Харчові продукти

Грунти

Вода водойм санітарно-господарського призначення

Атмосферне повітря населених місць

При контролі повітря населених місць визначають ГДК м.р. (30хв.) гранично допустима максимально разова концентрація хімічних речовин (для речовин з подразнюючою рефлекторною дією) та ГДК с.д. (24год.) - гранично допустима середньодобова концентрація хімічних речовин в першу чергу для токсичних та небезпечних для здоров’я людини.

У більшості країн Світу для установлення стандарту враховуються головним чином епідеміологічні дані про вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я людини. В Україні він встановлюється експериментально. ГДК атмосферних забруднювачів установлюється за лімітованим показником - рівнем концентрації, яка виявилася найменшою при використанні різних тестів. Як порогові приймаються концентрації, що викликають запах, подразнюючу дію, чи якісь інші захисно - пристосувальні реакції організму.

В основу ГДК в.с.в. беруть показники максимального забруднення води вказаних водойм, при яких зберігаються безпечність для здоров’я людини і нормальні умови водокористування.

В снову регламентації концентрації шкідливих хімічних речовин у воді цих водойм покладено три основні критерії шкідливості:

- вплив на загальний санітарний режим водойм;

- вплив на органолептичні властивості води;

- вплив на здоров’я людини.

Дослідження впливу шкідливих речовин на загальний санітарний режим водойм має за мету попередження порушень процесів самоочищення води водойм в основному від органічних забруднювачів. При цьому визначають БСК, процеси мінералізації азотовмісних речовин, а також відмирання водної сапрофітної мікрофлори. Обов’язково визначаються органолептичні властивості води, оскільки легко визначаються і суттєво впливають на споживання води.

Нормативи ГДКгр розроблені для речовин, які можуть мігрувати в атмосферне повітря або ґрунтові води, знижувати врожайність або погіршувати якість сільськогосподарської продукції, а також продуктів харчування рослинного походження.

Нормування забруднюючих речовин в ґрунті здійснюється за^ трьома напрямками:

• нормування вмісту шкідливих хімічних речовин в орному шарі грунту;

• нормування накопичення токсичних речовин на території підприємства;

• нормування забруднення грунту в житлових районах, переважно в місцях збереження побутових відходів.

Принципи нормування хімічних речовин в грунтах - установлення ГДК гр.(ГДК хім.р-н в орному шарі грунту) значно відрізняється від інших регламентованих показників. Ця відмінність пояснюється тим, що надходження шкідливих речовин в організм безпосередньо з грунту можливо лише як випадковість. В основному хімічні сполуки, що знаходяться в грунті потрапляють до організму через контактуючи середовища (повітря, вода, рослини). Тому при нормуванні та визначенні ГДКг. Працють з тими сполуками, що можуть мігрувати в атмосферне повітря, грунтові води, зменшувати врожайність або якість сільськогосподарської продукції.

Дослідження починають з вивчення фонових концентрацій речовини у грунті, її фізико-хімічні властивості, токсичність, шляхи надходження до грунту. При визначенні допустимої концентрації для речовин грунту враховується їх здатність забруднювати інші середовища, тому враховується перехід в повітря, воду, рослини в кількостях, що не перевищує ГДК для цих середовищ. Встановлена ГДК г. не повинна впливати на процеси самоочищення та ґрунтовий мікро біоценоз.

Гігієнічна регламентація хімічних сполук в харчових продуктах стосується в першу чергу пестицидів, нітратів, токсичних важких металів(Pb, Cd, Hg). Після експериментальних досліджень, де встановлюється порогова доза (концентрація) їх токсичної дії з використанням коефіцієнту запасу та видової чутливості організмів встановлюється гранично допустима добова доза їх надходження до організму. При визначенні ГДК пестицидів виходять з того, що 80% добового їх надходження до організму людини відбувається з харчовими продуктами. Саме тому 80% гранично допустимої добової дози пестицидів розподіляють на продукти харчування з урахуванням рівня споживання та можливої наявності в продукті конкретного пестициду, що регламентується. ГДК пестициду встановлюється окремо для кожного пестициду.

При встановленні нормативів допустимого вмісту нітратів в продуктах враховуються їх фонові рівні (як метаболітів рослинних організмів) та їх кількість, що надходить з питною водою. Нітрати нормуються лише в тих продуктах, які мають суттєве значення як джерела надходження «харчових» нітратів до організму людини.

Проводиться також нормування вмісту шкідливих речовин в матеріалах, що контактують з продуктами (тара).

Дата добавления: 2014-01-07