Новинні радіопередачі

Виробництво основних радіопрограм

Не дивлячись на те, що діяльність редакції пов'язана з виробництвом інформаційних, аналітичних, репортажів передач, вона має бути готова до проведення прямих ефірів. Це можуть бути виступи гостей радіостанції, різні варіанти інтерактивних діалогів, «круглих столів» і радіомостів. При ідеально відлагодженій технології радіо здатне освітлювати події безпосередньо у момент їх випадку. На відміну від музичних радіостанцій, де основним матеріалом для радіопрограм є вже наявна записана музика і виготовлення радіопрограми практично відсутній (є програмування), на інформаційній радіостанції всі матеріали не лише програмуються, але і записуються, вмонтовуються, редагуються або ж даються в прямому ефірі.

Велика кількість різних записних радіопередач, що чергують з відрізками прямого ефіру, вимагає наявність чітко відлагодженої технології підготовки радіопередач, розміщення їх на сервері в певному порядку до виходу до ефіру, автоматичного знищення тих, що не підлягають зберіганню радіопередач після виходу до ефіру і архівації коштовних радіопередач. Розробку і строге дотримання цієї технології здійснює логістик спільно з головним редактором.

Після вибору цільової аудиторії і інформаційної спрямованості радіостанції визначаються ті або інші інформаційні агентства, «стрічки» яких поступатимуть у відділ інформації.

Репортери – основний кістяк служби новин. Вони стежать за розвитком подій, беруть інтерв'ю і ведуть репортажі. Вимоги, що пред'являються до репортерів, включають уміння точно збудувати сюжет, наполегливість, оперативність в роботі, а головне – уміння використовувати специфічні образотворчо - виразні засоби радіомовлення, знаходити найкращі дороги передачі суті події за допомогою звуку.

Існують два типи новинної інформації, два її рівні: місцевий і загальнонаціональний.

Місцеві новини. До джерел місцевих новин можуть належати місцеві органи влади: тут є власні прес - служби, з якими слід підтримувати зв'язок. Правоохоронні органи, пожежна частина, швидка допомога – всі ці служби так само потребують преси, як преса потребує їх. Часто такого роду служби записують оперативну інформацію на автовідповідач по номеру, відомому лише журналістам.

Заслуговуючі уваги новини можуть з'являтися в комунальних службах. Ще одне джерело інформації – прес - релізи. Проте в більшості випадків радіожурналісти потребують контактів з особами або організаціями, що випустили прес - релизы, для уточнення подробиць, проведення інтерв'ю і ін. Цікаві і такі джерела новин, як всі інші ЗМІ, повідомлення радіослухачів, спілкування з колегами, контакти з представниками партій і суспільних рухів, фінансових і промислових компаній. Отже, місцеві новини поступають з багатьох
джерел.

Яким чином самі репортери дізнаються про новини? Звідки вони черпають інформацію?

Постачальниками новинної інформації державного рівня є інформаційні агентства. Цілий доба вони передають різним клієнтам (у тому числі радіостанціям - підписчикам) текстові повідомлення, що поступають або на телетайпну стрічку, або на принтери або цифрові носії. Ці повідомлення відбиваються на дисплеї комп'ютера у вигляді меню.

Деякі радіостанції мають власних репортерів, але це недоцільно. По-перше, це дорого, а, по-друге, збір інформації - це окремий бізнес. Інколи радіостанція може дозволити собі мати одного - двох власних репортерів на тих інформаційних напрямах, які вважаються для радіостанції ключовими, й інформація від яких буде настільки ексклюзивною і важливою, що у момент її виходу до ефіру аудиторія радіостанції серйозно збільшуватиметься. Проте репортери на інформаційному радіо – це швидше виключення, чим правило.

Стрічки різних інформаційних агентств доводяться до єдиного формату і виводяться на екран комп'ютера у відділі інформації в зручному вигляді. На сьогоднішній день існує велика кількість комп'ютерних програм для роботи із стрічками інформагентств. Ці програми дозволяють приймати в реальному часі повідомлення, що знов приходять, переглядати їх, редагувати і роздруковувати для подальшого читання новин в прямому ефірі в буквальному розумінні «з аркуша». Причому кожне повідомлення друкується на окремому аркуші. Можливий варіант, коли вибрані і відредаговані повідомлення у відділі інформації виводяться на екран комп'ютера перед ведучим прямого ефіру і читаються їм. У обох варіантах новини йдуть в ефір без попереднього запису, живцем. Це дозволяє довести оперативність інформування аудиторії про події, що відбуваються, до одиниць хвилин.

До переваг цього методу відносяться висока міра автоматизації процесу підготовки новин, читання новин професійним диктором, підготовка новин однією людиною. Недоліком методу є те, що процес редагування тексту повідомлень на екрані комп'ютера проходить «про себе», тому у диктора або ведучого виникають складнощі з прочитанням нечитабельних виразів і зворотів, які сповна прийнятні в написанні. Але цей метод підготовки новинних випусків вважається найбільш переважним і передбачає наявність у співробітника досвіду роботи читання з «аркуша».

В процесі редагування черговий випуск новин виводиться на екран випускаючого редактора відділу інформації. Принципово важливо, аби це відбувалося саме в процесі редагування. У даній технології випускаючий редактор, беручи участь в процесі підготовки інформаційного блоку, усуває можливі помилки або неточності чергового змінного інформаційника безпосередньо у момент їх виникнення.

Випускаючий редактор не контролює затвердження готового інформаційного блоку. Але на деяких радіостанціях готовий випуск новин після його складання є видимим випускаючим редактором, затверджується їм і потім читається в ефірі. Для оперативного освітлення подій це непридатно, оскільки така технологія робить новини «дуже правильними» і «мертвими», що позначається на рейтингу радіостанції
в цілому.

Підготовка новинного випуску може відбуватися таким чином, що кожне з повідомлень, прочитане із стрічки новин, промовляється вголос співробітником в тій редакції, в якій воно звучатиме в ефірі. Виголошений текст повідомлення одночасно «вислухується» випускаючим редактором і друкується друкаркою (з голосу) на іншому комп'ютері або машинці, що пише, для подальшого читання в ефірі.

Достоїнствами цієї технології є промовляння повідомлення перед його читанням в ефірі, контроль випускаючим редактором інформації «с слуху», тобто в тому вигляді, як її сприйматиме слухач, формування новинного блоку практично в реальному часі, сумірне з темпом вступу новин. Недоліками такої технології є додаткова штатна одиниця – друкарка, зайвий комп'ютер або машинка, що пише. Сюди ж відноситься і необхідність мати окреме приміщення для відділу інформації (процес формування новинного блоку заважає працювати останнім співробітникам).

Новини в цьому випадку читає той, хто їх промовляє, тобто змінний інформаційник. Оптимальний варіант, якщо він є професійним диктором, інакше новини читатимуться непрофесійно. В зв'язку з цим слід пам'ятати, що радіо – засіб спілкування. Неправильно побудована фраза, невдале вираження, нелогічна послідовність викладу подій небажані в будь-якому радіоматеріалі, але особливо – у випуску новин.

Дата добавления: 2014-01-07