Види кредиту

Форми кредиту.

Загальним проявом кредиту, є форма позиченої вартості, в якій вона рухається між кредитором і позичальником. Таких форм може бути дві — товарна (натурально-речова) та грошова. Тому й форм кредиту також може бути дві — товарна і грошова.

Товарна і грошова форми кредиту є рівноправними і рівнозначними двома проявами єдиної форми кредиту — вартісної. Вони між собою внутрішньо пов’язані і доповнюють одна одну: позички, надані в товарній формі, можуть погашатися в грошовій, і навпаки. Більше того, кредит у товарній формі нерідко обумовлює появу грошового кредиту, що надає кредитному руху вартості більшої гнучкості та ефективності.

У товарній формі кредит надається у разі продажу товарів з відстрочкою платежу (комерційний кредит), при оренді майна (лізинг), наданні речей чи приладів у прокат, погашенні міждержавних боргів поставками товарів тощо.

У грошовій формі надають свої позички банки, міжнародні фінансово-кредитні установи, уряди та ін. Широко використовує грошову форму кредиту населення — при розміщенні заощаджень у банківські депозити, одержанні позичок у банках тощо. Грошова форма має найширшу сферу застосування, що зумовлено переважно грошовою формою сучасної економіки та перерозподільним призначенням самого кредиту.

Кредити комерційних банків можна класифікувати за різними ознаками та критеріями.

1. Залежно від суб’єктів кредитних відносин виділяють:

· банківський кредит;

· державний кредит;

· міжгосподарський (комерційний) кредит;

· міжнародний, особистий (приватний) кредит.

У банківському кредиті суб’єктами кредитних відносин (одним чи обома) є банк, у державному кредиті — держава, що виступає переважно позичальником. У міжгосподарському (комерційному) кредиті обома суб’єктами є господарюючі структури, у міжнародному кредиті — резиденти різних країн. В особистому (приватному) кредиті одним із суб’єктів є фізична особа.

Комерційний кредит — це форма руху безпосередньо промислового капіталу і спосіб перетворення товарного капіталу у грошовий шляхом продажу товарів із відстроченням платежу та з поверненням боргу грошима. Отже, комерційний кредит є різновидом грошового кредиту. З одного боку, він прискорює реалізацію товарів продавцям, а з іншого — надає можливість покупцеві користуватись товаром до отримання коштів від реалізації своєї продукції.

2. За об’єктами кредитування банківський кредит поділяється на:

· кредит в основний капітал (на технічне переозброєння, реконструкцію і розширення діючих підприємств, будівництво нових підприємств);

· кредит в оборотний капітал (на придбання предметів праці — сировини, матеріалів, палива, тари тощо, на покриття витрат виробництва та обігу, на покриття дефіциту коштів для розрахунків);

· кредит на споживчі потреби (на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво та придбання житла, будівництво дачних будинків, гаражів для легкових автомобілів, на невідкладні потреби населення).

3. За характером повернення розрізняють кредити:

· з одноразовим поверненням, коли заборгованість за позичкою погашається у визначений у кредитній угоді день або достроково на вимогу банку чи за бажанням самого позичальника;

· з погашенням у розстрочку, тобто окремими платежами протягом установленого кредитним договором терміну (кредити на капітальні вкладення) або у міру надходження виручки від реалізації продукції на позичковий рахунок після завершення кожного циклу кругообігу капіталу;

· з регресією платежів, коли кредити були видані під гарантію, поручительство чи інше боргове зобов’язання третьої особи.

4. За сферами суспільного відтворення розрізняють кредити:

· у сферу виробництва;

· у сферу обіг;

· у сферу споживання

5. За порядком надання кредит поділяється на:

· прямий;

· непрямий.

Непрямим є кредит, коли між кредитором і позичальником є якийсь посередник.

6. За методом надання розрізняють кредити:

· одноразові;

· перманенті;

· гарантовані.

Одноразові кредити видаються на підставі документів, які позичальник подає банку для розгляду щоразу, коли в нього виникає потреба в позичці.

Перманентні позички переважно надаються клієнтам, які мають постійні кредитні відносини з банком. У цьому разі з позичкового рахунку оплачуються розрахункові документи (платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, чеки) в межах установленого кредитним договором ліміту кредитування без погодження з банком розміру кожної позички і без оформлення її спеціальними документами.

Гарантійний кредит надається тоді, коли банк взяв на себе договірні зобов’язання надати клієнту в разі потреби позичку протягом певного періоду у визначеному розмірі.

7. За забезпеченістю повернення кредити поділяються на:

· забезпечені;

· незабезпечені (бланкові).

Забезпеченням кредиту може бути нерухоме та рухоме майно, цінні папери, гарантія чи поручительство третьої особи, страховий поліс, відступлення на користь банку дебіторської заборгованості позичальника тощо. Зокрема, до забезпечених кредитів відносять іпотечні кредити, які надаються під заставу нерухомого майна. Незабезпечені кредити банки надають рідко, переважно досить надійним постійним клієнтам. Такі кредити можуть також надаватись в обмежених нормативними актами розмірах інсайдерам — особам, тісно пов’язаним з банком певними інтересами.

8. За ступенем ризику кредити поділяються на дві групи:

· стандартні;

· з підвищеним ризиком.

Стандартні надаються позичальникам, що раніше своєчасно розраховувалися з банком за позичками і процентами та мають належну фінансову стійкість, яка забезпечить погашення кредиту в майбутньому. До кредитів з підвищеним ризиком нале­жать бланкові кредити та кредити, надані клієнтам з нестійким фінансовим становищем або які допускали прострочені платежі банкові у минулому.

9. Залежно від сфери економіки, у яку спрямується позичена вартість виділяють:

· виробничий кредит, що використовується на формування основного й оборотного капіталу у сфері виробництва та торгівлі;

· споживчий кредит, що спрямовується на задоволення особистих потреб людей.

10. За терміном, на який кредитор передає вільну вартість у користування позичальнику виділяють такі кредити:

· короткострокові (до одного року);

· середньострокові (до п’яти років);

· довгострокові (понад п’ять років).

11. За галузевою спрямованістю кредиту виділяються такі види:

· кредити в промисловість;

· кредити в сільське господарство;

· кредити в торгівлю;

· кредити в будівництво, особливо в житлове будівництво;

· кредити в інші галузі..

12. Залежно від цільового призначення кредиту виділяють:

· кредит на формування виробничих запасів (сировини, матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, тари);

· кредит у витрати виробництва (сезонні витрати у рослинництві та тваринництві в сільському господарстві; на ремонтні роботи; на виготовлення продукції з тривалим циклом виробництва — житлових будинків, літаків, кораблів);

· кредит на створення запасів готової продукції (залишки на складах виробничих підприємств, запаси на складах торговельних організацій);

· кредити, пов’язані з виникненням тимчасових розривів у платежах, коли економічні суб’єкти повинні здійснювати платежі, а призначені для цього кошти не надійшли чи надійшло їх мало (виплата заробітної плати, розрахунки з постачальниками, з бюджетом).

13. За організаційно-правовими ознаками та умовами надання позичок виділяють:

· забезпечений і незабезпечений;

· прямий і опосередкований;

· строковий і прострочений, пролонгований;

· реальний, сумнівний, безнадійний;

· платний, безплатний.

Кожний із видів кредиту характеризує певну грань його внутрішньої сутності, а в сукупності вони дають чітке уявлення про складну структуру кредиту і процес його руху в межах товарної і грошової форм.

Дата добавления: 2014-01-07