Розмноження діатомових

BACCILARIOPHYTA

ВІДДІЛ ДІАТОМОВІ ВОДОРОСТІ

ЛЕКЦІЯ №6

Нараховують понад 10 видів. Це одноклітинні, рідше колоніальні організми, мікроскопічно малих розмірів, завжди з коккоїдною структурою талому. Клітина діатомей складається з протопласта, зовні якого щільно прилягає панцир із кремнезему. Форма панцира дуже різноманітна: куляста, паличкоподібна, циліндрична, сідловидна. Характерною особливістю є геометрична правильність його будови, завдяки чому площина симетрії ділить його на симетричні половини. Панцир складається з двох окремих частинок, що щільно налягають одна на одну. Зовнішня(верхня) частина називається епітека, а внутрішня(нижня) – гіпотека. Епітека і гіпотека мають стулку – плоский бік панцира і поясок(вузеньке кільце, що щільно з’єднане зі стулкою). Стулка складається із лицевої частини(плоскої або опуклої) та крайової, загнутої частини, яка називається загибом. До кожної стулки приникає поясків обідок гіпотеки і складають разом поясок панцира. У більшості діатомових на стулках панцира є щілина або дві, які ідуть вздовж стулки від ії кінців до середини. Щілина утворює шов, який має значне біологічне значення в житті діатомових: завдяки йому можливий зв’язок протопласта з зовнішнім середовищем, а також рух клітин по субстрату та у товщі води.

Безпосередньо під панциром, який щільно до нього притискається плазмалемою, розміщений протопласт. Целюлозної оболонки не існує. Цитоплазма діатомей займає пристінне положення, містить пристінну вакуолю з клітинним соком, зернисті або пластинчасті хлоропласти з одним – кількома голими піреноїдами. Хлоропласти мають жовте або буре забарвлення, зумовлене наявністю, крім хлорофілу «а» і «с», пігментів фукоксантину та віолоксантину. Хлоропласти різні за розмірами і формою. У більшості хлоропласти дрібні, чисельні, зернисті, дисковидні без піреноїдів. Запасними поживними речовинами є олія, волютин, лейкозин та хризоза. Крохмаль не утворюється. Клітини одноядерні, в залежності від розмірів та кількості вакуолею ядро розташоване в центрі або пристінному шарі цитоплазми. У ядрі 1-8 ядерець.

Розмножуються діатомові водорості вегетативно і статевим шляхом.

Слід відмітити, що у вегетативному стані у діатомових відсутні джгутикові стадії. Характерним є вегетативне поділом клітин вночі та рано вранці, інтервал поділу залежить від екологічних умов і триває від 3-8 поділов за добу до 1 на 25 діб.

Перед поділом в клітині накопичується масло, а протопласт починає збільшуватися в об’ємі, розбухає, внаслідок чого епітета і гіпотека панциру розходиться. Ядро мітотично ділиться, розділяє протопласт в площині, паралельної стулкам. Далі стулки розходяться і до кожної дочірньої добудовується завжди менша гіпотека, що веде до здрібнення клітин. Безстатеве не характерне або зовсім відсутнє. Статеве у вигляді ізогамії, анізогамії, оогамії. У пенатних копулюють дві клітини, вкриваються м’якою еластичною оболонкою, ростуть і утворюють ауксоспору (ростучу зиготу), які сильно збільшуються в розмірах. Зрілі ауксоспори одягаються оболонкою і перетворюються в вегетативні клітини. Стадія ауксоспори – стадія омолодження клітин, зигота проростає без поділу, тому діатомові завжди диплоїдні.

Дата добавления: 2014-01-07