Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку, які сприяють формуванню культури спілкування

Дітей молодшого шкільного віку з однолітками.

НЕ 2.3. Особливості формування культури спілкування

Лекційне заняття 7.

Змістовий модуль 2. Методика формування культури спілкування молодших школярів.

План.

1.Психологічні новоутворення молодшого шкільного віку, які сприяють формуванню культури спілкування.

2. Специфіка культури спілкування й особливостей її розвитку у молодших школярів з однолітками.

Ключові поняття теми: психологічні новоутворення, потреби, сфери життєдіяльності.

Основна література до теми: № 7; 8; 9.

Додаткова література до теми: № 2; 3; 18.

Зміст лекції:

Формування особистості дітей молодшого шкільного віку як суб’єктів життєдіяльності включає в себе вироблення культури спілкування. Актуальність цього завдання поглиблюється ще й тим, що саме у сфері міжособистісної взаємодії учнів початкової школи, у зв’язку з її неперервним розширенням та ускладненням, відчувається достатній дефіцит вихованості.

Тому, формування культури спілкування молодших школярів, естетики їхньої поведінки, уміння берегти один одного в умовах повсякденного життя є однією з умов створення характерної для сучасного суспільства моральної атмосфери доброзичливості та поваги до оточуючих.

У молодшому шкільному віці відбуваються істотні зміни у психіці дитини і виникають психологічні новоутворення:

– довільність дій – уміння свідомо висувати мету дії, шукати та знаходити засоби її досягнення, долаючи труднощі та перешкоди;

– внутрішній план дії – здатність обирати та співставляти варіанти дії, планувати їх порядок і засоби реалізації;

– рефлексія – уміння розумно аналізувати свої вчинки та судження з точки зору їх відповідності задуму та умовам діяльності.

Особливостями молодшого шкільного віку є високий рівень значущості для дитини навчання та гри, у колективі слабо виражений розподіл відносин на ділові та міжособистісні, високий авторитет учителя як носія колективних норм і цінностей.

Особливу роль у молодшому шкільному віці відіграє формування моральних почуттів: почуття товариськості, відповідальності за клас, співчуття до горя навколишніх людей, занепокоєння через несправедливість тощо. При цьому формуються такі почуття внаслідок конкретних впливів, спостереженого вчинку, враження від слів учителя. Коли молодший школяр дізнається про норми поведінки, то слова вчителя він сприймає лише тоді, коли вони емоційно його зачіпають, коли він безпосередньо відчуває необхідність чинити так, а не інакше.

Новим джерелом виникнення у молодшого школяра різних переживань, є колектив класу, з яким встановлюються нові соціальні зв’язки. Такі зв’язки виникають на основі різноманітних видів спілкування, зумовлених діловими взаєминами під час виконання доручень, загальною відповідальністю за дії класу, взаємною симпатією тощо.

Основними для дитини молодшого шкільного віку є потреби:

– у спілкуванні з однолітками;

– в емоційному контакті;

– у визнанні й оцінці своїх дій і вчинків;

– виявленні власних позицій у ставленні до інших, світу;

– потреба у дружбі, товариськості, повазі особистості, у самоповазі;

– набутті нових знань і вмінь для пізнання довкілля.

Необхідно роз’яснювати сутність і правильність вчинків у різних типових життєвих ситуаціях, даючи учням можливість емоційного “переживання” разом із практичним застосуванням отриманих знань. На основі спільних видів діяльності учні вчаться будувати свої взаємини з однолітками, входити в колектив ровесників, у них виникає потреба у взаємовимогливості і взаємодопомозі. Вони вчаться не лише виконувати вимоги колективу, а й брати активну участь у постановці вимог, виборі доручень і справ, виникає ще одне новоутворення – відносно стійкі форми поведінки і діяльності, які в майбутньому становлять основу формування характеру.

Молодший шкільний вік як початковий етап соціалізації дитини на рівні школи потребує особливої уваги. Саме зі вступом дитини до школи стає можливим цілеспрямований педагогічний вплив на її особистість. Важливого значення в межах означеної проблеми набуває визначення умов, засобів, форм і методів, які є найбільш дієвими при формуванні знань, умінь і навичок з культури спілкування, а також виявлення найбільш ефективних форм взаємодії школи, сім’ї та громадськості в цьому контексті.

Молодші школярі дуже емоційні, тому можуть наполегливо йти до емоційно-привабливої мети. У той же час їхня емоційна нестійкість проявляється часто в тому, що вони нездатні на довготривалі зусилля, легко відволікаються, якщо перед ними не ставити конкретну мету. Успіх у будь-якій справі викликає у них великий емоційний підйом та бажання виконувати нові доручення. Учнів початкових класів відрізняє довірливо-ігрове відношення до того, з чим вони зустрічаються. Молодші школярі люблять творчі, рухливі, сюжетні ігри, у яких є веселі, смішні, таємничі моменти, особливо захоплюючі для них ігри з героїчною тематикою. Ці ігри побудовані на активному відтворенні оточуючого життя, в них діти можуть робити подвиги, проявляти силу, спритність, мужність.

Дата добавления: 2014-01-07