Біосинтез абсцизової кислоти

В даний час досліджуються і обговорюються два шляхи біосинтезу абсцизової кислоти в рослинах: по-перше, подібно іншим сесквітерпеноїдам, з трьох молекул мевалонової кислоти; по-друге, як продукт розпаду каротиноїдів. Синтез АБК з мевалонової кислоти включає ряд етапів. Двократне фосфорилування і декарбоксилювання мевалонової кислоти призводять до утворення ізопентенілпірофасфата. Далі відбувається ізомеризація ізопентенілпірофосфата з утворенням диметилалілпірофосфата, взаємодія якого з другою молекулою ізопентенілпірофосфата дає геранілпірофосфат. В результаті приєднання до геранілпірофосфату ще однієї молекули ізопентенілпірофосфату утворюється фарнезилпірофосфат, є загальним попередником всіх сесквітерпеноїдів. Функціонування цього шляху біосинтезу АБК у рослин доводиться численними даними про те, що введення міченої мевалонової кислоти в тканині будь-якого органу рослини приводить до появи радіоактивної АБК в тканинах.

Припущення про можливість утворення АБК при окислювальному розпаді ксантофілів в рослинах ґрунтується на подібності будови абсцизової кислоти і каротиноїдів. На це вказує і більший вміст інгібітору в рослинах.

Дата добавления: 2014-01-07