Гігієна м’яса критерії безпеки м’яса тварин та санітарно-гігієнічні вимоги до м’ясних виробів

Питання 2

Законом України «Про м'ясо та м'ясні продукти» визначається, що м'ясні продукти, м'ясо та кулінарні вироби з нього повинні піддаватися ретельному санітарному контролю під час одержан­ня, транспортування, зберігання та реалізації, оскільки вони мо­жуть бути причиною виникнення кишкових захворювань, гель­мінтозів та харчових отруєнь.

Господарства, які є постачальниками м'яса, м'ясної сирови­ни та м'ясних продуктів, повинні пройти атестацію, тобто проце­дуру оцінки санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарно­го стану та їх технічних можливостей з метою забезпечення стабільного випуску продукції, яка відповідає встановленим ви­могам щодо якості та безпеки.

На якість м'яса істотно впливає процес дозрівання, коли під впливом складних біохімічних процесів поліпшуються смакові властивості м'яса ізбільшується його стійкість під час зберіган­ня.У їжу використовують лише достигле м'ясо. При правильно­му режимі охолодження і дозрівання м'яса на його поверхні утво­рюється шкірка підсихання, яка запобігає проникненню мікро­організмів у глибину м'яса.

При дослідженні туш звертають увагу на стан зарізу, ступінь знекровлення, наявність гіпостазів і змін у лімфатичних вузлах.

При підозрі, що м'ясо одержане від забою хворих тварин чи за­битих у стані агонії, проводять бактеріоскопічний аналіз, визнача­ють рН, ставлять реакцію на пероксидазу, а для м'яса великої рога­тої худоби - формальну пробу (реакція з нейтральним формаліном).

М'ясо вважається одержаним від здорової тварини за наявності відповідних органолептичних показників туші, відсутності пато­генних мікробів, рН 5,7-6,2, позитивної реакції на пероксидазу та негативної формольної реакції.

М'ясо хворої, а також перевтомленої тварини недостатньо зне­кровлене, рН 6,3-6,5, реакція на пероксидазу негативна, а фор-мольна проба позитивна (пластівці).

М'ясо тварини, забитої в стані агонії, погано знекровлене, із синюшним чи бузково-рожевим забарвленням лімфатичних вуз­лів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формоль-на реакція супроводжується утворенням желеподібного згустка.

Бактеріологічне дослідження м'яса проводять згідно з чинними «Правилами ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів» та нормативно-тех­нічною документацією у випадках, коли необхідно уточнити діаг­ноз на різні інфекційні захворювання або виключити забруднення м'яса бактеріями з групи збудників харчових токсикоінфекцій.

До випадків, які вимагають бактеріологічного дослідження м'яса, належать:

- вимушений забій тварин;

- шлунково-кишкові захворювання;

- захворювання дихальних органів з тяжким перебігом;

- септико-піємічні процеси та отруєння;

- захворювання родових шляхів, ускладнення, пов'язані з тяж­кими родами, гострі захворювання вимені, суглобів, сухожильних піхов;

- наявність гнійних та гангренозних ран, великих травм, під­вищення та зниження температури тіла;

- випадки видалення кишечника з туші пізніше двох годин піс­ля забою тварини (особливо влітку);

- підозра щодо гостроінфекційних захворювань;

- відсутність внутрішніх органів, сумнів щодо придатності м' я-са в їжу;

- підозра щодо паратифозних захворюваннь або післязабійного забруднення м'яса паратифозними бактеріями;

- злоякісний перебіг ящура;

забій тварин-продуцентів, оброблених живими мікробами, але забитих не раніше трьох тижнів з моменту закінчення обробки (раніше цього строку забій тварин-продуцентів на м 'ясо за­бороняється);

- у випадках на вимогу ветеринарної або медико-санітарної інспекції.

Санітарно-гігієнічні вимоги до м'яса птиці. М'ясо птиці (ку­рей, качок, гусей) відрізняється ніжною консистенцією, висо­кою харчовою і біологічною цінністю. М'ясо птиці належить до продуктів, що швидко псуються, якість його залежить від до­тримання ветеринарно-санітарних правил під час забою і роз­робки тушок. Забруднення м'яса птиці патогенними мікроор­ганізмами може виникнути через вміст кишечнику, якщо він пошкоджується при потрошінні тушок. Особливу небезпеку становить вміст кишечнику за наявності в ньому сальмонел. Носієм сальмонел є в основному водоплавна птиця, і тому жор­стке дотримання санітарних вимог при її обробці має велике значення для профілактики сальмонельозної токсикоінфекції. У заклади ресторанного господарства приймається водоплавна птиця лише в потрошеному вигляді, що найбільш повно відпо­відає гігієнічним вимогам.

Охолоджене м'ясо птиці зберігають при температурі від 2 °С до 4 °С протягом 72 годин, заморожену птицю - при температурі (-8...12 °С) протягом 5-10 місяців.

Дата добавления: 2014-01-07