Метод
| Характеристика методу
| |
Декомпозиції
| Розчленування будь-якого складного явища на прості складові.
| |
Об’єктом розчленування можуть бути як реальні соціальні, так і інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто створення нової моделі і порівняння її з системою до декомпозиції.
| |
Порівняння
| Передбачає порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дає змогу виявити їхню специфіку.
| |
Нормативний
| Обґрунтовується сукупність нормативів, що відбивають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що діє змогу виявити характер відхилення від норми.
| |
Агрегування
| Перетворення вихідної моделі на модель з меншим числом змінних чи обмежень, що дає порівняно з вихідною моделлю наближений опис досліджуваного об’єкту чи процесу.
| |
Аналогій
| Передбачає доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкта на інший.
| |
Виключень
| Ґрунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, зміст якого полягає в тому, що справа має такий вигляд, як описується у висловленні, чи такий, як вимагає заперечення, й іншого не дано.
| |
Гіпотетичний
| Зводиться до висування, обґрунтування і доказу гіпотез.
| |
Закономірності
| Являє собою пошук стійкої і невипадкової характеристики чи зв’язку явищ
| |
„Мінімаксу”
| Це окремий випадок методу закономірності, що передбачає пошук мінімальних чи максимальних характеристик.
| |
Балансовий
| Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одна одну.
| |
Класифікацій
| Упорядкування об’єктів на підставі істотних ознак за певними класами
| |
Ранжування
| Присвоєння сукупності об’єктів певних числових величин на підставі інтуїції або відповідно до ступеня виразності певної ознаки.
| |
Проб
| Вибір із сукупності певних об’єктів і їхнє випробувань
| |
Середнього і відхилень від нього
| Обчислюється певна середня величина і виявляються відхилення
від неї.
| |
Моделювання
| Побудова моделі, що відбиває істотні сторони аналізованого
об’єкта, спрощує його і заміна нею реального об’єкта аналізу.
| |
Амбівалентності і суперечності
| Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явища (ситність-голод, великий-маленький і т.п.), пошук суперечностей, що визначають сутність явища.
| |
Парадоксу Систематизації
| Розгляд явища з несподіваних позицій, що не відповідають загальноприйнятим уявленням.
Зведення наявних даних у певну систему, що дає змогу пояснити їх з позицій системного підходу.
| |
Екстраполяції Індукції і дедукції
Ідеалізації
| Поширення висновків, отриманих зі спостереження за однією частиною явища, на його іншу частину.
Індукція передбачає побудову умовиводу, в якому на підставі знань про частину предметів класу робиться висновок про весь клас. Дедукція – операція зворотного характеру(на основі знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу).
Уявна процедура, зв’язана з уявленням чого-небудь як ідеалу і наступним порівнянням реального об’єкта з ідеалом.
| |
Формалізації
| Дослідження об’єкта шляхом переведення його якісних характеристик у певну знакову форму.
| |
Спрощення
| Зображення об’єкта у вигляді певної спрощеної моделі.
| |
Морфологічний
Контрольних питань
| Спочатку виділяються головні характеристики об’єкта –осі, а потом по кожній з них записують усілякі варіанти.
Передбачає складання списку питань, на які готуються відповіді.
| |
Фокусування
„Мозкового штурму”
Синтезу Емпатії
| Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дає змогу одержати їхнє оригінальне бачення.
Являє собою організовану систему обговорення проблеми за умови заборони критикувати висловлювання колег.
| |
Здіснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності і тотожності об’єкта самому собі.
Аналітик входить в образ аналізованого об’єкта, уявляє себе до-сліджуваною „деталлю” і осмислює з її позиції здійснювані нею дії.
Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише деякої частини, віді-браної за певними правилами.
Являє собою зміну ситуації на діаметрально протилежну й осми-слення її.
| |
Добору
|
|
„Від протилежно-го”
|
|