Концепція екологічної освіти України

Концепція екологічної освіти України є важливим регламен­туючим державним документом, у якому зазначені стратегічні на­прямки й тактичні завдання розвитку екологічної освіти всіх верств населення — від дитинства до старості — з метою формування еко­логічної культури і свідомості громадян, звичок і фундаменталь­них екологічних знань. Цей документ дає підставу для розробки й упровадження нових програм екологічної освіти й виховання як для дітей дошкільного і шкільного віку, так і для студентів проф­техучилищ, технікумів, коледжів і вузів, для керівників різних установ, фахівців різних профілів, галузей виробництва.

Реформування екологічної освіти й виховання в Україні здій­снюється з обов'язковим обліком екологічних законів, закономір­ностей, наукових принципів, що діють комплексно в біологічній, соціальній, економічній, технологічній і військовій сферах.

Концепція екологічної освіти України, як елемент концепції гармонійного розвитку держави, набуває сьогодні ваги актуально­го й важливого державного документа.

Підготовка громадян з високим рівнем екологічних знань, еко­логічної свідомості й культури на основі нових критеріїв оцінюван­ня взаємовідносин людського суспільства й природи (не насильство, а гармонійне співіснування з нею!) має стати одним з головних важелів у розв'язанні надзвичайно гострих екологічних і соціально- економічних проблем сучасної України.

Екологічна освіта, як цілісне культурологічне явище, що вклю­чає процеси навчання, виховання, розвитку особистості, має спря­мовуватися на формування екологічної культури як складової системи національного і громадського виховання всіх верств насе­лення України (у тому числі через екологічне просвітництво з до­помогою громадських екологічних організацій), екологізацію на­вчальних дисциплін і програм підготовки, а також на професійну екологічну підготовку через базову екологічну освіту.

Розв'язання цих питань має забезпечити формування цілісного екологічного знання й мислення, необхідних для прийняття еколо- гічнообґрунтованих народногосподарських рішень на рівні підпри­ємств, галузей, регіонів, країни загалом.

Реформування екологічної освіти та виховання має здійснюва­тися з обов'язковим урахуванням екологічних законів, закономір­ностей, наукових принципів, що діють комплексно в біологічній, технологічній, економічній, соціальній і військовій сферах.

Глибоким опануванням екологічними знаннями, формуванням екологічного мислення, свідомості й культури мають бути охопле­ні громадяни всіх категорій, вікових груп і сфер діяльності.

Збалансований, екологічно безпечний (гармонійний) розвиток має бути базисною, вихідною ідеєю, методологічною основою еко­логічної освіти згідно з міжнародними вимогами.

Головними складовими системи екологічної освіти та вихован­ня мають бути її формальна й неформальна частини, форми й ме­тоди яких різні, а мета одна: різнобічна підготовка громадян, здат­них визначати, розуміти й оптимально розв'язувати екологічні та соціально-економічні проблеми регіонів проживання на основі наукових знань процесів розвитку біосфери, здорового глузду, за­гальнолюдських досвіду й цінностей.

Найголовнішим завданням екологічної освіти є формування екологічної культури всіх верств населення, що передбачає:

• виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності й універсаль­ності (зв'язку локальних з регіональними й глобальними);

• відродження кращих традицій українського народу в узаємо- відносинах з довкіллям, виховання любові до рідної природи;

• формування усвідомлення безперспективності технократичної ідеї розвитку й необхідності заміни її на екологічну, яка базу­ється на розумінні єдності всього живого й неживого в складно- організованій глобальній системі гармонійного співіснування й розвитку;

• формування розуміння необхідності узгодження стратегії при­роди і стратегії людини на основі ідеї універсальності природ­них зв'язків та самообмеженості, подолання споживацького ставлення до природи;

• розвиток особистої відповідальності за стан довкілля на міс­цевому регіональному, національному й глобальному рівнях, уміння прогнозувати особисту діяльність і діяльність інших людей та колективів;

• розвиток умінь приймати відповідальні рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки; виховання глибокої поваги до власного здоров'я та вироблення навичок з його збереження;

Дата добавления: 2014-01-07