КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Оцінювальна дискусія
Як організувати роботу 1. Підготовчий етап • Повідомте попередньо тему дискусії її учасникам (бажано у формі дискусійного питання). • Запросіть чи виберіть із числа дітей класу 2-5 експертів. • Попросіть дітей придумати запитання до експертів та визначитись зі своєю позицією щодо поставленого запитання. • Попросіть експертів підготувати додаткову довідкову інформацію з теми дискусії. • Придумайте назву ток-шоу й оберіть ведучого. • Організуйте аудиторію по типу студії (діти сідають півколом біля експертів). 2. Хід дискусії • Назвіть тему і відрекомендуйте учасникам ведучого та експертів. • Повідомте правила проведення ток-шоу: • Усіучасники дискусії говорять коротко та конкретно. • Надавати слово для виступу може лише ведучий. • Ведучий може зупинити виступаючого, який перевищив ліміт часу. • Виступ експертів (по 1-2 хвилини кожен). • Діти ставлять запитання експертам чи роблять повідомлення (не більше 1 хвилини). • Експерти ставлять один одному запитання. • Підбийте підсумки дискусії за змістом і за формою її проведення. *Правила роботи для дітей знайдіть у папці «Роздаткові матеріали» Один із найскладніших способів обговорення дискусійних проблем. Оцінювальну дискусію можна використовувати лише тоді, коли діти навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. Метою такого виду дискусії є нестільки прояснення позицій сторін, скільки вдосконалення навичок дискутування. Дискусія є складною формою роботи як для викладача, так і для дітей. Складність полягає не тільки в організації підготовки і веденні дискусії, айв оцінці роботи її учасників. Саме тому дуже важливе значення має методика проведення оцінювальної дискусії. В такій дискусії учасники працюють у малих групах і одержують бали за свою роботу. Вихователь, який веде дискусію, оцінює участь кожної особи, а по закінченні — обговорює ЇЇ результати разом з учасниками. Значною віхою у підготовці до дискусії є вибір теми. Бажано, щоб тема була сформульована проблемно, щоб підходи до її висвітлення були різновекторними. Вихователь може запропонувати дітям дати свої пропозиції щодо визначення теми дискусії, а потім із запропонованого переліку вибрати найбільш цікаві та актуальні. Дискусія проводиться в класі, діти якого заздалегідь об'єднуються в кілька підгруп по 6 — 8 осіб. Одна з підгруп розташовується в центрі аудиторії, а решта — разом з учителем розміщується довкола них. За тривалістю дискусія може бути від 8 до 20 хвилин, залежно від теми. У своїй роботі учасники користуються планом, аби не відхилятись від обраної теми. План дискусії є дуже важливим елементом у її проведенні. Його можна пропонувати учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Маючи такий план, діти можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготувати собі нотатки тощо. Виходити треба з того, що діти мають підготуватись і включатись у роботу безпосередньо під час проведення дискусії. З іншого боку, вихователь попереджає, що кожна підгрупа буде обговорювати якийсь один пункт з плану, і кому який пункт дістанеться, заздалегідь не відомо, тому варто готуватися до дискусії за всіма пунктами плану. Можна практикувати складання плану дискусії за відомою Заздалегідь темою безпосередньо на початку обговорення. У такому випадку вчителеві доцільно залучити до складання плану самих дітей. Головний принцип плану має полягати у логічній послідовності його пунктів. Кожний пункт, окрім першого, повинен виходити з попереднього. Пункти не мають повторювати один одного. Всі пункти плану повинні бути в діалектичній єдності. Пояснюючи порядок роботи в підгрупах, важливо, щоб учитель підкреслив значущість ідеї переходу в обговоренні від одного пункту плану до іншого. Такий перехід е важливим елементом у методиці проведення дискусії. Перехід має бути переконливим та аргументованим. Вихователь може навести приклад такого переходу і продемонструвати його присутнім в аудиторії. Він наголошує, що це може бути позиція одного з учасників дискусії, який у ході обговорення запропонує перейти до іншого пункту плану, оскільки попередній пункт повністю висвітлено учасниками. Водночас важливо дати останній шанс у підгрупі тим, хто ще не висловлювався з обговорюваного пункту, не повторюючи думок попередників. І тільки за відсутності бажаючих щось додати по суті до сказаного можна переходити до наступного пункту плану дискусії. Але треба наголосити, що з такою пропозицією може виступити кожен учасник дискусії, якщо він відчуває, що дискусія починає гальмуватись або тупцює на місці. Завдання вихователя — вміло керувати цим процесом та заохочувати учасників дискусії до творчої роботи. У процесі переходу до обговорення наступного пункту плану вихователь може поміняти місцями та ролями підгрупи спостерігачів і тих, хто безпосередньо брав участь у дискусії. По ходу дискусії вихователь записує заохочувальні бали у спеціально підготовлену таблицю з прізвищами учасників. Вони надаються за чітке дотримання учасниками обговорюваної теми, за цікаву інформацію, за вдале залучення учасником дискусії до обговорення інших членів підгрупи тощо. Проте вихователь може записати окремим учасникам і штрафні бали. Вони можуть бути за перебивання виступу свого товариша, за відхилення від теми обговорення, за намагання говорити лише самому і не слухати інших тощо. В ході дискусії оцінюється робота кожного з учасників, використовуються як заохочувальні, так і штрафні бали. У процесі підготовки до дискусії вихователь заготовляє на кожну підгрупу листок оцінювання роботи її учасників. У ньому записується вид діяльності, за який можна давати заохочувальні та штрафні бали. Він може бути поданий у вигляді таблиці. Наприкінці дискусії викладач підраховує кількість балів та виставляє оцінку кожному учаснику. Можливо також, користуючись листками оцінювання, залучати до само- та взаємо-оцінювання самих дітей, які не задіяні безпосередньо в дискусії. По закінченні дискусії вихователь підбиває підсумки, аналізує діяльність кожного з учасників, оголошує суму набраних ними балів. Тут доцільно сконцентрувати увагу дітей на допущених помилках, визначити ключові моменти і, якщо є потреба, винести їх на окреме обговорення вже за межами дискусії. Окрім того, що вихователь оцінює персональну діяльність учасників, він може відзначити особливості колективної роботи підгрупи, поставити нові завдання з формування вмінь та навичок тощо. Для закріплення знань, одержаних у ході дискусії, вихователь на завершення може дати класу письмове завдання за варіантами. Практика свідчить, що після такої роботи в класі практично не залишається невстигаючих дітей з теми, опрацьованої за технологією оцінювальної дискусії.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1549; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |