Роль і значення водних ресурсів в агропромисловому виробництві

Контрольні запитання

1. Що називають мікрооперацією?

2. Що називають мікрокомандою?

3. Призначення операційного пристрою (ОП)?

4. Призначення управляючого пристрою?

5. За якими ознаками класифікують АЛП?

6. Які типи пристроїв керування застосовують в АЛП?

7. Складіть схему загальної структури АЛП та опишіть призначення блоків АЛП.

8. Які мови використовують для описання ОП?

9. Дати визначеня ідентифікатора, розрядного показника, оператора і описання управляючого сигналу АЛП.

10. Які мікрооперації найбільше розповсюджені в АЛП?

11. Яке призначення пристрою керування (ПК)?

12. Які дії забезпечує ПК протягом машинного такту?

13. За якими ознаками класифікують ПК?

14. Які функціональні частини виділяють в ПК та їх призначення?

15. Принцип роботи синхронних та асинхронних ПК.

Розвиток продуктивних сил України супроводжується прискореними темпами водоспоживання. Майже 80% річкового стоку, що формується в Україні, використовується в народному господарстві. Водночас багато води не можна використовувати в народному господарстві через її надмірне забруднення. Щороку до річок і водойм скидається 18—19 км³ відпрацьованої води, з яких 4—5 км³ недостатньо або й зовсім не очищені. Понад 80% водних ресурсів України радіоактивно забруднені.

Вода виконує дуже важливі функції:

1) це головна складова частина всіх організмів (тіло людини складається на 70 % із води, а огірок і медуза – 98-99 %)

2) це основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів в екосистемах (обмін речовин, тепла, ріст біомаси)

3) це головний агент-переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

4) води Світового океану є основним кліматоутворюючим фактором

5) без води неможлива реалізація будь-якої технології.

Основним споживачем прісної води є сільське господарство (70 % її загального використання).

У сільському господарстві залежно від функціонального використання вода може відігравати як роль предмета праці, так і роль засобів праці. Людина шляхом створення меліоративної мережі, каналів та інших гідротехнічних споруд забезпечує водозабір і доведення води до полів. Тут вода служить предметом праці. На сільськогосподарських угіддях робітники, використовуючи водні ресурси, формують обсяги і якість урожаю. В цьому випадку вода виступає, вже як засіб праці.

Водні ресурси – це та частина запасів води, яка технічно доступна і економічно доцільна для задоволення потреб суспільства.

Водні об’єкти є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

При аналізі сільськогосподарських аспектів використання водних ресурсів передусім треба звернути увагу на їх взаємодію з землею. Біологічна продуктивність земельних ресурсів значною мірою залежить від вмісту вологи в ґрунті. На значній частині сільськогосподарських угідь земля і вода виступають як двоєдиний засіб виробництва.

Зростання значення водних ресурсів для світового сільського господарства багато в чому пов'язане з негативними природними та антропогенними впливами. Внаслідок антропогенної діяльності 2 млрд га перетворено в пустині та несільськогосподарські землі, що перевищує сучасну площу землі, яка обробляється в світі (1,5 млрд га). З наявних сільськогосподарських угідь близько 60% потребує зрошення.

Приблизно 90% аграрного водоспоживання пов'язано із зрошенням сільськогосподарських культур, решта води витрачається на обводнення пасовищ, на фермах, в населених пунктах тощо. Площа зрошуваних земель України з 2,6 млн. тис. га в 1990 p. зменшилась до 2,2 млн. га в 2006 p.

Особливістю використання водних ресурсів у сільському господарстві є значна питома вага безповоротного водопостачання. Цей показник перевищує 80% води, що забирається. (Безповоротна вода – вода, що не повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної (утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності), шахтної, кар’єрної чи дренажної води)

Основним інструментом використання і управління водними ресурсами в сільському господарстві є меліорація (поліпшення). Вона стала важливим напрямом поліпшення якості землі. підвищення її родючості. Найпоширенішим типом меліорації є гідротехнічна — зрошувальні та осушувальні заходи. Використовуються також хімічна, агролісомеліоративна, культуртехнічна та інші види меліорації.

Отже, однією з найважливіших проблем у сільському господарстві є інтенсифікація використання водних ресурсів, вирішення якої.вимагає комплексного підходу. В ній можна виділити два взаємопов'язані завдання: по-перше, зменшення втрат води, яка доводиться до полів, що при збереженні розмірів водозабору дає змогу підвищити загальну ефективність; і, по-друге, скорочення витрат води на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції за рахунок впорядкування водокористування і підвищення врожайності. Інакше кажучи, не підвищуючи водомісткості сільського господарства загалом, необхідно збільшити кінцеві результати використання водних ресурсів, що досягається за рахунок удосконалення технічного рівня меліоративних систем, підвищення рівня управління та організації водокористування, застосування прогресивних технологій.

Дата добавления: 2014-01-07