Лінійна структура

Різновиди ієрархічного типу структури

Порівняння типів організаційних структур

Основні організаційні структури туристичних підприємств

Залежно від способу здійснення і виду зв'язків теорія і практика менеджменту визначає два типи організаційних структур управління: ієрархічний (механістична модель) і органічний (органічна модель)

Ієрархічна структура передбачає: ієрархічність управління, при якій нижчий рівень підпорядковується і контролюється вищим; наявність формальних правил та норм при виконанні менеджерами своїх завдань та обов'язків; дух формальної безособовості, з яким офіційні особи виконують свої обов'язки; прийом на роботу згідно з кваліфікаційними вимогами до цієї посади.

Органічна структура управління характеризується індивідуальною відповідальністю кожного працівника за загальний результат. Такі структури мають здатність легко змінювати форму для вирішення складних проектів і пристосовуватися до нових умов. У більшості випадків органічні структури створюються тимчасово для реалізації конкретних проектів, програм або вирішення проблем.

Ієрархічний тип управлінської структури	Органічний тип управлінської структури
В основу побудови структури покладено
Чітко визначена ієрархія	Відсутність ієрархії
Тип керівництва
Моноцентричний, постійний	Поліцентричний, зміна керівництва відповідно до ситуації
Переважаючий тип зв'язків
Вертикальні	Горизонтальні
Формалізація відношень
Чітко визначені права та обов'язки	Змінна система норм та цінностей
Організація праці
Суворий розподіл функцій	Тимчасове закріплення функцій за групами
Отримання бажаного результату ґрунтується
На раціонально спроектованій структурі управління	На ініціативі персоналу та самоорганізації

Лінійна структура управління формується в результаті побудови апарату управління на основі лінійних зв'язків у вигляді ієрархічних щаблів. Лінійна структура передбачає поділ організації на взаємопов'язані відділи за чисельністю, часом, територією, природним фактором тощо. У такій структурі кожен працівник підпорядковується тільки одному керівнику і пов'язаний з вищим рівнем керівництва тільки через безпосереднього керівника. Підґрунтям для цього є принцип єдності розподілу доручень. Такий тип структури ще називають однолінійним.

Основні переваги: проста будова; однозначний розподіл завдань, компетенції, відповідальності; реалізація принципу єдиноначальності і персональної відповідальності за результати роботи; один канал комунікації; чіткість, точність і оперативність управлінських рішень.

Основні недоліки: брак гнучкості; складне пристосування до нових цілей і завдань; високі вимоги до керівника; неефективність при управлінні складним виробництвом; ускладненість зв'язків між інстанціями; концентрація влади на вищому рівні управління; перевантаження середніх рівнів управління; відсутність ланок з планування і підготовки рішень; перевантаження персоналу інформацією.

Лінійна структура управління переважно характерна для малих туристичних організацій за відсутності широких коопераційних зв'язків між ними.

Дата добавления: 2014-01-07