЦІЯ 5

Мета: розкрити поняття правовідносин, суб'єктів пра­вовідносин, надати уявлення про об'єкти правовідносин та юри­дичні факти.

Основна проблема: усвідомлене засвоєння понять «правозда­тність», «дієздатність», «деліктоздатність», реалізація змісту пра­вовідносин через зафіксовані у нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки їх учасників.

Провідна ідея: держава захищає усі правовідносини, які ма­ють місце в суспільстві, незалежно від їх формального визначен­ня, і підтримує їх різними засобами, у тому числі примусовими.

Обрані методи: лекція з аналізом конкретних ситуацій.

Основні поняття теми:

Правові відносини — це специфічні вольові суспільні відно­сини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учас­ники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридични­ми обов'язками.

Суб'єкти правовідносин: індивіди (фізичні особи); організа­ції та. об'єднання; соціальні спільності.

Об'єкти правовідносин — матеріальні або нематеріальні блага, заради одержання, передачі або використання яких вини­кають права і обов'язки учасників правовідносин., Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення пра­вових відносин.

Правова презумпція — це припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між факта­ми, які припускаються, та такими що існують, і це підтверджу­ється наявним життєвим досвідом.

Правоздатність — це обумовлена нормами права здатність суб'єкта мати суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Дієздатність — обумовлена нормами права здатність суб'єкта своїми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права та юри­дичні обов'язки.

Деліктоздатність — здатність особи нести юридичну відпо­відальність за вчинені правопорушення.

ПЛАН

1. Поняття, ознаки і види правовідносин.

2. Суб'єкти правовідносин.

3. Об'єкти правовідносин.

4. Поняття юридичних фактів.

Через правовідносини реалізуються норми права, які встановлюють права та обов'язки людини. Вони можуть бути формально визначені (у статтях законів, підзаконних норматив­но-правових актах) або не мати необхідних формальних ознак (наприклад природні права людини). Держава захищає усі право­відносини, які мають місце в суспільстві, незалежно від їх фор­мального визначення, і підтримує їх різними засобами, в тому числі примусовими.

Держава не може змінювати основоположний характер суспі­льних відносин за допомогою правових засобів, а тим більш; утворювати нові суспільні відносини. Коли б це було б можливим, суспільство без зайвих зусиль за допомогою процесу зако­нотворчості позбулося б багатьох своїх проблем і вирішило усі свої невідкладні завдання. Але право— це тільки регулятор і стабілізатор суспільних відносин.

Держава за допомогою законів може лише прискорювати роз­виток окремих суспільних відносин, сприяти розвиткові прогре­сивних суспільних тенденцій чи стримувати негативні зв'язки і процеси. Наприклад, ринкові відносини в Україні склалися не лише тому, що Верховна Рада України прийняла закони, які сприяють підприємницькій діяльності, а й тому, що вони почали реально складатися у суспільному житті країни у відповідності з потребами суспільного розвитку.

Правові відносини — це специфічні вольові суспільні відно­сини, які виникають і здійснюються на основі норм права, учас­ники яких взаємопов'язані суб'єктивними правами та юридични­ми обов'язками.

Вони мають такі ознаки:

1) правовідносини є результатом свідомої діяльності людей, в якій складається модель майбутніх стосунків з огляду на існуючі людські цінності та суспільні пріоритети;

2) правовідносини формуються на основі реальних суспільних відносин. Вони юридично виражають економічні, політичні, сі­мейні, національні та інші реально існуючі в житті відносини, є засобом їх регулювання. Так, щодо шлюбно-сімейних правовід­носин слід зазначити, що Сімейний кодекс України (2002 р.) міс­тить норми про шлюбні договори, які викликані потребою право­вого регулювання фактичних сімейних відносин. Потребою правового регулювання у сфері політичних відносин стало вне­сення змін до Закону України «Про вибори в Україні»;

3) правовідносини виникають, припиняються чи змінюються відповідно до правових норм, які впливають на поведінку людей і через неї реалізуються. У реальній дійсності правовідносини мо­жуть виникати лише тоді, коли чинна норма права встановлює взаємні права і обов'язки учасників (суб'єктів) конкретних суспі­льних відносин. Єдиний виняток з цього правила становить вини­кнення правовідносин у разі вирішення справи на основі аналогії права. У господарських відносинах юридичних осіб, у майнових відносинах громадян виникають і виникатимуть ситуації і право­відносини, що прямо не врегульовані нормативно-правовими ак­тами, коли діють інститути аналогії права і аналогії закону;

4) суб'єкти правовідносин пов'язані між собою суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. Сторони у правовідносинах мають взаємні права і обов'язки, що закріплені у правових нор­мах. У правовідносинах одна сторона (уповноважена) має право вимагати певної поведінки від іншої сторони (зобов'язаної), що має обов'язок задовольняти вимогу уповноваженої сторони. Як­що суб'єкти не взаємопов'язані закріпленими у праві взаємними
правами та обов'язками, то правовідносини між ними виникнути не, можуть. Права і інтереси одних можуть бути реалізовані лише через виконання обов'язків інших;

5) реалізація суб'єктивних прав і здійснення юридичних обов'язків забезпечуються можливістю застосування заходів державного примусу. Правовідносини охороняються державою, інші суспільні відносини такого забезпечення не мають;

6) правовідносини завжди мають вольовий характер. Є право­відносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення усіх його учасників (вступ до шлюбу, договір купівлі-продажу, тощо), та правовідносини, для виникнення яких досить волевиявлення лише одного з його учасників (наприклад, проведення обшуку, накла­дення адміністративного штрафу). В окремих випадках суб'єкт може не знати, що став учасником правовідносин (при спадкуван­ні за законом, якщо спадкоємець проживає в іншому місці, тощо).

Дата добавления: 2014-01-07