Тема 9. Недержавне соціальне страхування

Згідно із Законом України «Про страхування» від 7 березня 1996 р. № 85/96- ВР до добровільного особового страхування на­лежать такі види:

- страхування життя;

- страхування від нещасних випадків;

- страхування додаткової пенсії;

- медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

- страхування здоров'я на випадок хвороби;

- страхування медичних витрат.

Недержавне пенсійне забезпечення має яскраво визначену соціальну спрямованість і дозволяє вирішити такі завдання:

- забезпечити додатковий до державного соціальний захист населення;

- розширити інвестиційні можливості національної економі­ки.

Основнимисуб'єктами недержавного пенсійного забезпе­чення повинні стати недержавні пенсійні фонди. Ними можуть бути юридичні особи, які мають статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонують та провадять діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду.з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснюють пенсійні виплати учасникам фонду.

Юридична особа, яка має намір провадити діяльність з адмі­ністрування пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцен­зію на провадження такої діяльності.

Адміністратор надає послуги пенсійному фонду на підставі договору, який укладається з радою фонду. Він зобов'язаний:

- вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;

- укладати пенсійні контракти від імені пенсійного фонду;

- забезпечувати здійснення пенсійних виплат учасникам фонду;

- надавати зберігачу розпорядження щодо перерахування грошових коштів для оплати витрат, що здійснюються за раху­нок пенсійних активів;

- надавати пенсійному фонду агентські та рекламні послуги, пов'язані з його діяльністю;

- складати звітність, вести облік тощо.

Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:

- компанією з управління активами;

- банком щодо активів створеного ним корпоративного провадження діяльності з управління активами.

Особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами пенсійного фонду, не може бути заснов­ником або пов'язаною особою засновників, зберігача пенсійно­го фонду, засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, якщо з радою такого фонду вона уклала договір про управління активами.

Видача ліцензії на провадження діяльності зуправління ак­тивами юридичній особі здійснюється на умовах, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ліцензія видається особі за умови, якщо вона має оплачений гро­шовими коштами статутний капітал на день державної реєстрації особи, не менший ніж:

1)для компанії з управління активами — сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного бан­ку України (НБУ);

2)для особи, що отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, — сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом НБУ.

Компанія з управління активами, яка отримала ліцензію, зо­бов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не мен­ше ніж сума, еквівалентна 200 тис. євро; особа, яка отримала ліцензію—на рівні не менше ніж. сума, еквівалентна 300 тис. євро.

Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» встановлені обмеження діяльності осіб, що здійснюють управ­ління активами пенсійних фондів. Вони не мають права:

1) використовувати пенсійні активи пенсійного фонду для за­безпечення виконання будь-яких зобов'язань, які не пов'язані з функціонуванням фонду;

2) здійснювати за рахунок активів пенсійного фонду операції з придбання, набуття внаслідок міни активів, у тому числі цінних паперів, які не можуть бути віднесені до пенсійних активів;

3)від імені пенсійного фонду надавати позику або брати по­зику чи кредит, які підлягають поверненню за рахунок пенсій­ них активів фонду;

4)укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу, міни, дарування та інші угоди щодо відчуження пенсійних активів з його пов'язаними особами, з іншими пенсійними або інвестиційними фондами, які знаходяться у неї в управлінні;

5) інвестувати пенсійні активи з порушенням встановлених обмежень;

Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення. що здійснюється фондами, визначаються за пенсійними схема­ми. Вони повинні відображати:

- опис усіх видів та умов здійснення пенсійних виплат;

- порядок визначення розміру пенсійних виплат;

- строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати та по­рядок їх проведення:

- порядок та строки сплати пенсійних внесків;

- умови та порядок участі у пенсійній схемі;

- права та обов'язки вкладника, учасника фонду за даною пен­сійною схемою.

Пенсійні фонди можуть здійснювати такі вили пенсійних виплат:

1) пенсія на визначений строк;

2)одноразова пенсійна виплата.

Розміри пенсійних виплат визначаються, виходячи з сум пен­сійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійно­му рахунку учасника фонду, тривалості виплати та формули роз­рахунку величини пенсії.

Для здійснення пенсійних виплат фондами необхідні такі підстави: досягнення учасником фонду пенсійного віку, визнан­ня його інвалідом, медично підтверджений критичний стан здо­ров'я, виїзд на проживання за межі України, смерть учасника.

Пенсійний пік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за його за­явою. Він може бути меншим або більшим від того, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більше ніж на 10 років. Учасник фонду подає адміністратору заяву із зазначенням виду пенсійної ви­плати не пізніше ніж за два місяці до настання пенсійного віку. Виплата пенсії розпочинається з дня досягнення учасником фонду визначеного віку із здійсненням першої виплати протя­гом 45 робочих днів.

Пенсійні виплати з фонду провадяться незалежно від отри­мання виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.

Довічні пенсії виплачуються учасникам фондів страховими організаціями. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією з урахуванням вимог законодавчих актів та пенсійного контракту після настан­ня визначеного пенсійного віку. Учасник подає страховій орга­нізації довідку адміністратора про обсяг належних йому пенсій­них коштів. Кошти можуть бути перераховані до страхової орга­нізації повністю або частково.

Страхова організація розраховує розмір довічної пенсії на основі актуарнпх розрахунків згідно з сумою, що визначена осо­бою. Адміністратор фонду зобов'язаний перерахувати кошти страховій організації, з якою укладений договір страхування.

Виплата пенсії на визначений строк здійснюється адміні­стратором пенсійного фонду за бажанням учасника. Ця пенсія розраховується, виходячи із строку не менш як десять років від початку здійснення першої вмішати.

Для отримання пенсії на визначений строк учасник фонду подає адміністратору заяву. На підставі поданої заяви пенсійні кошти повинні бути перераховані до обраного учасником пен­сійного фонду.

Пенсійна виплата може здійснюватись адміністратором од­норазово на вимогу учасника фонду в разі:

- медично підтвердженого критичної о стану здоров'я або на­стання інвалідності учасника фонду;

- коли сума належних учаснику фонду пенсійних коштів на дату настання пенсійного віку не досягає мінімального роз­міру суми накопичень, встановлених Державною комісією врегулювання ринків фінансових послуг України;

- виїзду учасника фонду на постійне проживання за межі Ук­раїни.

Пенсійна виплата провадиться одноразово спадкоємцям учасника фонду адміністратором у встановлених законодавством випадках.

Для отримання пенсійної виплати, що здійснюється однора­зово, учасники фонду, а у разі смерті учасника — його спадкоємці, подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їхнє право на отримання цієї виплати. Розмір виплати визна­чається на основі суми коштів, які обліковуються на індивіду­альному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви на отримання такої виплати.

Держава гарантує дотримання законодавства з метою захис­ту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення.

Держава гарантує дотримання законодавства з метою захис­ту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення. Державний нагляд та контроль у цій сфері здійснюють:

- за діяльністю недержавних пенсійних фондів, страхових організацій, банківських установ — Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України;

- за діяльністю осіб, що провадять управління активами пенсійних фондів, та зберігачів—Державна комісія з цінних па­перів та фондового ринку;

- за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції — Антимонопольний комітет України.

Дата добавления: 2014-01-07