Оцінювальна дискусія

Як організувати роботу

1. Підготовчий етап

• Повідомте попередньо тему дискусії її учасникам (бажано у формі дискусійного питання).

• Запросіть чи виберіть із числа дітей класу 2-5 експертів.

• Попросіть дітей придумати запитання до експертів та визначитись зі своєю позицією щодо поставленого запитання.

• Попросіть експертів підготувати додаткову довідкову інформацію з теми дискусії.

• Придумайте назву ток-шоу й оберіть ведучого.

• Організуйте аудиторію по типу студії (діти сідають півколом біля експертів).

2. Хід дискусії

• Назвіть тему і відрекомендуйте учасникам ведучого та експертів.

• Повідомте правила проведення ток-шоу:

• Усіучасники дискусії говорять коротко та конкретно.

• Надавати слово для виступу може лише ведучий.

• Ведучий може зупинити виступаючого, який перевищив ліміт часу.

• Виступ експертів (по 1-2 хвилини кожен).

• Діти ставлять запитання експертам чи роблять повідомлення (не більше 1 хвилини).

• Експерти ставлять один одному запитання.

• Підбийте підсумки дискусії за змістом і за формою її проведення.

*Правила роботи для дітей знайдіть у папці «Роздаткові матеріали»

Один із найскладніших способів обговорення дискусійних проблем. Оцінювальну дискусію можна використовувати лише тоді, коли діти навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. Метою такого виду дискусії є нестільки прояснення позицій сторін, скільки вдосконалення навичок дискутування.

Дискусія є складною формою роботи як для викладача, так і для дітей. Складність полягає не тільки в організації підготовки і веденні дискусії, айв оцінці роботи її учасників. Саме тому дуже важливе значення має методика проведення оцінювальної дискусії. В такій дискусії учасники працюють у малих групах і одержують бали за свою роботу. Вихователь, який веде дискусію, оцінює участь кожної особи, а по закінченні — обговорює ЇЇ результати разом з учасниками.

Значною віхою у підготовці до дискусії є вибір теми. Бажано, щоб тема була сформульована проблемно, щоб підходи до її висвітлення були різновекторними. Вихователь може запропонувати дітям дати свої пропозиції щодо визначення теми дискусії, а потім із запропонованого переліку вибрати найбільш цікаві та актуальні.

Дискусія проводиться в класі, діти якого заздалегідь об'єднуються в кілька підгруп по 6 — 8 осіб. Одна з підгруп розташовується в центрі аудиторії, а решта — разом з учителем розміщується довкола них. За тривалістю дискусія може бути від 8 до 20 хвилин, залежно від теми. У своїй роботі учасники користуються планом, аби не відхилятись від обраної теми.

План дискусії є дуже важливим елементом у її проведенні. Його можна пропонувати учасникам заздалегідь, напередодні дискусії. Маючи такий план, діти можуть підготуватись до обговорення: попрацювати з літературою, довідниками, підготувати собі нотатки тощо.

Виходити треба з того, що діти мають підготуватись і включатись у роботу безпосередньо під час проведення дискусії. З іншого боку, вихователь попереджає, що кожна підгрупа буде обговорювати якийсь один пункт з плану, і кому який пункт дістанеться, заздалегідь не відомо, тому варто готуватися до дискусії за всіма пунктами плану.

Можна практикувати складання плану дискусії за відомою Заздалегідь темою безпосередньо на початку обговорення. У такому випадку вчителеві доцільно залучити до складання плану самих дітей.

Головний принцип плану має полягати у логічній послідовності його пунктів. Кожний пункт, окрім першого, повинен виходити з попереднього. Пункти не мають повторювати один одного. Всі пункти плану повинні бути в діалектичній єдності.

Пояснюючи порядок роботи в підгрупах, важливо, щоб учитель підкреслив значущість ідеї переходу в обговоренні від одного пункту плану до іншого. Такий перехід е важливим елементом у методиці проведення дискусії. Перехід має бути переконливим та аргументованим. Вихователь може навести приклад такого переходу і продемонструвати його присутнім в

аудиторії. Він наголошує, що це може бути позиція одного з учасників дискусії, який у ході обговорення запропонує перейти до іншого пункту плану, оскільки попередній пункт повністю висвітлено учасниками.

Водночас важливо дати останній шанс у підгрупі тим, хто ще не висловлювався з обговорюваного пункту, не повторюючи думок попередників. І тільки за відсутності бажаючих щось додати по суті до сказаного можна переходити до наступного пункту плану дискусії. Але треба наголосити, що з такою пропозицією може виступити кожен учасник дискусії, якщо він відчуває, що дискусія починає гальмуватись або тупцює на місці. Завдання вихователя — вміло керувати цим процесом та заохочувати учасників дискусії до творчої роботи.

У процесі переходу до обговорення наступного пункту плану вихователь може поміняти місцями та ролями підгрупи спостерігачів і тих, хто безпосередньо брав участь у дискусії.

По ходу дискусії вихователь записує заохочувальні бали у спеціально підготовлену таблицю з прізвищами учасників. Вони надаються за чітке дотримання учасниками обговорюваної теми, за цікаву інформацію, за вдале залучення учасником дискусії до обговорення інших членів підгрупи тощо. Проте вихователь може записати окремим учасникам і штрафні бали. Вони можуть бути за перебивання виступу свого товариша, за відхилення від теми обговорення, за намагання говорити лише самому і не слухати інших тощо. В ході дискусії оцінюється робота кожного з учасників, використовуються як заохочувальні, так і штрафні бали.

У процесі підготовки до дискусії вихователь заготовляє на кожну підгрупу листок оцінювання роботи її учасників. У ньому записується вид діяльності, за який можна давати заохочувальні та штрафні бали. Він може бути поданий у вигляді таблиці. Наприкінці дискусії викладач підраховує кількість балів та виставляє оцінку кожному учаснику. Можливо також, користуючись листками оцінювання, залучати до само- та взаємо-оцінювання самих дітей, які не задіяні безпосередньо в дискусії.

По закінченні дискусії вихователь підбиває підсумки, аналізує діяльність кожного з учасників, оголошує суму набраних ними балів. Тут доцільно сконцентрувати увагу дітей на допущених помилках, визначити ключові моменти і, якщо є потреба, винести їх на окреме обговорення вже за межами дискусії. Окрім того, що вихователь оцінює персональну діяльність учасників, він може відзначити особливості колективної роботи підгрупи, поставити нові завдання з формування вмінь та навичок тощо.

Для закріплення знань, одержаних у ході дискусії, вихователь на завершення може дати класу письмове завдання за варіантами. Практика свідчить, що після такої роботи в класі практично не залишається невстигаючих дітей з теми, опрацьованої за технологією оцінювальної дискусії.

Дата добавления: 2014-01-07