Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Вплив факторів на несучість курей. Стимулятори яєчної продуктивності

Фотоперіодизм, біологічне значення та застосування на практиці

Фотоперіодизм - річні цикли розвитку багатьох видів тварин і рослин, які регулюються тривалістю світлового дня та температурним режимом.

Фотоперіодизм проявляється у першу чергу у коливаннях інтенсивності метаболізму та енергії.

У технології виробництва яєць птиці велике значення має подовження строків яйценосності.

Залежно від породи у певний період у птиці настає, для продовження періоду яйценосності, період линяння, що пов'язано з втратою пір'я,

За цих умов яйценосність птиці знижується, а може і зовсім припинитись. По закінченню цього періоду яйценосність у птиці відновлюється, однак вона значно нижче, ніж у перший період. Виняток складають гуси.

У основу штучного фотоперіодизму птиці покладено комплексний вплив на неї рядом факторів, щоб припинити її яйцекладку.

Явище фотоперіодизму у птиці проводять наступним шляхом: у перші чотири дні птицю тримають без корму і без світла у темних приміщеннях. На п'ятий день птиці дають по 40 г зерна і протягом тижня кількість корму доводять до 100 г кожного дня. З 15-го дня у раціон включають комбікорм, частку якого збільшують, а зерна зменшують. Крім цього на 5-й день вмикають світло на 2 години, а далі протягом тижня доводять до 6 годин. Після цього повторно залишають птицю без світла ще на 2 дні. Через 10 днів після початку застосування умов фотоперіодизму (певного харчування та освітлення) настає інтенсивне линяння. Через півтора два місяці після примусового линяння інтенсивність яйценосності відновлюються до 70% і у подальшому кури використовуються для одержання яєць більше 6-7 місяців. Для індичок іноді використовують примушене линяння, яке продовжується 2,0-2,5 місяці. За три місяці другого циклу яйценосності від однієї індички отримують 50-55 яєць, у качок - 60-70, гусей - 40-50. Саме таким чином, фотоперіодизм дає можливість використання інкубаційних яєць.

Явище фотоперіодизму підсилюються хімічними та гормональними речовинами, за цих умов світловий день скорочується до 8 годин за період одного місяця.

 

Основні показники яєчної продуктивності: кількість та маса яєць.

На яєчну продуктивність впливає насамперед вид птиці, порода

Несучість яєчних порід – 200-250

М'ясо-яєчних --160-200

М’ясних – 120-160

Від курей сучасних гібридів (кроси ЗОРЯ 17, Борки 117, Беларусь 9, Янтар 1, Хай секс коричневий та ін..) отримують 250-300 яєць на рік

Несучість качок в середньому складає 110-120 шт., гусей-40-50, індичок – 90-100, цесарок 70-100, перепелів – 220-300.

Маса яєць: курячих – 55-65 г

Качиніх, індичих – 80-100

Гусячих - 130-160

Цесариних - 38-50

Перепелиних 10-13 г

 

Найбільший вплив на яєчну продуктивність мають умови годівлі та утримання..

У найбільшій мірі маса яєць залежить від рівня обмінної енергії у кормосуміші. Суттєве збільшення маси яєць встановлено за додавання до раціону курей кукурудзи і такого джерела енергії, як рослинні жири (до 2%), які містять ненасичені жирні кислоти, а саме лінолеву. Зменшення проти норми обмінної енергії на 5—10% призводить до зниження маси курячих яєць на 0,5— 0,7г.

Маса яєць зростає і при збільшенні у кормосуміші частки сирого протеїну:

Вміст сирого протеїну, %        
Маса курячих яєць, г 55,0 57,4 58,5 59,8

Це збільшення буває більш помітним, якщо джерелом протеїнової добавки є корми тваринного походження. Оптимізація амінокислотного складу кормосуміші призводить до збільшення маси курячих яєць на 1-2 г.

Укрупненню яєць сприяє добавка у корм доброякісної трав'яного борошна, вітаміну Д3, при його недостачі, аскорбінової кислоти, сахарози.

Зниження маси яєць встановлено за підвищеного вмісту у раціоні жита, ріпаку, при введенні в організм надлишку фосфору, лікарських або отруйних речовин (нікарбазин, фуміганти, афлатоксини), а також після втрати апетиту.

Корми не впливають на форму яєць, але помітно позначаються на якості шкаралупи.

Згідно багаточисельних джерел вітчизняної і зарубіжної літератури встановлено, що збільшення дози кальцію у кормосуміші для курей-несучок з 2,0-2,5 до 3,5-4,0% незмінне супроводжується покращенням якості шкаралупи.

Тісно пов'язаний з обміном кальцію і якістю шкаралупи фосфор. Хоч його частка у шкаралупі досить незначна, однак він як антагоніст кальцію може знизити засвоєння останнього і збільшити його вивільнення з організму разом із послідом. Саме тому дозу фосфору, на думку вчених, слід обмежити, зменшити норму приблизно у 1,5 рази, але ще краще згодовувати кальцій і фосфор у різний час: основну частину фосфору включати у ранішнє годування, а кальцій у вечірнє. Встановлено, що оптимальне співвідношення між фосфором і кальцієм при середній яйценосності курей повинно бути 1:3,5-4,0, при високій - 1:4-5.

Ступінь засвоєння мінеральних речовин несучкою і якість шкаралупи багато в чому залежить від вмісту у раціоні вітаміну Д3. Дефіцит цього вітаміну впливає на якість шкарлупи тільки через декілька днів.

Всмоктуванню кальцію через слизову оболонку кишечнику сприяє наявність у кормі достатньої кількості лізину і аргініну.

Цікаво відзначити, що наявність у кормі літію біля 300 г/т майже повністю паралізує1 процес виділення кальцію для утворення шкаралупи, у результаті чого кури "ллють" яйця, тобто зносять їх без шкаралупи. З'явлення безшкаралупних яєць (до 40%) у більшості випадків пов'язано не з дефіцитом кальцію, а з неспроможністю організму несучки проникненню кальцію з крові до шкаралупи.

Кормовий фактор сильно впливає на співвідношення, склад і властивості білка і жовтка. Високий рівень обмінної енергії у раціоні змінює відношення білка до жовтка на користь жовтка. Підвищений вміст сирого протеїну призводить до збільшення частки білка, при низькому — не тільки зменшується відносна кількість білка, але і відзначається його деяке розрідження. За вмісту раціоні курей 13, 16 і 19 г сирого протеїну висота щільного білка складає відповідно 5,6; 5,7 і 5,9 мм. Негативна дія низького рівня сирого протеїну збільшується за його неповноцінності, особливо при нестачі у ньому метіоніну, цистину і лізину.

Від якості раціону багато в чому залежить пігментація жовтка. Вона збільшується за додавання у раціон трав'яного борошна, особливо люцернової, жовтої кукурудзи або препаратів, які містять каротиноїди. Добавка у корм варених жирів призводить до затемнення жовтків. Додавання у раціон великої кількості бавовникового шроту (більше 7%) порушує пігментацію жовтка, який набуває оливковий або коричневий відтінок; білок за цих умов стає рожевим. Оливковий або зелений колір жовтка з'являється також при згодовуванні несучкам сорго або ріпаку, які містять деякі таніни.

Жовток стає бліднішим при надлишкових дозах вітаміну А, при вмісту у кормосуміші нітрату або нітрату калію (більше 0,2%).

На яєчну продуктивність курей впливає і умови годівлі в період вирощування протягом яйцекладки.

Годівля ремонтних курочок і курок-несучок повинна бути диференційованою, залежно від віку і фази несучості.

В перший місяць життя курочок рівень протеїну в кормі складає 22%, до 4 місяців його зменшують до 14% (застосовують так звану обмежену годівлю, щоб не стимулювати передчасне статеве дозрівання)

При підвищеному (до 14%) рівні протеїну молодки раніше починають нести яйця. При цьому маса яйця менша.

Протягом періоду яйцекладки змінюється кількість поживних речовин за фазами несучості

1 фаза (перші 5 міс. яйцекладки вік 150-300 днів) – 17% протеїну, 3-3,1% кальцію, 0,8% фосфору (270-310 Ккал)

2 фаза (другі 4міс несучості –вік 300-420 днів) – 15,5-16,5% протеїну

3 фаза (останні 3 міс несучості- вік 420-510днів)- 14-15% протеїну

Це пояснюється тим, що в першу фазу поживні речовини потрібні не тільки на утворення яйця а й на ріст курки. У другу фазу ріст закінчується – рівень протеїну зменшують, в 3-тю знижується несучість – рівень протеїну і енергії знову знижують, щоб не стимулювати ожиріння.

Для стимулювання яєчної продуктивності на присадибних та фермерських ділянках в осінній і зимовий період доцільно використовувати штучне освітлення. При цьому тривалість освітлення на початок несучості становить 9-10 год., потім щоденно збільшується на годину і доводиться до 18 годин. (на птахофабриках іноді застосовують 22-24 годинне освітлення).

У ремонтних курочок також щоб не стимулювати вироблення естроген них гормонів і передчасну овуляцію також до 4-місячного знижують тривалість світлового дня до 8 годин і на такому рівні утримують до 5місячного віку.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Синтез і механізм формування компонентів яйця | Навчальна угода
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 3067; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.