Етапи виконання проекту

План

ЛФК при остром бронхите

З а д а ч и ЛФК:

· уменьшить воспаление в бронхах;

· восстановить дренажную функцию бронхов;

· усилить крово- и лимфообращение в системе бронхов, способствовать профилактике перехода в хронический бронхит;

· повысить сопротивляемость организма.

П р о т и в о п о к а з а н и я для назначения ЛФК: те же, что и при острой пневмонии.

В течение 1-й нед. от начала заболевания применяют статические и динамические дыхательные упражнения в сочетании с общеукрепляющими — 1:1, 1:2, 1:3. Методика лечебной гимнастики аналогична применяемой при острой пневмонии.

1. Метод проектів. Вимоги до використання методу проектів

2. Типологічні ознаки проекту

2.1 Особливості проектів відповідно до першої ознаки

2.2 Види проектів по другій ознаці

2.3. Види проектів по третій ознаці.

3. Етапи виконання проекту

4. Проектна технологія

1. Метод проектів. Вимоги до використання методу проектів

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він застосовувався як у вітчизняній дидактиці, так і в закордонній. Виник у 20-ті роки минулого століття у США. Цей метод пов'язують з ідеями гуманістичного напряму в філософії й освіті, висунутими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В. Х. Килпатріком. Останнім часом цьому методу приділяється пильна увага в багатьох країнах світу. Метод проектів набув поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв'язування конкретних проблем дійсності в спільній діяльності студентів. "Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосовувати" - основна теза сучасного розуміння методу проектів.

Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми. У ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій студентів з обов'язковою презентацією чи представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Метод проектів - це метод в основі якого лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.

Мета використання методу полягає у формуванні навичок ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій при навчанні учнів (студентів) різного віку за допомогою інноваційних педагогічних технологій, якими передбачається самостійна (індивідуальна чи групова) дослідницько-пошукова діяльність учнів (студентів).

Серед основних вимог до використання даного методу доцільно виділити наступні:

- наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук;

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів;

- визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних);

- визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

- використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які випливають з проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отримання даних, підведення підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і "круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду);

- результати виконаних проектів мають бути певним чином оформлені (відеофільм, комп'ютерна газета, анімаційний мультфільм, веб-сторінка).

Результат навчання за методом проекту Результатом ефективного навчання є розроблення та захист власного Портфоліо навчального проекту, подальша розробка якого передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій та відповідність спеціальним вимогам до змісту, подальше впровадження спланованого проекту при навчанні учнів (студентів).

Навчальний проект - це організаційна форма роботи, яка орієнтована на засвоєння навчальної теми або навчального розділу і становить частину стандартного навчального предмета.

Під час позакласних занять її доцільно розглядати як спільну навчально-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів (студентів), що мають спільну мету, застосовують ті ж самі методи і способи діяльності, спрямовані на досягнення спільного реального результату, необхідного для вирішення деякої вагомої проблеми. Для більш ефективнішого навчання діяльність студентів необхідно урізноманітнювати, практикувати роботу в парах, групах та індивідуальну.

Портфоліо проекту - це комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту, розроблений з метою його ефективної організації та навчання з теми, яка відповідає навчальній програмі базового курсу.

Ці матеріали створюються вчителями та студентами під час позакласних занять з використанням комп'ютерних технологій (засобів створення мультимедійних комп'ютерних презентацій, текстового та графічного процесорів, табличного процесора, комп'ютерних програм для створення публікацій і веб-сайтів, здійснення пошуку інформації в Інтернеті, роботи з електронною поштою тощо).

Створення Портфоліо - це процес збирання, перегляду, поповнення змістової, методичної інформації, що стосується певної навчальної чи дослідницької теми, уроку, різних форм оцінювання діяльності учнів (студентів), прикладів їх робіт з метою зацікавлення до предмету.

2. Типологічні ознаки проекту

Знання типології проектів, що використовуються в мережах або в звичному учбовому процесі, може надати істотні допомоги педагогам при розробці цих проектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. Перш за все визначимося з типологічними ознаками.

Метод або вид діяльності, домінуючий в проекті: дослідницький, творчий, пригодницький, ролево-ігровий, практико-орієнтований, інформаційний і ін.

Змістовний аспект проекту: літературна творчість, природничо-наукові дослідження, екологічні, мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі), ролево-ігрові, спортивні, географічні, історичні, музичні.

Характер координації проекту: безпосередній (жорсткий, гнучкий), прихований (неявний, що імітує учасника проекту).

Характер контактів: внутрішній (локальний), регіональний, міжнародний і т.д.

Кількість учасників: персональний, парний, груповий.

Тривалості проведення: короткостроковий, довгостроковий, епізодичний.

2.1 Особливості проектів відповідно до першої ознаки

Дослідницькі проекти Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, позначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, зокрема експериментальних і досвідчених робіт, методів обробки результатів.

Творчі проекти Такі проекти, як правило, не мають детально проробленої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці і інтересам учасників проекту. В кращому разі можна домовитися про бажані, плановані результати (спільна газеті, твір, відеофільм, спортивна гра, експедиції, ін.). Оформлення результатів проекту може бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята, відеофільму і т.д.

Пригодницькі, ігрові проекти У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники приймають на себе певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні або ділові відносини, ускладнювані придуманими учасниками ситуаціями. Результати роботи можуть намічатися на початку проекту, а можуть вимальовуватися лише до його кінця. Наголошується високий ступінь творчості.

Інформаційні проекти Цей тип проектів спочатку направлений на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти також, як і дослідницькі, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом.

Структура такого проекту може бути позначена таким чином:

- мета проекту — результат (стаття, реферат, доповідь, відеоматеріали і ін.);

- предмет інформаційного пошуку — поетапність пошуку з позначенням проміжних результатів→аналітична робота над зібраними фактами → висновки →коректування первинного напряму (якщо потрібен) → подальший пошук інформації по уточнених напрямах → аналіз нових фактів → узагальнення → висновки і т.д. до отримання даних, що задовольняють всіх учасників проекту, → висновки, оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

Практико-орієнтовані проекти Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов'язково чітко орієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, ін.).

Такий проект вимагає добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи і участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива хороша організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректування сумісних і індивідуальних зусиль, в організації презентації одержаних результатів і можливих способів їх упровадження в практику, організація систематичної зовнішньої оцінки проекту.

2.2 Види проектів по другій ознаці

Літературно-творчі Це найпоширеніші типи сумісних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних шарів, різного культурного розвитку, нарешті, різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити. Іноді, як це було в одному з проектів, координатором якого виступав професор Кембріджського університету Б. Робінсон, приховану координацію здійснює професійний дитячий письменник, задача якого в ході розгруваного сюжету навчити хлоп'ят грамотно, логічно і творчо висловлювати свої думки.

Природно-научні Найчастіше бувають дослідницькими, що мають чітко позначену дослідницьку задачу (наприклад, стан лісів в даній місцевості і заходи щодо їх охорони).

Екологічні проекти також, як правило, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей. Частіше вони бувають практико-орієнтованими одночасно (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів; пам'ятники історії і архітектури в промислових містах; безпритульні домашні тварини в місті і ін.).

Мовні (лінгвістичні) Надзвичайно популярні, оскільки вони торкаються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає живий інтерес учасників проектів. Відповідно до вказаних ознак можна запропонувати наступну типологію проектів по іноземних мовах:

- навчальні проекти, направлені на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовних навиків і умінь.

- лінгвістичні, направлені на вивчення мовних особливостей, мовних реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т. п.), фольклору.

- філологічні, направлені на вивчення етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем і ін.

Культурологічні проекти Вони пов’язані з історією і традицією різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати в спільних міжнародних проектах, так як необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їх фольклорі. Культурологічні (країнознавчі) проекти передбачають розвиток мовних вмінь і навиків на більш або менш продвинутому рівні володіння мовою через організацію міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним влаштуванням країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями і побутом народів і т.д. Проекти цього типу доцільно проводити з носіями мови, що витікає з цілей, описаних вище. Іноземна мова (ІМ) виступає в ролі засобу спілкування; природне мовне середовище сприяє формуванню необхідності використання ІМ як єдино можливого засобу комунікації. З погляду змісту культурологічні проекти бувають:

- історико-географічні, присвячені історії країни, міста, місцевості, географії країни, міста, місцевості;

- етнографічні, націлені на вивчення традицій і побуту народів, народної творчості, етнічного складу народу, що проживає на даній території, національних особливостей культури різних народів і т. д;

- політичні, мета яких ознайомлення з державним устроєм країн, з політичними партіями і суспільними організаціями, із засобами масової інформації і їх впливом на державну політику, із законодавством країни і т.д.;

- присвячені проблемам мистецтва, літератури, архітектуру, культури країни мови, що вивчається.

- економічні, присвячені проблемам фінансової і грошової системи, оподаткування і т.д.

- Ролево-ігрові також вельми популярні і часто поєднуються з якимсь іншим напрямом проекту, наприклад, пригодницьким, або літературно-творчим, або культурологічним. Ролево-ігрові і ігрові проекти, також, як і культурологічні, припускають розвиток мовних умінь і навиків володіння мовою за допомогою організації міжкультурного спілкування на двох останніх рівнях засвоєння мовного матеріалу (рівень застосування по аналогії, рівень творчого застосування).

Із змістовної точки зору ігрові і ролево-ігрові проекти можуть бути наступних типів:

- уявні подорожі, які можуть переслідувати найрізноманітніші цілі: навчання мовним структурам, кліше, специфічним термінам, діалоговим висловам, описам, міркуванням, умінням і навикам з інших областей знань;

- імітаційно-ділові, моделюючі професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реальної;

- драматизовані, націлені на вивчення літературних творів в ігрових ситуаціях, де в ролі персонажів або авторів цих творів виступають учні;

- імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі (політичних лідерів, журналістів, вчителів, ін.).

Спортивні проекти об'єднують хлоп'ят, що захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють майбутні змагання улюблених команд (або своїх власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки крупних міжнародних змагань і ін.

Географічні проекти можуть бути дослідницькими, пригодницькими і ін.

Історичні проекти дозволяють їх учасникам досліджувати найрізноманітніші історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати історичні події, факти.

Музичні проекти об'єднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли хлоп'ята можуть навіть спільно складати якийсь музичний твір, аранжувати його.

2.3 По третій ознаці — характеру координації — проекти можуть бути:

- з відкритою, явною координацією. У таких проектах координатор виступає в проекті у власній своїй функції, ненав'язливо направляючи роботу учасників, організовуючи, у разі потреби, окремі етапи проекту, діяльність окремих його учасників (наприклад, якщо потрібно домовитися про зустріч в якійсь офіційній установі, провести анкетування, інтерв'ю з фахівцями, зібрати репрезентативні дані і ін.);

- з прихованою координацією. У таких проектах координатор не знаходить себе в діяльності груп учасників в своїй функції. Він виступає як повноправний учасник проекту (один з...). Прикладом таких проектів можуть служити відомі проекти, організовані і проведені у Великобританії (Кембрідж, Б. Робінсон), в яких в одному випадку професійний дитячий письменник виступав як учасник проекту, прагнучи "навчити" своїх "колег" грамотно і літературно висловлювати свої думки з різних приводів. В кінці цього проекту була видана цікава збірка дитячих розповідей по типу арабських казок. У іншому випадку в якості такого прихованого координатора економічного проекту для учнів старших класів, виступав британський бізнесмен, який також під виглядом одного з ділових партнерів намагався підказати найефективніші рішення конкретних фінансових, торгових, інших операцій, в третьому випадку для дослідження деяких історичних фактів в проект був введений професійний археолог, який, виступаючи в ролі некваліфікованого фахівця, направляв "експедиції".

Що стосується таких ознак, як характер контактів, тривалість проекту і кількість учасників проекту, то вони не мають самостійної цінності і повністю залежать від типів проектів.

У роботі над проектами обов'язковий дослідницький метод.

Дослідницький метод, або метод дослідницьких проектів Заснований на розвитку уміння освоювати навколишній світ на основі наукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти.

Учбовий дослідницький проект структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: визначення цілей і формулювання гіпотези про можливі способи рішення поставленої проблеми і результати майбутнього дослідження, уточнення виявлених проблем і визначення процедури збору і обробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз одержаних результатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосування одержаних результатів.

На основі приведеної загальнодидактичної типології телекомунікаційних проектів з'являється можливість розробки проектів по конкретних учбових предметах або, точніше, предметно-орієнтованих проектів, оскільки, як вже мовилося, чисто "математичні" або "біологічні" проекти розробити досить складно, всі вони в тій чи іншій мірі інтегровані, міжпредметні. Тому мова може йти про специфіку типології у зв'язку з цільовою спрямованістю проектів.

Як приклад можна привести типологію, орієнтовану на вивчення іноземних мов, найбільш адекватну цілям навчання, які і явилися типологічними, ознаками: практичне оволодіння мовою; лінгвістичний і філологічний розвиток школярів; ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями; ситуативна, комунікативна природа спілкування.

Всі види проектів, якщо це міжнародні проекти, ведуться на іноземній мові і тому представляють, крім можливості реалізації дидактичних або методичних задач, додатковий інтерес, оскільки створюють умови для реального мовного середовища, на базі якого формується потреба спілкування на іноземній мові, потреба у вивченні іноземної мови. В зв'язку з цим особливий інтерес представляють мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі) і ролево-ігрові проекти, типологія яких приведена вище.

Майже всі види проектів передбачають використовування дослідницьких методів для вирішення закладеної в них проблеми. Дослідницький метод заснований на розвитку в учнів уміння освоювати навколишній світ на базі наукової методології, що є однією з найважливіших задач загальної освіти. Учбовий проект (особливо дослідницького типу) структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: виявлення проблеми або ряду проблем, визначення цілей і формулювання гіпотези про можливі способи рішення поставленої проблеми, уточнення виявлених проблем в ході обговорення методів її рішення, визначення процедури збору і обробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз одержаних результатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосування одержаних висновків.

Реалізація методу проектів і дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класній кімнаті, оскільки вчителю доводиться переорієнтовувати свою учбово-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Телекомунікаційні проекти Особливе місце в освітній діяльності школи займають телекомунікаційні регіональні і міжнародні проекти.

З'явившись на початку восьмидесятих років, телекомунікаційні мережі спочатку використовувалися у сфері науки і освіти лише як зручний і оперативний вид зв'язку, оскільки вся мережна робота тоді полягала в обміні листами між учнями. Проте, як показала міжнародна практика і численні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільна робота учнів в мережі може дати вищий педагогічний результат. Найефективнішою виявилася організація сумісних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації учбової діяльності учнів в мережі став учбовий телекомунікаційний проект.

Під учбовим телекомунікаційним проектом розуміють спільну учбово-пізнавальну, дослідницьку, творчу або ігрову діяльність учнів - партнерів, що організована на основі комп'ютерної телекомунікації, і має загальну проблему, мету, узгоджені методи, способи діяльності, направлену на досягнення сумісного результату діяльності.

Рішення проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, глибша інтеграція знань, що припускає не тільки знання власне предмету досліджуваної проблеми, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування. Це завжди діалог культур.

Міжнародні проекти, які проводяться на англійській мові, доцільно включати, якщо дозволяє програма, в структуру змісту навчання для даного класу і співвідносити його з тією або іншою темою усної мови і читання. Таким чином, вибрана тема для телекомунікаційного проекту органічно вписуватиметься в систему навчання, включаючи весь програмний мовний матеріал. Якщо міжнародний проект передбачається по інших предметах шкільної програми, який також повинен виконуватися на англійській мові, але який не відповідає програмному матеріалу по англійській мові, то такий проект виконується під час позакласної роботи, як правило, не всією групою, а окремими учнями.

Проблематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання абсолютно природно вимагало залучення властивостей комп'ютерної телекомунікації. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, якими б цікавими і практично значимими вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів. Як визначити, які проекти можуть бути найефективніше виконані із залученням телекомунікацій?

Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:

- передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тими або іншими природними, фізичними, соціальними, ін. явищами, які потребують збору даних в різних регіонах для вирішення поставленої проблеми;

- передбачається порівняльне вивчення, дослідження тих або інших явищ, фактів, подій, що відбулися або відбуваються в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або ухвалення рішення, розробки пропозицій, і ін.;

- передбачається порівняльне вивчення ефективності використовування одного і того ж або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найефективнішого, найприйнятнішого для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про ефективність пропонованого способу рішення проблеми;

- пропонується сумісна творча розробка якоїсь ідеї: чисто практичною (наприклад, виведення нового сорту рослини в різних кліматичних зонах, спостереження за погодними явищами, ін.), або творчою (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій по вдосконаленню учбового курсу, спортивних, культурних сумісних заходів, народних свят і т.д. і т.п.);

- передбачається провести захоплюючі пригодницькі сумісні комп'ютерні ігри, змагання.

Параметри зовнішньої оцінки проекту:

- значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх тематиці, що вивчається; коректність використовуваних методів дослідження і обробки одержуваних результатів; активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; колективний характер ухвалених рішень (при груповому проекті);

- характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту;

- необхідна і достатня глибина проникнення в проблему;

- залучення знань з інших областей;

- доказність прийманих рішень, уміння аргументувати свої заключення, висновки;

- естетика оформлення результатів проведеного проекту;

- уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи.

Організація і проведення телекомунікаційних проектів у школі. Для успішного переходу до реалізації учбових телекомунікаційних проектів необхідно передбачити вільний доступ учасників проектів до комп'ютера в телекомунікаційному центрі. Це дасть можливість кожному з учасників відправити своє послання по мережі в будь-який слушний для нього час. Практика показує, що своєчасність відповідей партнерам — одна з складових успіху. У тих випадках, коли відповідь затягується в часі без відповідного попередження, хлоп'ята втрачають інтерес до проекту. Разом з тим, учасники проекту повинні мати нагоду спокійно обговорити і підготувати матеріали, щоб не псувати враження партнерів сирими, непродуманими відповідями. Тому доцільно скласти чіткий графік доступу до комп'ютера в телекомунікаційному центрі для різних груп, якщо в школі декілька груп беруть участь в телепроектах. Точно також по графіку повинна здійснюватися робота в рамках телеконференцій, а при необхідності і прямий зв'язок з партнерами для обговорення якихось питань.

Слід мати на увазі, що телекомунікаційний зв'язок у принципі може і повинен використовуватися не тільки в учбових цілях, але і в адміністративних і просто в інформаційних як достатньо оперативний, надійний і дешевий. Саме тому також необхідний чіткий графік доступу до комп'ютера для всіх зацікавлених сторін.

Якщо в школі передбачається вести роботу з телекомунікаціями по двох напрямах відразу — проектному і інформаційному, — необхідно скласти спеціальний план розвитку телекомунікацій. У цьому плані слід врахувати інтереси всіх охочих використовувати телекомунікаційні канали зв'язку. Крім окремих вчителів і їх учнів це може бути адміністрація, бібліотека з своїми інтересами. Звичайно, охопити відразу всю школу і всіх вчителів не представляється можливим, якщо врахувати, що технічних ресурсів на перших порах буде явно недостатньо (це, як правило, один комп'ютер і модем на всю школу).

Робота над будь-яким телекомунікаційним проектом включає певні етапи виконання проекту, які потрібно врахувати і чітко спланувати для досягнення максимальної ефективності проектної роботи.

Організаційний: включає уявлення і пошук партнерів. Як правило, займає від одного до декількох тижнів.

Вибір і обговорення головної ідеї майбутнього проекту: включає визначення цілей і задач (навіщо я затіваю цей проект, що мої учні дізнаються і чому навчаться після закінчення роботи над цим проектом); обговорення стратегії досягнення поставлених цілей і уточнення відповідних для цього тем проектів (тобто які теми майбутніх проектів допоможуть моїм учням взнати те-то і навчитися тому-то і який загальний план роботи над конкретним проектом, що забезпечує досягнення поставленої мною задачі). Цей етап проводиться вчительськими парами, що відбулися, за участю координаторів з обох боків (якщо проект міжнародний).

Обговорення методичних аспектів і організація роботи учнів на уроці і в позаурочний час: припускає роботу координатора індивідуально з кожним вчителем (особисто або по мережі). Якщо проект міжнародний, то, враховуючи різницю в методичних підходах партнерів різних країн до рішення одних і тих же учбових задач, цей етап можна опустити, оскільки нерозуміння предмету обговорення з обох боків часто веде до припинення всяких контактів. Краще дозволити кожному вчителю діяти на свій розсуд в рамках привичних для нього методичних концепцій, якщо, зрозуміло, не йдеться про спеціально організовуваний науковий експеримент, де необхідно враховувати варіативні і інваріантні компоненти.

Структуризація проекту з виділенням підзадач для певних груп учнів, підбір необхідних матеріалів: загальний простий план стає розгорненим, виділяються етапи і їх задачі (підзадачі) і розподіляються між групами учнів з урахуванням їх інтересів, визначаються плановані результати і способи їх рішення, оформлення.

Власне робота над проектом: ретельно розроблені завдання для кожної групи (по 2-5 чоловік) учнів і підібраний (якщо це необхідно) матеріал дозволяють вчителю не втручатися в роботу групи, виконуючи роль консультанта. Передбачається інтенсивний обмін інформацією, думками, одержаними результатами між партнерськими групами різних шкіл.

Підведення підсумків: на цьому етапі групи розказують про виконану роботу, результати узагальнюються і оформляються у вигляді книги, журналу, відеофільму.

При використовуванні телекомунікацій в зарубіжній школі добре себе зарекомендували:

- інтерактивні пригодницькі ігри між двома і декількома школами, особливо для молодших школярів;

- міжшкільні літературні журнали, газети, ін.;

- спільні проекти, що передбачають збір різноманітних фактів, даних, ін.

Наші зарубіжні колеги (д-р Рос Кіп, Австралія, проф. Б. Робінсон, з Кембріджського університету, Великобританія) пропонують ряд ідей для використовування телекомунікацій в шкільній освіті:

- спільне написання віршів, розповідей, ін.; порівняльне вивчення курсів історії, географії, що оточує середовища, релігії;

- статистична робота;

- вивчення і аналіз спортивних результатів і спортивних заходів;

- спільне рішення різноманітних проблем;

- спільна підготовка і видання газет, журналів;

- розробка проектів подорожей, туристичних походів з урахуванням розкладу рухів транспортних засобів, правил обміну валюти, і т. п.;

- шкільні стінні газети; спільне створення книги, в якій партнери пишуть кожен наступний розділ;

- використовування одного пакету програм в класах двох країн з однаковою методикою і подальшим порівнянням результатів роботи;

- спільні проекти в рамках природно-наукового циклу і суспільних наук для проведення порівняльних досліджень по двох країнах.

Якщо намітилися невеликі групи хлоп'ят (великі групи недоцільні), об'єднаних якоюсь ідеєю, намічені можливі результати, слід приступати до пошуку партнерів. Радимо вам написати представницький лист і потім терпляче чекати відповіді.

4. Проектна технологія

І. Історія виникнення технології

Навчальне проектування не є принципово новою техно­логією. Метод проектів виник у 20-ті роки нинішнього століття у США. Спершу його називали "методом проблем" і розвивався він у межах гуманістичного напряму у філософії та освіті, в педагогічних поглядах та експериментальній роботі Джона Дьюї. У ньому містилися ідеї побудови навчан­ня на активній основі, через доцільну діяльність учня, у співвідношенні з його особистим інтересом саме в цих знан­нях. Надзвичайно важливо було показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Проблема мусить бути з ре­ального життя, знайома і значуща для дитини, для її роз­в'язання дитині необхідно застосовувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Одному з послідовників Дж. Дьюї — В. X. Кілпатрику вдалося вдосконалити систему роботи над проектами. Під проектом у той час мався на увазі цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. В. X. Кілпатрик дав таку класифікацію проектів:

створюваний (продуктивний) проект, пов'язаний з трудовою діяльністю — доглядом за рослинами і тваринами, підготовкою макета, конструкторською діяльністю тощо;

споживчий (його, метою є споживання у найширшому розумінні, включаючи розваги) — підготовка екскурсій, роз­робка і надання різних послуг (ремонт одягу, взуття, інфор­маційні послуги тощо), проекти розв'язання проблем життєза­безпечення табору тощо;

проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький проект);

дослідження впливу умов догляду за рослинами на вро­жайність, фізико-математичні проекти, технічні проекти, проекти розв'язання історичних або літературних проблем (які, як правило, поєднуються з дискусійними формами роботи) тощо;

проект-вправа (проекти навчання і тренування для ово­лодіння певними навичками).

Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту [3]. Метод проектів привернув увагу і російських педагогів по­чатку XX ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії прак­тично паралельно з розробками американських вчених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.

Пізніше, вже за радянської влади, ідеї проектування поча­ли широко використовувати і включати в навчально-вихов­ний процес школи. Але, на жаль, недостатньо продумано і послідовно, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року метод проектів було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося якихось серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці. На жаль, повернен­ня до методу проектів сьогодні відбувається повільно, вико­ристовуються лише окремі елементи технології.

У школах США, Великої Британії, Бельгії, Ізраїлю, Фінляндії, Німеччини, Італії, Нідерландів ідеї гуманістичного підходу Дж. Дьюї набули більшого поширення і популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням для розв'язання конкретних про­блем довкілля у спільній діяльності школярів. Згодом ідея ме­тоду проектів зазнала достатньої еволюції. Народившись з ідеї вільного виховання, у наш час проектування стає інтег­рованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти.

II. Концептуальні положення

Робота над проектом — практика особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі

його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Таким чином, суть проектної технології — стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв'язання однієї або цілої низки проблем, пока­зати практичне застосування надбаних знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи академічні знання з прагма­тичними, дотримуючи відповідний їх баланс на кожному етапі навчання.

ІІІ. Мета і завдання

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його резуль­татом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.

Продуктивна діяльність, перш за все, плідна для освіти, є індивідуальною дією, результатом якої може бути корисний матеріал або нематеріальний продукт, отже, вона має прак­тичну цінність. Оскільки таке навчання розвивається у про­дуктивній діяльності, воно розширює сферу суб'єктивності в процесі самовизначення, творчості і конкретної участі. Під час використання технології вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно конструювати свої знання, вміння орієнтуватися в інформаційному просторі, активно розвивається критичне мислення, сфера комунікації тощо.

Основні завдання,

1. Не лише передати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань.

2. Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника тощо),

3. Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему.

4. Прищепити учням уміння користуватися дослідницьки­ми прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.

Понятійний апарат

Діяльність учня — активна взаємодія з довкіллям, під час якої індивід виступає як суб'єкт, який цілеспрямовано впли­ває на об'єкт і тим самим задовольняє свої потреби.

Інтегрування знань — процес наближення, об'єднання ок­ремих наук.

Інтерес — ставлення особистості до предмета як до чо­гось для неї цінного, привабливого.

Потреба — стан організму, соціальної групи, суспільства в цілому, який виражає залежність від об'єктивного змісту умов існування і розвитку; порив, потяг, дискомфорт; джере­ло активності особистості. Динаміка потреби полягає в усвідомленні мети, що передує мобілізації засобів.

Проект — цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси дитини.

Суб'єкт діяльності — індивід, який володіє свідомістю та волею, здатний діяти цілеспрямовано, який має потребу в діяльності та мотиви до виконання дій.

VI. Зміст технології

Перш за все вчитель повинен знати основні вимоги, які висуває проектна технологія до її організації:

наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослід­ницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографічної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);

практична, теоретична, пізнавальна значущість передба­чуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіону, фактори, що впли­вають на цей стан, тенденції, простежуванні у розвитку цієї проблеми, спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій);

самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

структурування змістової частини проекту (з указуван­ням поетапних результатів);

використання дослідницьких методів: визначення про­блеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунен­ня гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки.

Можуть бути різні підстави для вибору тематики проекту, її може бути сформульовано фахівцями. Висунено вчителями з урахуванням навчальної ситуації, зі свого предмета, інтересів і здібностей учнів. Тематику проекту можуть запропонувати і самі учні.

Результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими — відеофільм, альбом, бортжурнал, комп'ютерна газета, альманах тощо.

Розрізняють такі типи проектів.

Дослідницькі проекти — потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета досліджен­ня для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, у тому числі експериментальних методів обробки ре­зультатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її актуальності, визначення предмета й об'єкта, завдань і методів, визначення методології дослідження, вису­нення гіпотез розв'язання проблеми і намічення шляхів її розв'язання.

Творчі проекти — не мають детально опрацьованої струк­тури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпо­рядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони зазда­легідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення — рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макет журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти — учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, іміту­ються їх соціальні і ділові стосунки, які ускладнюються вигада­ними учасниками ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже ви­сокий, але домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

Інформаційні проекти — спрямовані на збирання інфор­мації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учас­ників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структу­ри, можливості систематичної корекції у ході роботи над про­ектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); результат (стат­тя, реферат, доповідь, відеофільм); презентація (публікація, у тому числі в електронній мережі, обговорення у телеконфе­ренції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Практико-орієнтовані проекти — результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, реко­мендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є хороша організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація одержаних ре­зультатів і можливих засобів їх упровадження у практику.

За характером контактів проекти поділяються на внут­рішні та міжнародні. Внутрішніми називають проекти, орга­нізовані або всередині однієї школи, або між школами, кла­сами всередині регіону, країни. У міжнародних проектах бе­руть участь представники різних країн, для їх реалізації можуть застосовуватися засоби інформаційних технологій.

За кількістю учасників проекти поділяються на особистісні, парні та групові.

За тривалістю проведення проекти розрізняють корот­кодіючі (кілька уроків з програми одного предмета), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготривалі (кілька місяців).

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.

Дуже важливо організувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконан­ня, усунути труднощі, вносити вчасну корекцію. В ігрових проектах, що мають характер змагання, може використовува­тися бальна система. Важко оцінювати проміжні результати у творчих проектах. Але здійснювати моніторинг все одно необхідно, щоб допомогти, коли це потрібно.

Загальну схему технології проектного навчання можна зобразити у вигляді такої таблиці:

№	Етапи діяльності	Зміст діяльності
1.	Підготовка. Визначення теми і мети проекту.	Учні: обговорення, пошук інформації. Вчитель: заява задуму, мотивація, допомога у постановці завдань.
2.	Планування: а) визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів; б) установлення критеріїв оцінки результату і процесу.	Учні: формулюють завдання і виробляють план дій, Вчитель: коректує, про­понує ідеї, висуває про­позиції.
3.	Збір інформації (спосте­реження, робота з літературою, анкету­вання, експеримент).	Учні: збирають інфор­мацію. Вчитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю.
4.	Аналіз. Аналіз інформації, формулювання висновків.	Учні: аналізують інформацію. Вчитель: коректує, спостерігає, радить
5.	Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями).	Учні: аналізують інформацію, Вчитель: коректує, спостерігає, радить. Вчитель і учні беруть участь у колективному обговоренні, оцінюють зусилля, використані мож­ливості, творчий підхід.

Схема оформлення проекту

І етап

Вибір напряму і формування назви проекту: включає узагальнену назву проблеми, коло питань; визначення (виділення) загального напряму або пріоритетних (окремих) напрямів, оформлених у підпроекти.

Визначають напрям і формують назву проекту всі члени колективу спільно, включаючи педагогів та учнів. Наприклад, назва загального проекту — "Формування громадянина де­мократичного суспільства, який знає свої права, вміє ними користуватися, поважає права інших людей".

Підпроекти (окремі напрями):

— виховання в дусі миру;

— права людини і права дитини;

— мирне розв'язання конфліктів;

— виховання у дусі толерантності;

— вміння цивілізовано вести диспути, бесіди, суперечки.

II етап

Дата добавления: 2014-01-07