Розвиток здібностей

Природа людських здібностей.

Здібності, задатки та індивідуальні відмінності людей.

Поняття про здібності, їх класифікація.

Контрольні запитання

1. Яку задачу вирішує комутація в комп’ютерній мережі?

2. Що називають інформаційним потоком в комп’ютерній мережі?

3. Які особливості покладаються на глобальні та локальні мітки потоку?

4. Яким чином можна визначити маршрут просування потоків даних?

5. Які фактори повинні враховуватися для вибору оптимального маршруту?

6. Які функції покладено на транзитні вузли в комутаційній мережі?

7. Який пристрій призначений для виконання комутації?

8. Для чого призначена таблиця комутації? В яких пристроях вона втілена? Які дані в ній зазначено?

9. Що передбачає операція де мультиплексування?

10. Як називається комутатор, в якому всі вхідні інформаційні потоки комутуються на один вихідний інтерфейс?

1.Поняття про здібності.

Коли ми намагаємося зрозуміти і пояснити, чому різні люди, обставинами життя поставлені в приблизно однакові умови, досягають різних успіхів, ми звертаємося до поняття здібності, вважаючи, що різницю в успіхах можна пояснити ними. Це ж поняття використовується нами тоді, коли потрібно зрозуміти в силу чого одні люди швидше і краще за інших засвоюють знання, вміння та навички. Що ж таке здібності?

Здібності – це те що не зводиться до знань, умінь і навичок, але пояснює(забезпечує) їх швидке засвоєння, закріплення і ефективне використання на практиці. Під здібностями розуміють індивідуально – психологічні особливості, які відрізняють одну людину від іншої. Здібностями називають не всі індивідуальні особливості, а лише ті, які мають відношення до успішності виконання якоїсь діяльності. Поняття „здібності” не зводиться до тих знань, умінь і навичок, які вже вироблені у даної людини.

Здібності не можуть існувати інакше як в постійному процесі розвитку. Здібність, яка не розвивається, якою на практиці людина не користується, з часом втрачається. Тільки завдяки постійним вправам, пов’язаним з систематичними заняттями складними видами людської діяльності, такими як музика, технічна і художня творчість, математика, спорт і т. і., ми підтримуємо і розвиваємо далі відповідні здібності.

Успішність виконання будь-якої діяльності залежить не від однієї, а від поєднання різних здібностей, причому це поєднання, яке дає той самий результат може досягатися різними способами. При відсутності відповідних задатків для розвитку однієї здібності, їх дефіцит може замінити більш сильний розвиток інших.

„ Однією з найважливіших особливостей психіки людини - писав російський вчений Б.Теплов,- є можливість надзвичайно широкої компенсації одних властивостей іншими, внаслідок чого відносна слабкість однієї здібності зовсім не виключає успішного виконання навіть такої діяльності, яка найбільш тісно пов’язана з цією здібністю. Здібності, якої не вистачає може досить вдало компенсуватися іншими високорозвиненими здібностями.” Наприклад, слабкий зір часто компенсується спеціально розвиненим слухом.

Розглянемо питання про класифікацію здібностей людини. Їх досить багато. В першу чергу необхідно розрізняти природні та специфічні здібності.

Природні здібності в основі своїй біологічно обумовлені, тоді як специфічні людські здібності мають суспільно-історичне походження. Багато з природних здібностей є спільними для людини і для тварини (особливо вищих). Такими примітивними здібностями є сприймання, пам’ять, мислення, здібності до елементарних комунікацій на рівні експресії. Ці здібності безпосередньо пов’язані з природженими задатками, але не тотожні їм, а формуються на їх основі при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми научування типу умовно-рефлекторних зв’язків. Але в іншому, по своїм здібностям, по їх набору та механізмам формування людина і тварина принципово відрізняються. У людини окрім біологічно обумовлених, є здібності які забезпечують її життя та розвиток у соціальному середовищі. Це загальні і спеціальні вищі інтелектуальні здібності, які базуються на користуванні мовленням та логікою, теоретичні і практичні, учбові та творчі, предметні та міжособові.

Загальні здібності визначають успіхи людини в різноманітних видах діяльності. До них, наприклад, належать розумові здібності, точність ручних рухів, розвинена пам’ять, досконале мовлення та ін.

Спеціальні здібності визначають успіхи людини в специфічних видах діяльності, для здійснення яких необхідні здібності особливого роду та їх розвиток. До таких здібностей можна віднести, наприклад, музичні, математичні, лінгвістичні, технічні, літературні, художньо-творчі, спортивні та ін.

Наявність у людини загальних здібностей не виключає розвиток спеціальних і навпаки. Часто загальні і спеціальні здібності існують взаємодоповнюючи та взаємозбагачуючи один одного.

Теоретичні і практичні здібності відрізняються тим, що перші визначають схильність людини до абстрактно-теоретичного розмірковування, а другі – до конкретних практичних дій. Такі здібності в основному не поєднуються один з одним і разом зустрічаються лише у обдарованих різносторонньо талановитих людей.

Учбові і творчі здібності розрізняються тим, що перші визначають успішність у навчанні та вихованні, у засвоєнні людиною знань, умінь та навичок, у формуванні якостей особистості, в той час, як творчі – у створенні предметів матеріальної та духовної культури, виробництво нових ідей, відкриттів і винаходів, словом – індивідуальна творчість в різних областях людської діяльності.

Здібності до спілкування, взаємин з людьми, а також предметно-діяльнісні або предметно-пізнавальні в найбільшій мірі соціально обумовлені. В якості приклада здібностей до спілкування можна привести мову людини як засіб спілкування, здібності міжособистісного сприйняття і оцінювання людей, здібності соціально-психологічної адаптації, здібності входити в контакт з різними людьми, здійснювати на них вплив і т.і.

Приклади здібностей предметно-пізнавального плану добре відомі. Вони вивчаються і називаються здібностями до різних видів теоретичної і практичної діяльності.

Велике місце в психології займає вивчення предметної діяльності здібностей, але не менше значення мають міжособистісні здібності. Без володіння мовою як засобом спілкування, без уміння адаптуватися до людей, правильно сприймати і оцінювати їх, взаємодіяти і налагоджувати дружні стосунки в різних соціальних ситуаціях, нормальне життя людини було б просто неможливе. Відсутність у людини такого роду здібностей є перепоною на шляху перетворення її з біологічної істоти в соціальну.

Здібностями можна назвати уміння переконувати інших, домагатися розуміння, впливати на людей. І між особові і предметні здібності взаємно доповнюють один одного. Завдяки їх поєднанню, людина отримує можливість розвиватися повноцінно і гармонійно.

Не окремі здібності безпосередньо визначають успішність виконання якоїсь діяльності, а лише їх вдале поєднання, таке, яке для цієї діяльності необхідне. Практично немає такої діяльності, успіх в якій визначався б лише однією здібністю. Але здібності не лише спільно визначають успішність в діяльності, вони взаємодіють одна з одною та впливають одна на одну. Поєднання різних високорозвинених здібностей називають обдарованістю, і ця характеристика стосується людини, здібної до багатьох різноманітних видів діяльності.

2.

Здібності не з’являються на порожньому місці. В основі їх розвитку лежать певні природні і набуті особливості людини – її задатки.

Спробуємо визначити детальніше, що таке задатки і який зв’язок існує між ними та індивідуальними відмінностями людини.

Задатки – первинна природна чи соціальна основа здібностей ще не розвинена, але яка дає про себе знати при перших спробах діяльності.

У людини є два види задатків: природні (природжені) та набуті (соціальні).

Розвиток здібностей у сукупності з задатками здійснюється у вигляді спіралі. Реалізація можливостей, які надають одного рівня розвитку, відкриває нові можливості для подальшого розвитку здібностей більш високого рівня і т. д. Обдарованість людини визначається діапазоном нових можливостей, котрі відкриває реалізація нових можливостей. Здібності людини – це внутрішні умови її розвитку, які формуються в сукупності з задатками під впливом зовнішніх умов у процесі взаємодії людини з навколишнім середовищем.

Залежність розвитку здібностей від задатків, їх своєрідне поєднання у одних і тих самих людей вивчає психологія індивідуальних відмінностей. Звідки ж беруться індивідуальні психологічні відмінності між людьми? Як вони виникають? Один з варіантів відповіді на ці питання запропонував Анастасі. „Індивідуальні відмінності породжуються багаточисельними і складними взаєминами між спадковістю індивіда та його середовищем... Спадковість допускає досить широкі межі поведінки. Всередині цих меж результат процесу розвитку залежить від його зовнішнього середовища.”

Психологами було доведено, що якості нервової системи не визначають психічні якості і форми поведінки людини і тому їх не можна розглядати як задатки до розвитку здібностей. Але разом з тим, вони створюють грунт, на якому легше утворюються одні форми поведінки і важче інші.

Комплекс індивідуально-типологічних якостей нервової системи, який є у людини, в першу чергу визначає темперамент, від якого надалі залежить індивідуальний стиль діяльності. Але – і це дуже важливо – не одна з відомих якостей нервової системи не є виключно залежною від генотипу, бо на нього самого до певної міри виявляє вплив середовище. Соціально-культурні фактори, пов’язані з розвитком здібностей, здійснюють на них на багато більший вплив, ніж біологічні: середні відмінності між групами людей, що виросли в різних культурах, частіше всього набагато більші ніж ті, що є між людьми різної статі.

3.

До цього часу нами обговорювалися такі здібності, які так чи інакше пов’язані з біологічними особливостями організму. Згадувалися також соціальні здібності, біологічну основу яких поки що нікому не вдалося точно встановити. Це вищі, культурно обумовлені здібності, які є лише у людини: художні, музичні, лінгвістичні, математичні, інженерні та ін. Вони мають інше походження, формуються та розвиваються інакше ніж ті, котрі мають яскраво виражені біологічні задатки і безпосередньо залежать від дозрівання тих чи інших органічних структур.

Умовами розвитку у людини соціальних здібностей є наступні обставини її життя:

1. Наявність суспільства, соціально-культурного середовища, що створене працею багатьох поколінь людей. Це штучне середовище, що включає безліч предметів матеріальної та духовної культури, що забезпечують існування людини і задоволення її людських потреб.

2. Відсутність природних задатків для користуванням відповідними предметами і необхідність навчання цьому з дитинства.

3. Необхідність участі в різноманітних складних і високоорганізованих видах людської діяльності.

4. Наявність з народження навколо людини освічених та цивілізованих людей, які вже володіють необхідними їй здібностями і в змозі передати їй потрібні знання, вміння та навички.

5. Відсутність з народження у людини запрограмованих структур поведінки типу природжених інстинктів, незрілість відповідних мозкових структур, які забезпечують функціонування психіки, та можливість їх формування під впливом навчання та виховання.

Кожна з названих обставин є необхідною для перетворення людини як біологічної істоти, яка з народження володіє деякими елементарними здібностями, що притаманні і багатьом іншим тваринам, в соціальну істоту, яка набуває і розвиває в собі власне людські здібності.

Необхідність включення в специфічно людські види діяльності з раннього дитинства змушує батьків турбуватися про розвиток у дітей потрібних для них здібностей, а пізніше, коли діти дорослішають, створює в них потребу самостійного надбання відповідних здібностей. Ті задатки, котрі необхідні для розвитку людських здібностей, під впливом дорослих складаються у дитини досить рано, приблизно до трьох років, забезпечуючи в подальшому вже не природній а соціальний їх розвиток, включаючи становлення багатьох таких здібностей, аналогів яким немає навіть у високорозвинених тварин.

Твердження про те, що у людини немає готових біологічних задатків до розвитку соціальних здібностей не означає відсутність у цих здібностей анатомо-фізіологічної основи. Ця основа є але вона також не є природженою. Вона представлена функціональними органами, що являють собою нервово-м”язові системи, які складаються прижиттєво і анатомічно та фізіологічно забезпечують функціонування та вдосконалення відповідних здібностей. Формування функціональних органів у людини стає найважливішим принципом її онтогенетичного розвитку, пов”язаного зі здібностями.

4.

Будь-яки задатки, перш ніж перетворитися на здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Для багатьох людських здібностей цей розвиток починається з перших днів життя і, якщо людина продовжує займатися тими видами діяльності, в яких відповідні здібності розвиваються, не припиняються до кінця її життя.

В процесі розвитку здібностей можна виділити ряд етапів:

Всі ці процеси можуть протікати паралельно або накладатися один на одного. Важливим моментом у розвитку здібностей виступає комплексність: одночасне удосконалення декількох взаємно доповнюючих одна одну здібностей. Розвивати якусь одну із здібностей, не піклуючись про підвищення рівня розвитку інших, пов’язаних з нею, практично не можливо. Н-д, хоча тонкі та точні ручні рухи є здібностями особливого роду, вони впливають на розвиток інших здібностей, де потрібні відповідні рухи. Уміння користуватися мовою, досконале володіння нею, також може розглядатися як відносно самостійна здібність. Але це уміння, як органічна частина, входить в інтелектуальні, міжособистісні, творчі здібності, збагачуючи їх.

Багатоплановість і різноманітність видів діяльності, в які одночасно включається людина, є найголовніша умова комплексного та різностороннього розвитку її здібностей.

Основні вимоги щодо діяльності, яка розвиває здібності людини: творчий характер діяльності, оптимальний рівень труднощів для виконання, потрібна мотивація та забезпечення позитивного емоційного настрою в ході і по закінченню виконання діяльності.

Важливим моментом розвитку людських здібностей є їх компенсація. До того ж це стосується навіть тих здібностей, для успіху розвитку котрих необхідні природжені фізіологічні задатки.

Дата добавления: 2014-01-07